Рішення № 91749374, 24.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 р. № 400/2035/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області щодо розгляду заяв позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену фермерського господарства «Яснополянське» ОСОБА_1 в розмірі середньої земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарського підприємства КСП «Ясна Поляна», розташованого на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, площею 8,6 умовних кадастрових гектарів (28642,0 грн., без врахування коефіцієнту індексації) за рахунок частково земельної ділянки за кадастровим № 4824286000:05:000:0196 площею 11,5 га та земельної ділянки за кадастровим №4824286000:05:000:0194 площею 5,8653 га, які є в постійному користуванні ОСОБА_2 згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-МК № 011826, зареєстрованим в Книзі записів гержавних актів на право постійного користування землею 26.12.2001 р. за№ 838, для ведення фермерського господарства (код згідно з КВЦПЗ 01.02) в межах території Яснополянської сільської ради Миколаївського гайону Миколаївської області, а саме: заяви, зареєстрованої 28.11.2019 р. за вх. № Б-6691/2/19-19 та заяви, зареєстрованої 20.01.2020 р. за вх. №Б-936/0/19-20;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену фермерського господарства «Яснополянське» ОСОБА_1 в розмірі середньої земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарського підприємства КСП «Ясна Поляна», розташованого на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, площею 8,6 умовних кадастрових гектарів (28642,0 грн., без урахування коефіцієнту індексації) за рахунок частково земельної ділянки за кадастровим № 4824286000:05:000:0196 площею 11,5 га та земельної ділянки за кадастровим № 4824286000:05:000:0194 площею 5,8653 га, які є в постійному користуванні ОСОБА_2 згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-МК № 011826, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26.12.2001 р. за№ 838, для ведення фермерського господарства (код згідно з КВЦПЗ 01.02) в межах території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Ухвалою від 01.06.2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтував тим, що двічі звертався до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства. Натомість відповідач двічі відмовляв в клопотаннях з різних підстав. Так, у відповіді від 29.08.2019р., відмовлено у зв`язку з тим, що копія державного акта на право постійного користування землею не засвідчена нотаріально. У відповіді від 02.01.2020р. (наказі) позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Позивач вважає такі відмови протипранвими, необгрунтованими та такими, що суперечать вимоагм ст.117-118 Земельного окдексу України (далі - ЗК України). Частинав 7 ст.118 ЗК України не передбачає такої підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як ненадання документів, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію виклав у відзиві. Відповідач зазначає, що відмови у наданні дозволу на розрорблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність оформлені наказами відповідача від 02.01.2020р. та від 19.02.2020р. надані у відповності до вимог ст.118 ЗК України та постанови КМУ від 12.08.2015р. № 584 "про затвердження перелідку документів, що підтверджють досвід роботи у сільському господарстві". Відповідач вважає, що позивачем не було подано в повному обсязі належних документів, перелік яких передбачений нормами ЗК України. У постанові від 17.12.2018р. у справі № 509/4156/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. На думку відповідача вказані вище відмови є цілком обгрунтованими та відповідають нормам діючого законодавства та практиці Верховного Суду. Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України до клопотання додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що твердження відповідача викладені у відзиві на пощовну заяву є безпідставними, оскільки позивачем в позові обгрунтовано наявність підстав для його задоволення, надано всі необхідні докази, документи передбачені ЗК України та Законом країни "Про фермерське господарство". Позовні вимоги просив задовольнити.

Позивач 01.07.2020р. надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Фермерське господарство «Яснополянське» зареєстровано 18.01.2002р. Основним видом діяльності фермерського господарства згідно КВЕД 01.11 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

ОСОБА_1 з 18.01.2002р. є членом цього фермерського господарства.

Головою ФГ "Яснополянське" є ОСОБА_2 , який відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, користується для цілій фермерського господарства "Яснополянське" земельною ділянкою площею 46,00 га розташованої на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївській області.

Голова ФГ "Яснополянське" ОСОБА_2 надав заяву, відповідно до змісту якої він не заперечує про розпаювання земель фермерського господарства, а саме площею 46,00 га розташованої на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївській області.

Виходячи з матеріалів справи, позивач двічі звертався до відповідача з заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (в оренду) для ведення особистого селянського господарства для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 8,6 га за рахунок сільськогосподарського призначення на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївській області.

29.08.2019 року Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовило позивачу наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на тій підставі, що серед матеріалів долучених до клопотання надана копія державного акта на право потійного користування землею не засвідчена нотаріально.

Наказом від 11.10.2019р. № 7684/0/14-19-СГ Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на тій підставі, що земельна ділянка не є сформованою та не може бути передана у власність.

Наказом від 02.01.2020р. № 28/0/14-20-СГ Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовило позивачу у наданні дозволу у звязку з тим, що серед наданих документів відсутній документ, який підтверджує наявність досвіду роботи у сільському господарстві визначений постановою Кабінету Міністрів України №584 від 12.08.2015.

Не погоджуючись за такими відмовами відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позово для захситу своїх прав та інтересів.

Дослідив наявні матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

За приписами ст. 31 Земельного кодексу України, землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 32 Земельного кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» встановлено, що Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч.6,7 ст.118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місце розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цьому випадку, підставами відмовити були спочатку неможливість визначитися з орієнтовним розміром земельної ділянки, а в подальшому відсутність документів про досвід у сільському господарстві.

Суд звертає увагу, що жодна з цих підстав не зазначена у ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, як підстава для відмову у наданні дозволу на розроблення проекту. Натомість зазначений перелік підстав для відмови у ч.7 ст.118 ЗК України, є вичерпним.

З приводу відсутності документів про досвід роботи у сільському господарстві, то суд звертає увагу, що хоча у ч.6 ст.118 ЗК України є вимога про надання документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, у ч.7 ст.118 ЗК України ненадання таких документів, не може бути підставою для відмови у наданні дозволу.

При цьому, відповідно до Переліку документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, на якій посилається позивач, таким документом може бути у тому числі і відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про види економічної діяльності у галузі сільського господарства, що здійснюються фізичною особою - підприємцем. Позивачем були надані відомості про те, що він є членом фермерського господарства яке за видами економічної діяльності займається саме сільськогосподарською діяльність.

При цьому, організаційно правова форма зайняття підприємницькою діяльності не має значення. Інший підхід був би дискримінаційним, та суперечив би ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У цьому випадку, головне мета отримання земельної ділянки, а також причетність особи до сільськогосподарського діяльності до цього. Позивач є членом фермерського господарства та звертається до відповідача саме про передачу у власність частини земельної ділянки, яка в теперішній час використовуються ФГ «Яснополянське» на підставі акту постійного користування від 26.12.2001р.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відмови відповідача у наданні позивачу дозволу на дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для фермерського господарства площею 8,6 га, яка знаходиться на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, викладені у наказах від 11.10.2019р., від 02.01.2020р., від 19.02.2020р. є протиправними.

Щодо способу поновлення порушених прав позивачки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В цьому випадку, суд вбачає, всі умови позивачем були виконанні для того щоб суб`єкт владних повноважень міг прийняти рішення на його користь.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за відсутністю вичерпних підстав визначених ч.7 ст.118 ЗК України є не правом, а обов`язком відповідача. На це зокрема вказує абзац третій ч.7 ст.118 ЗК України передбачивши наслідки «мовчазної згоди» у разі не вирішення питання по звернення громадянина протягом передбаченого законом строку.

У відповідача під час надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні дискреційні повноваження. Оскільки, дискреційні повноваження це можливість обирати на свій розсуд між двома правомірними варіантами вирішення питання.

А відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України, у відповідача є лише один правомірний варіант вирішення питання, якій залежить від наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. За наявністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача - відмова у наданні дозволу, а надання такого дозволу буде неправомірним. За відсутністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача - надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відмова у наданні дозволу буде неправомірним.

Таким чином, посилання відповідача на те, що питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є дискреційними, суд відкидає, як безпідставне.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 28.11.2019р, від 20.01.2020р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену фермерського господарства «Яснополянське» ОСОБА_1 в розмірі середньої земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарського підприємства КСП «Ясна Поляна», розташованого на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, площею 8,6 умовних кадастрових гектарів за рахунок частково земельної ділянки за кадастровим № 4824286000:05:000:0196 площею 11,5 га та земельної ділянки за кадастровим №4824286000:05:000:0194 площею 5,8653 га, які є в постійному користуванні ОСОБА_2 згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-МК № 011826, зареєстрованим в Книзі записів гержавних актів на право постійного користування землею 26.12.2001 р. за№ 838, для ведення фермерського господарства в межах території Яснополянської сільської ради Миколаївського гайону Миколаївської області.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену фермерського господарства «Яснополянське» ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в розмірі середньої земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарського підприємства КСП «Ясна Поляна», розташованого на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, площею 8,6 умовних кадастрових гектарів (28642,0 грн., без урахування коефіцієнту індексації) за рахунок частково земельної ділянки за кадастровим № 4824286000:05:000:0196 площею 11,5 га та земельної ділянки за кадастровим № 4824286000:05:000:0194 площею 5,8653 га, які є в постійному користуванні ОСОБА_2 згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-МК № 011826, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26.12.2001 р. за№ 838, для ведення фермерського господарства (код згідно з КВЦПЗ 01.02) в межах території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов