Рішення № 91749353, 23.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. № 400/4274/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про:стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 9 887,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач або Академія) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, в сумі 9 887,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії за період з 15.08.2019 по 20.09.2019 в сумі 5 418,38 грн., з урахуванням часткового відшкодування відповідачем зазначених витрат у сумі 4 469,27 грн.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, якою позивачу було запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду письмових уточнень позовної заяви в частині суми, яка підлягає до відшкодування відповідачем, позивач надав суду довідку від 02.01.2020 № 03 про розмір заборгованості відповідача в сумі 5 418,38 грн. (а. с. 46). Письмових заяв про уточнення суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв з процесуальних питань до суду не подавав, копію ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі отримав 23.01.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5400139127621 (а. с. 57).

У судове засідання відповідач не з`явився, свого представника не направив, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу у його відсутність (а. с. 55).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу начальника Академії від 17.07.2019 № 40-КС, відповідач був зарахований на перший курс навчання до Академії (а. с. 13).

Наказом начальника Академії від 15.08.2019 № 213 (по стройовій частині) відповідач зарахований до списків особового складу Академії та на всі види забезпечення (а. с. 14).

15.08.2019 між Міністерством оборони України в особі начальника Академії та відповідачем був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов`язався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодовувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість (пункт 1 контракту, а. с. 15).

18.09.2019 відповідач подав рапорт про його відрахування з числа курсантів Академії у зв`язку з небажанням продовжувати навчання та зобов`язався відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі (а. с. 16).

Наказом начальника Академії від 18.09.2019 № 82-КС (по особовому складу) був розірваний контракт з відповідачем, останній був відрахований з числа курсантів та направлений в розпорядження начальника 184 Навчального центру для подальшого проходження строкової військової служби (а. с. 17).

Наказом начальника Академії від 20.09.2019 № 251 (по стройовій частині) відповідач виключений зі списків особового складу Академії та знятий з усіх видів забезпечення. Крім того, відповідача зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Академії, в сумі 9 887,65 грн.

Суму витрат на навчання (9 887,65 грн.) становить грошове забезпечення, що підтверджується довідкою - розрахунком від 20.09.2019 № 188 та розрахунком на утримання коштів (а. с. 19-20).

Довідкою від 20.11.2019 № 1290 (а. с. 23) підтверджується часткове відшкодування відповідачем позивачу витрат на навчання, а саме: на суму 4 469,27 грн., у зв`язку з чим залишок невідшкодованих витрат становить 5 418,38 грн.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовано нормами Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до Закону № 2232-XII, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 3 частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пункт 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964) визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, Міністерством внутрішніх справ України, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме: витрат, крім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку, розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Суд установив, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії, в сумі 5 418,38 грн. (грошове забезпечення).

Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Суд бере до уваги, що курсанти, які навчаються в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на цей час зазначену вище суму коштів відшкодував лише частково, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позивач довів правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідач не надав суду жодного доказу на спростування позиції позивача, викладеної в позовній заяві, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи, тому позовні вимоги належить задовольнити.

Одночасно суд бере до уваги, що позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 9 887,65 грн., тоді як матеріалами справи (довідками, долученими до позовної заяви) підтверджується часткове відшкодування відповідачем зазначених витрат та залишок невідшкодованих витрат у розмірі 5 418,38 грн.

Отже, позов належить задовольнити частково, на суму 5 418,38 грн.

Згідно із частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1 921 грн. не належить стягувати з відповідача.

Витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 08410370, р/р 31257220102931 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у закладі вищої освіти - Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного - у розмірі 5 418,38 грн. (п`ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 38 копійок).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна