Рішення № 91749331, 23.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. № 400/4619/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2019 р. № 121600, № 121601, № 121602, № 121603,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (надалі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області (надалі - третя особа 1) про визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2019 р. № 121600, № 121601, № 121602, № 121603

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що транспортні засоби DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 у відповідності до вимог чинного законодавства були передані нею у користування іншій особі - ОСОБА_2 , а тому позивач у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абз. 3 ч. 1 ст. 60 «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (надалі - Закон № 2344). З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.12.2019 року на виконаня ухвали суду від 23.12.2019 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано докази сплати судового збору в сумі 768,40 грн. за кожну майнову вимогу та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Ухвалою від 28.12.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4619/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.02.2020 року за вх. № 245/20/06-22 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час перевірки був виявлений факт надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в статті 48 Закону № 2344, а саме відсутні дозволи, які дають право на рух автомобільними дорогами, в зв`язку з чим позивача було притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 2 частини першої статті 60 Закону № 2344 - за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. Зазначив, що позивач не повідомила про те, що транспортні засоби, які були об`єктом перевірки 02.10.2019 року, передані в користування ОСОБА_2 . У відповідності до п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконстуйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачено, що власники транспортнихз засобів та особи що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Також, вказав, що згідно товарно-транспортних накладних № 173517, № 173522, № 200738, № 173520 в графі "Автомобільний перевізник" зазначено - ПП ОСОБА_1 .

Ухвалою від 05.02.2020 року суд залучив до участі у справі № 400/4619/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою суду від 05.02.2020 року ухвалено подальший розгляд справи за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2019 р. № 121600, № 121601, № 121602, № 121603, проводити в порядку загального позовного провадження.

10.03.2020 року за вх. № 5905 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказала, що під час перевезення вантажу за товарно-транспортних накладних № 173517, № 173522, № 200738, № 173520, транспортні засоби DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 на підставі Договору позички транспортних засобів від 10.04.2019 року, використовувалися ОСОБА_2 . Разом з цим, вказав, що наявність перереєстрації транспортного засобу або відсутність перереєстрації транспортного засобу (яка в даному випадку не вимагається по закону), не має жодного значення для встановлення факту передачі транспортного засобу в користування третій особі, оскільки набуття права користування або чинності договору, на підставі якого таке право виникло, не пов`язується із моментом перереєстрації транспортного засобу.

11.03.2020 року за вх. №6018 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_2 надійшли пояснення по справі, в яких він вказав, що 10.04.2019 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір позички транспортних засобів, відповідно до п. 1.1, якого вона передала ОСОБА_2 в безоплатне користування нележні їй транспортні засоби DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 . Договір був укладений в належній письмовій формі.

Ухвалою від 01.04.2020 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/4619/19 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 06.05.2020 року.

Ухвалою суду від 06.05.2020 року зупинено провадження в адміністративній справі №400/4619/19 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року поновлено провадження у справі №400/4619/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2019 р. № 121600, № 121601, № 121602, № 121603 зі стадії, на якій його було зупинено та призначено підготовче судове засідання на 26 серпня 2020 року.

Ухвалою від 26.08.2020 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2019 р. № 121600, № 121601, № 121602, № 121603 та призначив справу № 400/4619/19 до судового розгляду по суті на 09 вересня 2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному 09.09.2020 року, заявлені позовні вимоги підтримавв повному обсязі та заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, призначене 09.09.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про відкладення розгляд справи у зв`язку з перебування представника на лікарняному.

Представники третіх осіб в судове засідання, призначене 09.09.2020 року, не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 23.09.2020 року суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, позивачу на праві власності належать транспортні засоби DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 .

02.10.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на а/д Київ-Одеса 210 км. + 450 м. проведено перевірку автомобілів марки DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 , що належать ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено Акти від 02.10.2019 року № 178090, , № 178081, № 178082, № 178083. Під час перевірки виявлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм понад 20% без відповідного дозволу.

Під час перевірки виявлено надання послуг з внутрішньо вантажних перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону № 2344, а саме: відсутні дозволи, які дають право на рух автомобільними дорогами.

17.10.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області направлено запрошення на адресу ОСОБА_1 для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 07.11.2019 року.

Зазначене запрошення було отримано позивачем 24.10.2019 року.

На підставі вказаних актів перевірки, Управлінням Укртансбезпеки у Миколаївській області прийнято постанову від 13.11.2019 року № 121600 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", № 121601 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", № 121602 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", № 121603 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем постановами від 13.11.2019 р. № 121600, № 121601, № 121602, № 121603, позивач звернулася з вказаним позовом до суду. Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов від 13.11.2019 р. № 121600, № 121601, № 121602, № 121603, суд виходить з наступного.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р. № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок), Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. (далі - Правила дорожнього руху) та Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 (далі - Правила проїзду транспортних засобів).

На підставі частини 1 статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок - № 1567).

Згідно із зазначеним Порядком № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до п.п.21.-25 Порядку у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Щодо тверджень позивача про те, що ОСОБА_1 не виступала перевізником в спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу стало результатом виявлення 02.10.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки факту перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (Акти від 02.10.2019 року № 178090, , № 178081, № 178082, № 178083).

У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, суб`єктом юридичної відповідальності за ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.

Згідно статті 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його використовує, тобто здійснює перевезення пасажирів чи (та) вантажів цим транспортним засобом.

В процесі розгляду справи було встановлено, що згідно договору позички транспортних засобів від 10.04.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 (Позичкодавець) та ОСОБА_2 (Користувач), позичкодавець зобов`язується передати користувачу в тимчасове безоплатне користування транспортні засоби, а саме: транспортний засіб DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; транспортний засіб DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; транспортний засіб DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; транспортний засіб DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 , а користувач зобов`язується прийняти в тимчасове користування транспортні засоби.

Щодо твердження відповідача про те, що траспортний засіб DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; транспортний засіб DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; транспортний засіб DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; транспортний засіб DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 , прередані в користування ОСОБА_2 повинен бути перереєстрований у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконстуйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконстуйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Тобто в даному випадку, оформлення тимчасового реєстраційного талону є правом, а не обов`язком позивача та його довіреної особи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час перевірки відповідач не встановив, чи є позивач перевізником.

Натомість позивач надав до суду письмові докази, які підтверджують його позицію, що він не є перевізником, а саме:

- договір позички транспортних засобів від 10.04.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за п.п. 1.1, 3.1 якого Договору позивач передав ОСОБА_2 транспортні засоби марок: DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 , KOGEL д/н НОМЕР_2 , DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 , RENDERS ВЗОЗ д/н НОМЕР_4 , DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 , KOGEL д/н НОМЕР_6 , DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 , NARKO НОМЕР_9 д/н НОМЕР_10 , які він має право використовувати або для власних потреб або у комерційній діяльності;

- товарно-транспортні накладні, в яких автомобільним перевізником зазначений ОСОБА_1 без ініціалів ОСОБА_1 ;

- поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортні засоби DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 , KOGEL д/н НОМЕР_6 , DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 , NARKO НОМЕР_9 д/н НОМЕР_10 , за якими свою відповідальність як користувача зазначених транспортних засобів застрахував саме ОСОБА_2 .

Разом з тим, в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_2 , в яких він вказав, що 10.04.2019 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір позички транспортних засобів, відповідно до п. 1.1, якого вона передала ОСОБА_2 в безоплатне користування нележні їй транспортні засоби DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 . Договір був укладений в належній письмовій формі.

Крім того, допитані у якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - водії перевіряємих відповідачем транспортних засобів, пояснили суду, що на замовлення ОСОБА_2 вони виконували перевезення 02.10.2019 року. Також, пояснили суду, що під час проведення рейдової перевірки мали при собі договір позички транспортних засобів від 10.04.2019 року, який надавали посадовим особам Укправління Укртрансбезпеки.

Щодо тверджень позивача про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за відсутність дозволу на участь у дорожному русі, суд зазначає наступне.

Управлінням Укртансбезпеки у Миколаївській області за результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт винесено постанову від 13.11.2019 року № 121600 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", № 121601 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", № 121602 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", № 121603 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 1.01.2001року (пп.3,4) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно Правил дорожнього руху (п.22.5) передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м , за довжиною - 22 м, фактичну масу понад 40 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси транспортного засобу, навантаження на вісь, габаритів та протяжністю маршруту, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та /або великогабаритного транспортного засобу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року.

Відповідно до ст.33 Закону України " Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

До позивача оскаржуваними постановами від 13.11.2019 року застосовано адміністративно-господарські санкції, за порушення п. 16 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт": перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач у позовній заяві зазначив, що перевозився подільний вантаж, а саме соя, що також підтверджується актами перевірки.

Відповідач доказів на спростування твердження позивача про перевезення ним подільного вантажу не надав.

Чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (п.22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки, суд дійшов висновку, що під час перевірки позивач не була перевізником на транспортних засобах марки DAF FT XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_2 ; DAF XF 105 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки RENDERS В303 д/н НОМЕР_4 ; DAF XF 95.480 д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки KOGEL д/н НОМЕР_6 ; DAF FT CF 85.460 д/н НОМЕР_7 з напівпричепом марки NARKO S3MPA14 д/н НОМЕР_8 , то вона не може бути суб`єктом відповідальності за ст. 60 Закону № 2344.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області утворено як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті, який є структурним підрозділом апарату Служби та не є окремою юридичною особою і не має рахунків в органах Казначейства.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2019 р. № 121600, № 121601, № 121602, № 121603 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про застосування адміністративно - господарського штрафу від 24.10.2019 року № 121562.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ) судові витрати в розмірі 3073, 60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.09.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва