Рішення № 91749309, 17.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2518/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Яцишина А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивачка) 30.03.2020 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №190764 від 03.03.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн. Позивачка не погоджується з цим рішеннями Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, вважає таке протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позовні вимоги обґрунтовує такими обставинами (а.с.1-4): начальник Управління Укртрансбезпеки у Львівській області прийняв постанову про стягнення адміністративно-господарського штрафу №190764 від 03.03.2020 за перевищення перевізником встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Стверджує, що на підставі договору оренди транспортного засобу №2/05-2019 від 08.05.2019 передала в оплатне користування ТОВ «Альфа Тіда» вантажний автомобіль марки DAF LF 55.220 н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , 2011 року випуску, для використання в господарській діяльності підприємства. Відповідно до товарно-транспортної накладної №7223293-1129 від 08.01.2020 перевезення вантажу 09.01.2020 здійснювалось автомобілем DAF д.н.з. НОМЕР_1 , автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Альфа-Тіда». Посилається на те, що при винесенні цієї постанови позивачка не була повідомлена про розгляд справи, що позбавило ФОП ОСОБА_1 законного права бути присутнім на розгляді справи, висловити свої заперечення та надати відповідні докази, які б дозволили суб`єкту владних повноважень правильно встановити обставини справи.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 46-51), просить суд відмовити в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі з таких підстав: за результатами проведеного працівниками Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить позивачці (водій ОСОБА_2 ) встановлено, що навантаження на одиничну вісь напівпричепа становило 13,50 т при нормативно допустимій 11 т. Оскільки перевізник не мав дозволу на перевезення вантажу, що перевищувала вагові/габаритні параметри, до нього обґрунтовано застосовано адміністративно-господарські санкції. Відповідач звернув увагу суду, що водій під час перевірки не надав інспекторам договору тимчасового користування транспортного засобу чи зауважень про те, що власник транспортного засобу не є перевізником. Представник відповідача, з посиланням на норму пункту 27 Порядку №1567 зазначив, що оскільки ФОП ОСОБА_1 не прибула на розгляд справи про накладення штрафу, такий відбувся за наявними матеріалами перевірки без її участі.

Суд заслухав пояснення представників учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 є власником автомобіля DAF модель LF 55.220 (спеціалізованого вантажно-спеціалізованого фургону ізотермічного-С), 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 (а.с. 10).

08.05.2019 ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа ТІДА» (Орендар) уклали Договір про оренду транспортного засобу №2/05-2019, відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю в в користування вантажний автомобіль марки DAF LF 55.220 (фургон ізотермічний) державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 8-9).

ТОВ «Альфа ТІДА» відповідно до наказу №44-К від 16.05.2019 з 17.05.2019 прийняло на роботу на посаду водія автотранспортних засобів ОСОБА_2 (а.с. 80), який на підставі з 15.01.2020 звільнений з роботи згідно пункту 7 статті 40 КЗпП; це підтверджується виданими ТОВ «Альфа ТІДА» наказом №7-К від 15.01.2020 та довідкою №А0000000010 від 08.07.2020 (а.с. 81,82).

09.01.2020 описаний вище транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу (овочів), що підтверджується товарно транспортною накладною №7223293-1129 від 08.01.2020 (а.с.57).

09.01.2020 посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області склали акт перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №192367 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0001477 від 09.01.2020 (а.с. 52, 55), в яких зазначили такі відомості: на 434 км. автомобільної дороги Київ-Чоп проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належать ФОП ОСОБА_3 ; при наданні послуг з перевезення вантажів згідно ТТН №7223293-1129 від 08.01.2020 (відповідно до якої автомобільним перевізником є ТОВ «Альфа Тіда», перевезення здійснює водій ОСОБА_2 ) перевізник не забезпечив водія дозволом, який дає право на рух дорогами України з перевищенням габаритних параметрів. Контролюючий орган встановив порушення перевізником п.22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: - осьове навантаження на одиничну вісь 13,5т (нормативно допустима маса 11т); - перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Управління Укртрансбезпеки у Львівській області скерувало ФОП ОСОБА_3 лист-повідомлення про розгляд 03.03.2020 з 10:00 до 13:00 справи про порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 60). Позивачка стверджує, що це повідомлення вона отримала із запізненням, вже після розгляду справи; на вимогу суду надати докази скерування повідомлення на адресу позивачки відповідач таких не представив.

03.03.2020 посадова особа контролюючого органу розглянула справу №306 без участі ФОП ОСОБА_1 та прийняла постанову №190764 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 34000 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.59).

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 15 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань -здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

Згідно з пунктом 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

За понятійними визначеннями наведеними в Правилах перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністра транспорту України №363 від 14.10.1997:

- перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

- товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2,3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Під час проведення рейдової перевірки можливе, серед іншого, здійснення габаритно-вагового контролю (пункт 16 Порядку № 1567).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено, зокрема:

- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879);

- ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

Відповідно до пункту 1 Порядку №879 такий визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

За визначеннями, наведеними в пункті 2 Порядку № 879:

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (пункт 4);

- дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов (пункт 5));

- документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пункт 5-1);

Пунктом 3 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку № 879).

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку № 879).

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (пункт 20 Порядку № 879). При цьому як передбачає пункт 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Частиною другою статті 49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку №1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3(пункт 21).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25).

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. (пункт 27, 29).

Відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

санкція статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачає застосування за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарських штрафів до автомобільних перевізників.

Закон №2344-ІІІ визначає автомобільного перевізника як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Оскарженою постановою №190764 від 03.03.2020 на ФОП ОСОБА_1 як перевізника накладено штраф в розмірі 34000 грн. за порушення вимог статей 34,48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу), відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За обставин цієї справи ОСОБА_1 є власником транспортного засобу (фургон ізотермічний) марки DAF LF 55.220 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ). На підставі Договору оренди транспортного засобу ще 08.05.2019 цей транспортний засіб переданий строкове платне користування ТОВ «Альфа ТІДА». 09.01.2020 ОСОБА_2 , який працював на ТОВ «Альфа ТІДА» водієм, здійснював керування згаданим транспортним та перевозив вантаж від вантажовідправника ТОВ «Логістік Юніон» до вантажоодержувача ТОВ «АТБ - маркет», що підтверджується змістом наданої до перевірки товарно-транспортної накладної №7223293-1129 від 08.01.2020. Наведені обставини в їх сукупності дозволяють зробити висновок, що 09.01.2020 перевізником вантажу в розумінні Закону №2344-ІІІ було ТОВ «Альфа ТІДА», а не ФОП ОСОБА_1 . Отже, відповідач помилився при визначенні суб`єкта правопорушення, зафіксованого в акті №192367 від 09.01.2020. З огляду на це суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв необґрунтоване рішення про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Оцінюючи посилання позивача на те, що його у належний спосіб не було повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт суд враховує таке:

пунктами 26,27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Управління Укртрансбезпеки у Львівській області 19.03.2020 скерувало ФОП ОСОБА_3 лист-повідомлення про розгляд 03.03.2020 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 60). Позивачка наполягає, що це повідомлення отримала із запізненням, після 03.03.2020 - коли розгляд справи вже відбувся - тому з об`єктивних причин не прибула на розгляд справи. Відповідач не представив суду жодних доказів про надіслання та/або вручення цього повідомлення ФОП ОСОБА_3 . Тому суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень прийняв оскаржену постанову з порушенням права позивачки на участь у розгляді справи про накладення на неї штрафу, що, за обставин цієї справи, зумовило помилку при встановленні фактичних обставин та прийняття незаконного рішення.

Оцінюючи всі наведені вище обставини суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Управління Укртрансбезпеки у Львівській області не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та з порушенням закону (статті 60 Закону №2344-ІІІ), без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про скасування постанови від від 03.03.2020 №190764 про застосування адміністративно-господарського штрафу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого:

позивачка просить покласти на відповідача понесені нею витрати по цій справі, а саме: стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір в розмірі 840,80 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. До позовної заяви позивачка долучила докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн., а саме: договір про надання правової допомоги №16/03-20 від 16.03.2020, графік виконання робіт по договору про надання правової допомоги №16/03-20 від 16.03.2020, акт приймання-передачі від 20.03.2020, дублікат квитанції №0.0.1660272775.1 від 25.03.2020 на суму 5000 в підтвердження оплати згідно договору про надання правової допомоги №16/03-20 від 16.03.2020 (а.с. 22-29).

У цій справі суд дійшов висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_1 , тому відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору, а саме 840,80 грн.

Щодо відшкодування судових витрат в сумі 5000 грн., пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує таке.

приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд оцінив надані адвокатом послуги (відповідно до акту приймання-передачі та графіку виконання робіт про надання правової допомоги) та вважає, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є значно завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи. Суд вважає, що витрачена адвокатом кількість годин на вивчення матеріалів, опрацювання спеціалізованого законодавства та судової практики не потребує заявленого часу. А така послуга «надання усних консультацій», вартістю 600 грн. не пов`язана із розглядом цієї справи. Тому суд вважає справедливим відшкодування позивачці витрат на правничу допомогу в сумі 1200 грн. (за складання адвокатом позовної заяви). З огляду на те, що Управління Укртрансбезпеки у Львівській області є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальним органом (без присвоєння ідентифікаційного коду), суд стягує судові витрати з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити позов повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області від 03.03.2020 №190764 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 39816845) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп., професійної правничої допомоги в сумі 1200 (одна тисяча двісті) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.09.2020.

Суддя Москаль Р.М.