
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа №380/5797/20
23 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, з підстав, викладених у листі від 03.03.2020 № 1300-0222-8/9863;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після досягнення пенсійного віку 20.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до Мостиського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою призначення пенсії за віком та виплатою грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`якове державне пенсійне страхування». Відповідач призначив позивачу пенсію за віком із урахуванням заробітної плати за період роботи на посаді методиста, викладача з неповним навантаженням ДНП «Судововишнянський професійний ліцей»» за період з 01.07.2000 по 30.09.2019, однак у нарахуванні та виплаті грошової допомоги передбаченої вимогами п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове не пенсійне страхування» відмовив, посилаючись на те, що позивач працювала на посаді методиста та викладача з неповним педагогічним навантаженням, посада методист визначеним переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 №909 не передбачена, робота на посаді викладача являється роботою за сумісництвом, не являється основною роботою та не надає достатнього стажу, а відповідно не надає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої вимогами п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач з такою відмовою не погодилася та вважає її необгрунтованою, протиправною, яка прийнята без урахування всіх обставин та норм законодавства, тому з метою захисту своїх прав та інтересів звернулася до суду.
Ухвалою від 24.07.2020 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 24.07.2020 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області докази, а саме: матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
13.08.2020 на виконання ухвали суду від 24.07.2020 про витребування доказів, представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано на адресу матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
18.08.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позову заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Вказав, що ОСОБА_1 з 20.08.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж складає 41 років 3 місяців 21 днів, стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років - 13 років 0 місяців 12 дні. (на посаді викладача Судововишнянського СПРУ-82). Порядком передбачено зарахування до страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної та комунальної форм власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Згідно із записів трудової книжки ОСОБА_1 у період: з 3.15.08.1984 по26.08.1997-працювала на посаді викладача Судововишнянського СПТУ -82 -(13 років 0 місяців 12 днів); з 27.08.1997 по 30.09.2019 - працювала на посаді методиста та викладача з неповним навантаженням (22 роки 1 місяць 5 днів). При визначенні права на отримання одноразової грошової допомоги необхідно перевірити чи є установа, в якій працювала ОСОБА_1 в Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України 04.11.1993 №909, а у разі наявності, перевірити чи передбачена посада Переліком. У вищезазначеному Переліку, у розділі 1 «Освіта» серед найменування закладів і установ містяться «Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, професійно- технічні навчальні заклади» серед переліку посад (директори, їх заступники з (навчально-виховної навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи) відсутня посада методист. Отже посада методист вищезазначеним Переліком № 909 не передбачена. Тому вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області правомірно відмовило позивачу у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем подано відповідь, в якій зазначено, що відповідачем невірно трактовано положення нормативно-правових актів, які регулюють питання з призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.08.2019 отримує пенсію за віком.
Позивач звернулася до Головного управіння Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 12.02.2020 про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.
03.03.2020 відповідач листом № 1300-0222-8/9863 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки відповідно до пункту 7-1 розділу VI «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Законодавством не обумовлено, що особи мають працювати на посадах, роботах на яких дає право на пенсію за вислугу років, повний робочий день, тому, робота на 05 чи 0,25 ствки зараховується в спеціальний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, а отже, і для виплати грошової допомоги, за умови що це основна робота. Робота за сумісництвом таке право не дає. Так як ОСОБА_1 працювала викладачем ДНП «Судововишнянський професійний ліцей» по сумісництву і у неї відсутній стаж роботи 30років на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому немає підстав для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями, страховий стаж це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями, визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно з положеннями пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ, чинного на час виникнення спірних правовідносин, система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно з статтею 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вишу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, правом на пенсію за вислугу років користуються працівники вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, директори, їх заступники з виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 963, прийнятою 14.06.2000, затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким конкретизовано, що до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вихователі в закладах професійного навчання.
Згідно з статтею 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники професійно-технічних навчальних закладів, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов`язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу. Педагогічною діяльністю у професійно-технічних навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти можуть займатися особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов`язки педагогічного працівника.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд встановив, що позивач з 20.08.2019 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФ України у Львівській області, як отримувач пенсії за віком. Загальний страховий стаж позивача становить 41 років 03 місяців 21днів.
Як видно із записів трудової книжки НОМЕР_2 , позивач працювала, а саме:з 15.08.1984 по 26.08.1997- працювала на посаді викладача Судововишнянського СПТУ -82; з 26.08.1997 по 30.08.2000 - працювала на посаді методиста та викладача з неповним навантаженням у Погірцівському ПТУ - 76 філія м.Судова Вишня, та з 30.08.2000 внаслідок реорганізації навчального закладу переведено на ті ж посади методиста та викладача з неповним навантаженням в ПТУ№82 (яке у 2012 перейменоване на ДНЗ «Судововишнянський професійний ліцей») де працює по теперішній час .
Підставою для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення є не зарахування відповідачем до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення такої грошової допомоги, стажу роботи на посаді методиста та викладача з неповним педагогічним навантаженням, оскільки посада методиста визначеним переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 не передбачена.
Однак суд звертає увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України № 963, прийнятою 14.06.2000, затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким конкретизовано, що до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, методисти в закладах професійного навчання.
Як видно з приписів статті 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти належать, зокрема, методисти.
Зазначене ґрунтується і на положеннях Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007 № 4-рп/2007, у пункті 3.4 якого вказано, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач підпадає під дію пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та має право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1681,60грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, з підстав, викладених у листі від 03.03.2020 № 1300-0222-8/9863.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 1681 (одна тисяча шісот вісімдесят одна)грн.60коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.
Судове рішення № 91749265, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/5797/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: