
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/5461/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в ітересах ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду в ітересах ОСОБА_2 із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення щодо застосування при здійсненні обчислення середньої заробітної плати (доходу) для визначення розміру щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 розрахункового періоду 12 (дванадцять) календарних днів;
- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення з 29.05.2019 здійснити перерахунок та донарахування ОСОБА_2 щомісячних страхових виплат із застосуванням при здійсненні обчислення середньої заробітної плати (доходу) для визначення розміру щомісячних страхових виплат розрахункового періоду 3 (три) календарних дні.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір цивільно-правового характеру про надання послуг з 04.02.2019 по 15.02.2019. За виконану роботу ОСОБА_2 повинен був отримати 2000,00 грн. Проте, 07.02.2019 із ОСОБА_2 стався нещасний випадок, відтак фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 виплачено ОСОБА_2 500,00 грн за фактично виконану роботу. За результатами спеціального розслідування встановлено, що нещасний випадок є таким, що пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з чим відповідачем призначено страхову виплату ОСОБА_2 . Однак, позивач не погоджується із розміром обчисленої Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 , оскільки середня заробітна плата потерпілого для визначення розміру одноразової грошової допомоги мала обчислюватися за фактично відпрацьований час перед настанням нещасного випадку, тобто з розрахунку три дні. Проте, відповідач, при здійсненні обчислення розміру виплати, застосував розрахункову величину дванадцять днів, термін на який було укладено цивільно-правовий договір.
Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 14.08.2020 (вх. № 40287). Зазначає, що середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до даних Державного реєстру потерпілий ОСОБА_2 у лютому 2019 перебував у трудових відосинах на умовах цивільно-правового договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 12 календарних днів і отримав винагороду в сумі 500,00 грн. Просить відмовити в задоволенні позову.
27.08.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 27.08.2020), відповідно до якої представник позивача вказує, що ОСОБА_2 відпрацював на умовах цивільно-правового договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 перед настанням нещасного випадку саме три дні, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.
Згідно з клопотанням від 01.09.2020 (вх. № 43115), представник позивача проосить стягнути з відповідача 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача подав до суду клопотання від 21.09.2020 (вх. № 47392), згідно з яким зазначає, що розмір страхової виплати 1522,03 грн є неспівмірним із розміром витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, позовна заява підписана позивачем.
У зв`язку з відсутністю головуючого судді на роботі (перебування у відпустці у період з 17.08.2020 по 20.09.2020), суд ухвалює рішення у цій справі після виходу судді з відпустки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
04.02.2019 між суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 (замовником) та ОСОБА_2 (виконавцем) укладено договір № 1 на послуги (цивільно - правового характеру), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з прибирання території, нагляду за територією, нагляду і годування собак, земляних робіт по вимозі в строк з 04.02.2019 по 13.02.2019.
Згідно з п. 2.1 договору від 04.02.2019 № 1 на послуги (цивільно - правового характеру) за виконану роботу замовник повинен сплатити виконавцеві винагороду в розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до акту Головного управління Держпраці у Львівській області від 11.04.2019 №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, 07.02. 2019 о 17:30 год з ОСОБА_2 стався нещасний випадок.
Згідно з актом Головного управління Держпраці у Львівській області від 11.04.2019 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.02.2019 о 17:30 год у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , коміся прийшла до висновку, що нещасний випадок із громадянином ОСОБА_2 стався при виконанні ним робіт, обумовлених цивільно-правовим договором.
Відповідно до довідки до акта медико-соціальною експертною комісією від 31.05.2019 серії 12 ААА № 829997, довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 31.05.2019 серії 12 ААА № 026481, ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності (трудове каліцтво) та 30 % втрати професійної працездатності від 07.02.2019.
Відтак, постановою Миколаївського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області № 1309/61/61/23 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» призначено потерпілому ОСОБА_2 щомісячну грошову виплату в розмірі 576,30 грн з 29.05.2019 безстроково.
Постановою Миколаївського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області № 1309/61/61/2/42 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37» призначено потерпілому ОСОБА_2 щомісячну грошову виплату в розмірі 639,69 грн з 01.03.2020 безстроково.
Опікун ОСОБА_2 , згідно з рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 06.11.2019 у справі № 447/1690/19 - ОСОБА_1 не погоджуючись із розрахунком щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 , звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» загальнообов`язкове державне соціальне страхування - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Згідно з п. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах
За приписами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застраховані особи мають право, зокрема, на: отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; судовий захист своїх прав.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.
За приписами ч. 9 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 затверджено Порядок
обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок № 1266).
Згідно з п. 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
За приписами п. 31 Порядку № 1266 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на підставі наведених норм законодавства суд зазначає, що в разі настання нещасного випадку із застрахованою особою, яка працює менше одного календарного місяця, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Судом встановлено, що 04.02.2019 між суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 (замовником) та ОСОБА_2 (виконавцем) укладено договір № 1 на послуги (цивільно - правового характеру), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з прибирання території, нагляду за територією, нагляду і годування собак, земляних робіт по вимозі в строк з 04.02.2019 по 13.02.2019.
Згідно з п. 2.1 договору від 04.02.2019№ 1 на послуги (цивільно - правового характеру) за виконану роботу замовник повинен сплатити виконавцеві винагороду в розмірі 2000,00 грн.
Згідно з актом Головного управління Держпраці у Львівській області від 11.04.2019 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.02.2019 о 17:30 год у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , коміся прийшла до висновку, що нещасний випадок із громадянином ОСОБА_2 , стався при виконанні ним робіт, обумовлених цивільно-правовим договором.
Суд вказує, що згідно з актом здачі-приймання робіт послуги відповідно до договору про надання послуг № 1 від 04.02.2019 роботи виконані частково через нещасний випадок, що стався 07.02.2019, за виконану роботу замовник оплачує виконавцю винагороду в розмірі 500,00 грн.
Відповідно до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_2 : сума зхаробітку/доходу - 500,00 грн; кількість днів стажу в місяці - 12; страховий стаж - 3.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що фактично відпрацьований стаж позивача перед нещасним випадком становив 3 календарні дні, за які ОСОБА_2 отримамав оплату в розмірі 500,00 грн.
Проте, згідно з листом Миколаївського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області від 05.06.2020 № 23.01-13/428 ОСОБА_1 повідомлено про те, що середньомісячна заробітня плата згідно даних Державного реєстру розрахована в сумі 1268,43 гр (500/12 х 30,44 = 1268,43 грн).
Таким чином, дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення щодо застосування при здійсненні обчислення середньої заробітної плати (доходу) для визначення розміру щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 розрахункового періоду 12 (дванадцять) календарних днів є протиправним.
Відтак, з метою належного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення з 29.05.2019 здійснити перерахунок та виплату, з врахуванням виплачених сум, ОСОБА_2 щомісячних страхових виплат із застосуванням при здійсненні обчислення середньої заробітної плати (доходу) для визначення розміру щомісячних страхових виплат розрахункового періоду 3 (три) календарних дні.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_2 відповідно до рішення Миколаївського районного суду від 06.11.2019 в справі № 447/1690/19 є недієздатним, опікупоном ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . В інтересах позивача звернувся до суду законний представник ОСОБА_1 , відтак позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до ст.139 КАС України не стягується.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Ковальчук І.О. на підставі договору від 21.06.2020 № 31/06 про надання правової допомоги та ордеру про наданння правничої (правової ) допомоги.
Відповідно до пункту 4 договору від 21.06.2020 № 31/06 про надання правової допомоги сторони домовилися, що за виконання доручення щодо пред`явлення позову в інтересах клієнта про зобов`язання здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги, законний представник клієнта зобов`язується виплатити адвокату винагороду в розмірі 2000,00 грн, без ПДВ.
Згідно з клопотанням від 01.09.2020 (вх. № 43115) представник позивача вказує, що при розгляді справи адвокатом виконувались наступні дії: правовий аналіз обставин справи та підготовка проекту позовної заяви - 1500,00 грн (5 годин роботи адвоката); підготовка відповіді на відзив - 500,00 грн (2 години роботи адвоката).
ОСОБА_1 оплатив послуги за правову допомогу відповідно до договору, що підтверджується меморіальним ордером від 23.06.2020 № @2PL245496.
Суд вказує, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 2000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в ітересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення (вул. Героїв УПА, 73, копр. 8, м. Львів, код ЄДРПОУ 41322361) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення щодо застосування при здійсненні обчислення середньої заробітної плати (доходу) для визначення розміру щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 розрахункового періоду 12 (дванадцять) календарних днів.
3. Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення з 29.05.2019 здійснити перерахунок та виплату, з врахуванням виплачених сум, ОСОБА_2 щомісячних страхових виплат із застосуванням при здійсненні обчислення середньої заробітної плати (доходу) для визначення розміру щомісячних страхових виплат розрахункового періоду 3 (три) календарних дні.
4. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в особі Миколаївського відділення за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 2000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Судовий збір не стягується.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 24.09.2020.
Суддя Костецький Н.В.
Судове рішення № 91749236, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/5461/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: