Рішення № 91748977, 22.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року № 320/4920/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100300/2019/000013/2 від 27.12.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про коригування митної вартості є протиправним, оскільки митна вартість товарів визначена законним чином, за ціною договору (контракту), а відповідач, у свою чергу, безпідставно та протиправно відмовив позивачу у визначенні митної вартості за першим (основним) методом та визначив митну вартість товару за другорядним (резервним) методом. Позивач наголошував на тому, що до митного органу були подані всі документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, подані документи не містили розбіжностей, а тому дії митного органу є неправомірними та такими, що не відповідають положенням Митного кодексу України.

Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував. На обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача. Відтак, на думку відповідача, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) застосуванню не підлягає.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що у відзиві відповідач не надав пояснень, які б ґрунтувались на дійсних обставинах. Вказує, що відповідач зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів, а також, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими. Окрім цього, відповідач не зазначив чому саме з документів, які були подані позивачем, неможливим є встановлення даних складових.

03.09.2020 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, призначене на 04.09.2020 не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про причину неявки суд не повідомив.

Протокольною ухвалою від 04.09.2020 на підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «Віта-Текс» (місцезнаходження: вул. Вишнева, 12А, хутір Фермерський, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08138, ідентифікаційний код 34483946) зареєстроване як юридична особа 15.08.2006, номер запису 10721020000007898 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як слідує з матеріалів справи, між Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі – продавець), та ТОВ «Віта-Текс» 01.12.2015 укладений договір купівлі-продажу №VT0112-15 (далі – договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини виробництва Китайської Народної Республіки.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 Договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено договором.

Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Морський порт на митній території України, до якого продавець зобов`язується поставити товар позивачу, узгоджується сторонами окремо.

Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка.

Оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом сплати виставленого продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Продавець та позивач 23.11.2018 уклали додаткову угоду №2 до договору, якою, зокрема, продовжили строк дії договору до 31.12.2021 та виклали пункт 5.2 договору в новій редакції, відповідно до якої сторони домовилися, що разом із товаром продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаросупровідні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат про походження товару.

Продавець та позивач 20.09.2019 уклали додаток №VT179 до договору (далі – додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити на умовах додатку наступний товар виробництва Китайської Народної Республіки, а саме: тканина вибивна (100% поліестер, сток), завширшки 220 см, товарна позиція 54075400 відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), в кількості 25463 кг, 213329 погонних метрів, за ціною 3,03 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість товару згідно з пунктами 1-3 додатку та інвойсом №PWK19033 від 23.09.2019 (далі – інвойс) склала 77152,89 долари США, а його поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса, Україна (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару є Shaoxing Pawuke Textile Co., Ltd.

23.09.2019 продавець на виконання п. 2 додатку виставив позивачу до сплати комерційний інвойс №PWK19033 на загальну суму 77152,89 долари США.

Позивачем з метою переміщення товару через митний кордон України подано попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/962052 від 02.12.2019.

Надалі, 23.12.2019 позивачем до відповідача подано додаткову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100300/2019/425571, відповідно до граф 20, 22, та 42 якої позивачем до митного оформлення заявлено товар, загальна сума митної вартості якого складала 77152,89 долари США, що була визначена шляхом застосування основного методу (за ціною договору (контракту). Поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса, Україна.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані наступні документи: пакувальний лист продавця на товар б/н від 23.09.2019; рахунок-фактура (інвойс) №PWK19033 від 23.09.2019; коносамент №177TZCLYL1972VZ від 29.09.2019; автотранспортна накладна №16443 від 03.12.2019; сертифікат про походження товару №G1905014132X0009 від 18.10.2019; висновки за результатами досліджень №142008700-0329 від 15.03.2019, №142008700-0566 від 23.05.2019, №142008700-1158 від 23.08.2019, №142005703-0636 від 31.10.2019, №142005703-0671 від 21.11.2019 та №1420003103-0010 від 19.12.2019; прайс-лист виробника товару б/н від 21.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №VT0112-15 від 01.12.2015; додаткові угоди до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 05.12.2017 та №2 від 23.11.2018, а також додаток №VT179 від 20.09.2019 до нього.

Розглянувши подані позивачем документи разом із додатковою митною декларацією ІМ40ДТ №UA100300/2019/425571 від 23.12.2019, відповідач дійшов висновку, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Зокрема, митним органом виявлено наступні розбіжності:

- п. 5.1 договору передбачає приймання товару по якості та відповідності маркуванню та пакуванню. В інвойсі вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що, в свою чергу, впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим, відсутні;

- позивачем не надано до митного оформлення прайс-листа та копії експортної митної декларації продавця, яка передбачена п. 5.2 договору;

- п. 4.1 договору передбачено оплату за товар протягом 60 днів від дня отримання товару, а п. 4.3 договору передбачає можливість здійснення попередньої оплати (авансу), проте в інвойсі умови, порядок та термін оплати за товар не визначені, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відсутні.

Посилаючись на положення ч. 2 та 3 ст. 53, ст. 54 МК України, враховуючи виявлені розбіжності, митним органом витребувано у позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: копію експортної митної декларації країни відправлення (з перекладом відповідно до статті 254 МК України); каталоги, специфікацію, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (з перекладом відповідно до статті 254 МК України); якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у разі відсутності, банківські документи щодо оплати за раніше поставлені партії ідентичних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (з обов`язковим відображенням / документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну).

Позивачем 27.12.2019 надано додаткові документи разом із листом №2712/19-05 від 27.12.2019. Так, позивач надав відповідачу наступні документи: акт відповідача про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA125110/2019/424253 від 05.12.2019; прибуткову накладну №ВТ-0000119 від 06.12.2019, складу позивачем; видаткову накладну №ВТ-0000122 від 06.12.2019, складу між позивачем та ТОВ «Текссол-С»; податкову накладну №122 від 06.12.2019, складену позивачем; рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №320/2692/19.

Позивач зазначив, що всі вищевказані документи підтверджують митну вартість товару в розмірі 77152,89 долари США відповідно до чинного законодавства України та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

27.12.2019 відповідач направив на адресу позивача повідомлення №bc42d897-ead3-4c08-ba69-c6a3ead1260a з метою проведення письмової консультації в спеціалізованій системі обміну електронними документами.

Надалі, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100300/2019/000013/2 від 27.12.2019 та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100300/2019/10029 від 27.12.2019.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до норм ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Приписами статей 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу викладених норм МК України вбачається, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з тим, ч. 3 ст. 53 МК України регламентовано, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зміст ст. 53, ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни), письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд наголошує на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 №21-53а15 та №21-127а15.

Суд зазначає, що законодавцем встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, який міститься, як зазначалося вище, в ч. 2 ст. 53 МК України.

Як встановлено судом, підставою для витребування від декларанта додаткових документів, слугував висновок митного органу про те, що документи, приєднані до ЕМД, містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар позивача.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як встановлено судом, та вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення митного органу не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час митного оформлення за додатковою митною декларацією IM40ДТ №UA100300/2019/425571 від 23.12.2019.

Так, судом досліджено зовнішньоекономічний контракт №VT0112-15 від 01.12.2015, додаткову угоду №2 від 23.11.2018 до нього, додаток №VT179 від 20.09.2019, у п. 2 якого є посилання на інвойс №PWK19033, та сам інвойс №PWK19033 від 23.09.2019, зі змісту яких убачається, що поставка товару здійснювалася на умовах CFR м. Одеса, Україна, а сама вартість товару у розмірі 77152,89 долари США відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в графах 20, 22 та 42 додаткової митної декларації IM40ДТ №UA100300/2019/425571 від 23.12.2019.

Відповідно до додатку №VT179 від 20.09.2019 та інвойсу №PWK19033 від 23.09.2019 продавець передав у власність позивачу, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити товар відповідно до договору та зазначеного додатку. При цьому сторони угоди чітко визначилися, що товар є стоковим. Приналежність товару до стокового також підтверджена актом відповідача про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA100300/2019/424253 від 05.12.2019, в пункті 8.3 якого Київська митниця Держмитслужби під час проведення митного огляду товару встановила відповідність опису товару.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача про неможливість встановити умови оплати інвойсу №PWK19033 від 23.09.2019, адже в ньому міститься посилання на додаток, у п. 2 якого продавець та позивач узгодили, що оплата за товар у розмірі 77152,89 долари США буде здійснюватися у відповідності до п. 4.1 договору, тобто протягом 60 календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України.

Крім того, в листі позивача №2712/19-05 від 27.12.2019 останній повідомив митному органу про відсутність у нього копії митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, судом встановлено, що позивачем до митого органу був поданий актуальний прайс-лист продавця станом на день видачі продавцем інвойсу №PWK19033 від 23.09.2019.

Відтак, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем, та які не належать до документів, що підтверджують митну вартість товару, визначених ст. 53 МК України, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, додатковою угодою №2 від 23.11.2018 до договору, додатком, інвойсом та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та не вказав яку саме складову митної вартості неможливо встановити зі змісту поданих документів.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного методу (2ґ) визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та зазначає наступне.

Так, відповідно до оскаржуваного рішення №UA100300/2019/000013/2 від 27.12.2019 відповідач скоригував, зокрема митну вартість товару позивача наступним чином: вартість товару (код товару: 5407540000) із 77152,89 доларів США до рівня 91283,48 доларів США, тобто скоригована митна вартість товару склала 3,58 долари США за 1 кг (91283,48 долари США / 25463 кг).

Водночас, матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за резервним методом, митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за додатковою митною декларацією ІМ40ДТ №UA500010/2019/034553 від 29.11.2019, відповідно до якої митна вартість раніше ввезеного на митну територію України товару склала 3,67 долари США за 1 кг, що не узгоджується з вищенаведеним розрахунком відповідача про рівень митної вартості в 3,58 долари США за 1 кг.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, (далі - Правила), у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Судом встановлено, що митним органом у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100300/2019/000013/2 від 27.12.2019 зазначено лише номер та дату митної декларації, використаної ним як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості товарів, при цьому відповідач всупереч вимогам Правил вищезазначених не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18) та у постанові від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Судом встановлено, що товар за додатковою митною декларацією №UA500010/2019/034553 від 29.11.2019 постачався на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка, які передбачають те, що товар є поставлений коли він переданий покупцю або його представнику через поручні судна в порту відвантаження, тобто не включають витрати на його доставку до порту призначення на митній території України, у той час, коли спірний товар позивача постачався на умовах CFR м. Одеса, Україна, які передбачають те, що поставка вважається виконаною за умови доставки товару до порту призначення.

Отже, відповідач здійснив коригування митної вартості спірного товару без урахування відмінностей у складових вартості товарів (зокрема витрат на його доставку до митної території України та розвантаження в порту призначення) та без урахування відмінностей у маршрутах їх поставки.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі додаткової митної декларації №UA500010/2019/034553 від 29.11.2019 є протиправним.

Як наслідок, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA100300/2019/000013/2 від 27.12.2019 протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Разом із тим, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від №UA100300/2019/000013/2 від 27.12.2019, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №2523 від 26.05.2020.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100300/2019/000013/2 від 27.12.2019.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (код ЄДРПОУ 34483946) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.