Рішення № 91748951, 22.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року м. Київ № 320/4390/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо відмови, викладеної у листах від 08.05.2020 за №6970/0-1191/0/17-20 та від 13.05.2020 за №7522/0-1192/0/17-20; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести зміни до наказу «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 07.10.2014 за №10-7994/15-14-сг в частині строку дії договору оренди та передати земельну ділянку кадастровий номер 3224984000:01:004:0133 в оренду.

Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у внесенні змін до наказу, яким затверджено та надано в оренду позивачу земельну ділянку для ведення фермерського господарства строком на два роки, в частині строку дії оренди земельної ділянки з огляду на зазначення у наказі строку надання земельної ділянки меншого, ніж мінімальний строк дії договору оренди, встановлений законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про необґрунтованість позовних вимог, оскільки на час прийняття оскаржуваного наказу законодавством України не встановлювався мінімальний строк оренди землі. Також, відповідачем наголошено, що у період з 10.11.2016 по 07.04.2020 позивачем не вчинено будь-яких дій щодо укладання договору оренди земельної ділянки, якою позивач фактично користується з 2014 року, що є підтвердженням вини позивача щодо не оформлення права користування земельною ділянкою відповідно до вимог законодавства України. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності щодо зобов`язання відповідача внести зміни до спірного наказу в частині строку дії договору.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 13.12.2012 №865-од «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки громадянці України ОСОБА_1 для створення фермерського господарства в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області» надано дозвіл громадянці України ОСОБА_1 терміном на два роки на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 50,00 га для створення фермерського господарства в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області.

Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнято наказ від 07.10.2014 №10-7994/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким, зокрема, затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області, надано в оренду гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 49,99996 га (кадастровий номер 3224984000:01:004:0133) для ведення фермерського господарства строком на 2 роки, розташовану на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області.

Позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням від 07.04.2020 про внесення змін до наказу про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки від 07.10.2014 №10-7994/15-14-сг в частині розміру річної плати за користування земельної ділянки та в частині строку дії оренди земельної ділянки загальною площею 49,9996 га кадастровий номер 3224984000:01:004:0133 для ведення фермерського господарства.

Листами Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08.05.2020 №6970/0-1191/0/17-20 та від 13.05.2020 №7522/0-1192/0/17-20 позивачу повідомлено про неможливість реалізації земельної ділянки як об`єкту цивільних прав з огляду на відсутність в Головному управлінні відомостей щодо укладення договору оренди та реєстрації прав на зазначену земельну ділянку.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у внесенні змін до наказу, яким затверджено та надано в оренду позивачу земельну ділянку для ведення фермерського господарства строком на два роки, в частині строку дії оренди земельної ділянки, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі по тексту - Земельний кодекс).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 123 Земельного кодексу, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (абзац перший частини першої).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (абзац перший частини другої).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини третьої).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (абзац перший частини шостої).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина одинадцята).

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина перша).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частина друга).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина третя).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди (частина четверта).

Частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, яким здійснюється передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є формою реалізації такими органами своїх владних управлінських функцій. Відповідно, під час реалізації таких рішень між суб`єктом владних повноважень і фізичною чи юридичною особою виникають адміністративні відносини, що пов`язані з виконанням органом місцевого самоврядування або органом державної влади управлінських функцій (надання дозволу на розробку проекту землеустрою, вилучення земельної ділянки, прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування тощо).

За висновком суду, укладення договору оренди є реалізацією рішення про надання земельної ділянки в оренду. Тому, після набуття особою права оренди дію такого рішення буде вичерпано, відповідно, з цього моменту адміністративні правовідносини між суб`єктом владних повноважень та фізичною чи юридичною особою припиняються та набувають характеру цивільних правовідносин між орендодавцем та орендарем.

Як встановлено судом, розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 13.12.2012 №865-од позивачу надано дозвіл терміном на два роки на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 50,00 га для створення фермерського господарства в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області.

Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнято наказ від 07.10.2014 №10-7994/15-14-сг, яким затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» для ведення фермерського господарства позивачу на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області, надано в оренду позивачу земельну ділянку загальною площею 49,99996 га (кадастровий номер 3224984000:01:004:0133) для ведення фермерського господарства строком на 2 роки, розташовану на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що договір оренди землі на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.10.2014 №10-7994/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» позивачем не укладався.

При цьому, предметом розгляду у даній справі є дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо відмови у внесенні в зазначений наказ іншого строку дії договору оренди та зобов`язання відповідача внести такі зміни.

Таким чином, з огляду на ту обставину, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.10.2014 №10-7994/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» є рішенням, яке передує виникненню у позивача права на земельну ділянку, а також враховуючи відсутність факту укладення позивачем договору оренди земельної ділянки на підставі зазначеного наказу, суд дійшов висновку, що спірні відносини підлягають розгляду та вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Обґрунтовуючи протиправність відмови відповідача у внесенні змін до наказу, позивачем зазначено про невідповідність рішення відповідача вимогам статті 19 Закону України «Про оренду землі», оскільки при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, водночас, наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.10.2014 №10-7994/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено проект землеустрою та надано в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства строком на два роки.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» від 31.08.2016 №581, постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру і Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком.

Пунктом 2 вказаної постанови погоджено, що міжрегіональне та міськрайонні управління Служби, управління (відділи) Служби у районі, містах є структурними підрозділами відповідних головних управлінь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Таким чином, до головних управлінь Держгеокадастру перейшли повноваження територіальних підрозділів Держземагентства.

Чинною на час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області від 07.10.2014 №10-7994/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» редакцією статті 19 Закону України «Про оренду землі» не визначалось мінімального строку дії договору оренди землі. Не визначалось також такого строку й Земельним кодексом.

Відповідні зміни у зазначену норму Закону України «Про оренду землі» щодо встановлення мінімального строку дії договору оренди землі було внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 №191-VIII, який набрав чинності з 05.04.2015.

При цьому, законодавством не передбачалось внесення змін щодо строків надання земельних ділянок в оренду у рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким здійснюється передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в зв`язку з внесенням змін до статті 19 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, за висновком суду, нереалізація з будь-яких причин рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким здійснюється передача в оренду земельних ділянок, протягом встановленого в такому рішенні строку не є підставою для внесення до такого рішення іншого строку надання земельної ділянки в оренду.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для внесення змін до наказу «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 07.10.2014 за №10-7994/15-14-сг в частині строку дії договору оренди, відповідно, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо відмови, викладеної у листах від 08.05.2020 за №6970/0-1191/0/17-20 та від 13.05.2020 за №7522/0-1192/0/17-20, та про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести зміни до наказу «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 07.10.2014 за №10-7994/15-14-сг в частині строку дії договору оренди та передати земельну ділянку кадастровий номер 3224984000:01:004:0133 в оренду.

Щодо строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, то суд вважає, що позивачем не пропущено шестимісячного строку звернення до суду, оскільки про відмову відповідача внести зміни в спірний наказ позивачу стало відомо з листів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08.05.2020 за №6970/0-1191/0/17-20 та від 13.05.2020 за №7522/0-1192/0/17-20. Водночас, з позовом до адміністративного суду позивач звернулась 26.05.2020, тобто, в межах шестимісячного строку з моменту отримання зазначених листів.

Оскільки, в задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Київській області (ідентифікаційний код 39817550, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 22 вересня 2020 року.