Рішення № 91748925, 23.09.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. справа № 300/725/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У строк, встановлений судом, позивач усунула вказані недоліки, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що пенсійним органом протиправно відмовлено ОСОБА_1 в нарахуванні з 01.07.2019 доплати до пенсії у зв`язку з втратою годувальника до досягнення 2000 гривень відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу годувальника.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 12.05.2020 року. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити з урахуванням тієї обставини, що умови для отримання доплати до пенсії на підставі пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України») відсутні, зокрема відсутній необхідній стаж годувальника 35 років для чоловіків, визначений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, у редакції, чинній на момент виникнення правових підстав для отримання такої доплати, тобто станом на 01.07.2019 року.

18.05.2020 позивач подала відповідь на відзив, у якому зазначила про помилковість доводів відповідача, викладених у відзиві на позов. Просила позов задовольнити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.1998 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

05.03.2020 позивач звернулася до відповідача з заявою про нарахування та виплату на підставі пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» доплати до пенсії в сумі, що не вистачає до розміру 2000 гривень за період з 01.07.2019 року.

Головне управління Пенсійного Фонду України листом від 31.03.2020 № 746-630/К-02/8-0900/20 повідомило позивача про відсутність підстав для отримання доплати до пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу годувальника.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 36 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається, серед іншого, непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності,

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно статті 27 та 40 Закону № 1058 розмір пенсії за віком залежить від тривалості стажу, отриманого заробітку та показників заробітної плати по Україні.

У відповідності до частини 1 статті 24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону України № 1058).

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.1998 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням стажу годувальника 31 рік 10 місяців. При цьому, розмір пенсії позивача з 01.12.2019 становить 1638,00 грн.

Зазначені обставини визнаються сторонами й відповідно до положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що пенсії є об`єктом індексації грошових доходів населення. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Загальні положення щодо проведення індексації та перерахунку пенсії визначено статтею 42 Закону України № 1058.

Частиною другою статті 42 Закону України № 1058 визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058 затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Постанова № 124).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова №543) доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» пунктом 3-1 такого змісту: "3-1. Установити, що з 1 липня 2019 р. в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону, не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Фінансування виплат, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передбачені за програмою 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".

Так, відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV (у редакції від 01.01.2019, чинній на момент виникнення правових підстав для отримання доплати до пенсії відповідно до пункту 3-1 Постанови № 124) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

З системного аналізу зазначених положень вбачається, що необхідними умовами для нарахування з 01.07.2019 доплат до пенсії, передбачених Постановою № 124 (у редакції Постанови №543) є отримання особою пенсії у розмірі, меншому 2000 гривень, а також наявність необхідного страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, зокрема, 35 років для чоловіків.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію по втраті годувальника, страховий стаж якого становить 31 рік 10 місяців, що є меншим стажу, визначеного статтею 28 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на момент набуття права на доплату до пенсії), у позивача відсутні правові підставі для отримання такої доплати відповідно до пункту 3-1 Постанови № 124.

При цьому, суд вважає помилковими посилання позивача на пункт 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV щодо можливості визначення мінімального розміру пенсії за віком для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу, оскільки дане положення стосується пенсії за віком, а також з огляду на те, що таке застосування норм суперечить визначеному частиною першою статті 58 Конституції України принципу дії закону в часі.

Також суд враховує, що пунктом 3-1 Постанови № 124 чітко та однозначно визначено необхідність урахування страхового стажу, передбаченого саме абзацом першим частини першої статі 28 Закону № 1058-IV, а не з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом другим пункту 4-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

Таким чином, у спірних правовідносинах при вирішенні питання щодо наявності у позивача умов для отримання доплати до пенсії підлягає застосуванню положення абзацу першого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV у редакції, чинній на момент виникнення правових підстав для отримання такої доплати відповідно до пункту 3-1 Постанови № 124.

Враховуючи наведене, дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до пункту 3-1 Постанови № 124 є правомірними.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 23.09.2020 як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.