Рішення № 91748783, 15.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/1135/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Кустрьо В.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 - не з`явився;

за участі представника позивача - Матій Наталії Юріївни;

відповідач - Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - Крупа-Газуда Мирослава Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065), якою просить суд: "1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 05.03.2019 року: № 0003031306 про сплату 50232 грн. 56 коп. податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та штрафних (фінансових) санкцій 12558 грн. 14 коп.; № 0003051306 про сплату 4186 грн. 05 коп. військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1046 грн. 51 коп.; 2. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь платника податків ОСОБА_1 , реєстраційна адреса АДРЕСА_1 . реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 768,40 грн."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року було клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку задоволено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року було замінено відповідача - Головне управління ДФС у Закарпатській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області у даній справі.

Позовні вимоги позивач мотивував наступним. Зокрема, обґрунтування позову зазначається, що позивачем отримана безповоротна фінансова допомога від Благодійного фонду "Еган Еде" не є результатом від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , відтак така сума повинна оподатковуватися як додаткове благо надане фізичним особам. При цьому згідно із статтею 168 підпункту 168.1.1 ПК України саме Благодійний фонд "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде" є податковим агентом який повинен утримувати податок від суми такого доходу.

Відповідач проти позову заперечив, надавши суду відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву зазначив, що на розрахунковий рахунок позивача від Благодійного фонду "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде" (далі по тексту - благодійний фонд "Еган Еде") на виконання умов Договору від 12 вересня 2017 № 2017-ЕЕGP-E18-1993 надійшло фінансування у сумі 279069,77 грн. Вказаний дохід задекларовано позивачем в декларації поданій 16 січня 2019 року. Відповідач зазначив, що відповідно до статті 162 пункту 162.1 підпункту 162.1.1 Податкового кодексу України платниками податку на доходи з фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Згідно із статтею 177 пунктом 177.1 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками визначеними в статтею 167 пунктом 167.1 цього Кодексу. Крім того, зазначає, що на його думку, отримані кошти не слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, оскільки аналізуючи договір про вказане вище фінансування зазначає про наявність в ньому певних умов, які ФОП повинен здійснити для отримання такої безповоротної допомоги, а відповідно до статті 717 ЦК України за Договором дарування одна особа "дарувальник" передає, або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні майно (обдаровуваному) безоплатно майно. В разі встановлення обов`язку обдаровуваного чинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового та немайнового характеру, вказаний договір не є договором дарування. Також вважає, що призначення платежу в банківській виписці - помилкове. Зазначає, що вважати такий дохід безповоротною фінансовою допомогою у відповідача немає підстав. А оподаткування таких коштів повинно здійснюватися в загальному порядку. Відтак вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті правомірно.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 23 березня 2017 року. Видами діяльності позивача є: Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (Код КВЕД 01.11); Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (Код КВЕД 01.24); Допоміжна діяльність у рослинництві (основний) (Код КВЕД 01.61); Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (Код КВЕД 46.11); Оптова торгівля фруктами й овочами (Код КВЕД 46.31); Неспеціалізована оптова торгівля (Код КВЕД 46.90) (Т. 1 а.с.а.с. 13, 14).

Судом встановлено, що Головним Управлінням ДФС у Закарпатській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017 рік.

За результатами перевірки 30 січня 2019 року складено Акт за № 108/13-06/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017 рік (Т. 1 а.с.а.с. 15-19).

Зокрема, перевіркою встановлено порушення, допущені позивачем, а саме: статті 49 пункту 49.18, підпункту 49.18.5, статті 168 пункту 168.1 підпункту 168.1.3, статті 176 підпункту 176.1 підпункту "в", статті 179 п.179.1 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік; статті 163 підпункту 163.1.1 підпункту 163.1, статті 164 пукну 164.1 підпункту 164.1.1 пукну 164.2 підпункту 164.2.20, статті 168 пукну 168.1 підпункту 168.1.3, статті 177 підпункту 177.6 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено податкове зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб за 2017 рік, у сумі 50232,56 грн; статті 162 пукну 162.1 підпункту 162.1.1, статті 163 пукну 163 підпункту 163.1.1, статті 168 пукну 168.1 підпункту 168.1.3, пункту 16-1 підпункту 1.1, підпункту 1.2, підпункту 1.4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою визначено податкове зобов`язання з військового збору за 2017 рік у сумі 4186,05 грн.

З висновками перевірки, викладеними в Акті, позивач не погодився та подав до Головного управління ДФС у Закарпатській області свої заперечення до вказаного акту перевірки в порядку, визначеному статті 86 пункту 86.7 Податкового кодексу України (Т. 1 а.с.а.с. 20-22).

Листом від 04 березня 2019 року № 2780/0/07-16-13-05-12 "Про розгляд заперечення до акту перевірки" ГУ ДФС у Закарпатській області повідомило позивачеві про результати розгляду заперечення, а саме висновок акту перевірки від 30 січня 2019 року № 108/13-06/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017 рік залишено без змін (Т. 1 а.с.а.с. 23, 24).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 05 березня 2019 року було прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0003031306, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 50232,56 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12558,14 грн. (Т. 1 а.с. 25).

Також прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2019 року № 0003051306, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 34186,05 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1046,51 грн (Т. 1 а.с. 27).

Зазначені податкові повідомлення - рішення (рішення) отримано позивачам 05 квітня 2019 року (Т. 1 а.с. 26).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Закарпатській області від 05 березня 2019 року № 0003031306 та № 0003051306, вважаючи їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню позивач скористався своїм правом щодо оскарження таких рішень в адміністративному порядку відповідно із статтею 56 пунктом 56.2. Податкового кодексу України (Т. 1 а.с.а.с. 28-30).

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України Рішенням про результати розгляду скарги від 18 червня 2019 року № 27712/6/99-99-11-05-01-25, податкові повідомлення-рішення від 05 березня 2019 року № 0003031306 та № 0003051306 залишено без змін, а скаргу без задоволення (Т. 1 а.с.а.с. 32, 33).

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Кінцевий адресат) та Благодійним фондом "Еган Еде" (Надавач фінансування) укладено Договір від 12 вересня 2017 року № 2017-EEGP-E1В-1993 "Про фінансування" (Т. 1 а.с. 35-37).

Згідно преамбули вказаного договору визначено, що кінцевий адресат подав проект за конкурсним зверненням Благодійного фонду "Еган Еде" по програмі фінансування розвитку, інновацій та розширення бізнесу для приватних підприємців, мікро- та малих підприємств у галузі сільського господарства, опублікованого 21 березня 2017 року надавачем фінансування. Поданий проект надавач фінансування оцінив у відповідності із чинною процедурою прийняття рішень та передав на розгляд з пропозицією на фінансування. Відповідно до рішення, прийнятого по проекту, на умовах, визначених у даному Договорі фінансування, кінцевий адресат має право на отримання безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 зазначеного Договору кінцевий адресат, разом з підписанням даного Договору бере на себе зобов`язання на здійснення діяльності, що є предметом даного договору, на основі даного Договору та грантового проекту. Надавач фінансування зобов`язується надати кінцевому адресату на здійснення проекту безповоротне фінансування у формі авансу для кінцевого адресата, максимальна сума якого 3000000 угорських форинтів.

Згідно з пунктом 3.2 Договору надавач фінансування проводить переказ суми фінансування, вказаної в п.1.2 на основі у формі авансу однією сумою кінцевому адресату на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ "ОТП Банк".

Відповідно до пункту 4.1 Договору кінцевий адресат зобов`язаний подати повний фінансовий звіт про використання фінансування згідно з пункту 1.2 даного Договору та змістовну частину звіту про реалізацію протягом 10 днів після завершення реалізації проекту.

Пунктом 6.1 кінцевий адресат надає банківську гарантію у вигляді інкасо на суму фінансової підтримки. Даний документ підтверджує той факт, що кінцевий адресат в повній мірі, у найкоротший термін зможе успішно задовольнити вимогу надавача фінансування про повернення коштів у повному обсязі.

На виконання умов даного Договору, 02 листопада 2017 року Благодійний фонд "Еган Еде" перерахував на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , відкритий у AT "ОТП Банк" кошти в сумі 279069,77 грн. з призначенням платежу "Безповоротна фінансова допомога", що підтверджується випискою з розрахункового рахунку (Т. 1 а.с. 38).

16 січня 2019 року позивачем було подано до відповідача податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, де платником податків ОСОБА_1 зазначено в рядку 10.9 Декларації "Інші доходи" отриманий дохід від Благодійного фонду "Еган Еде" у вигляді безповоротної фінансової допомоги в розмірі 279069,77 грн (Т. 1 а.с.а.с. 39-41).

Згідно із статтею 128 частиною 1 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 162 пункту 162.1 підпункту 162.1.1 Податкового кодексу України платниками податку на доходи з фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно із статтею 163 пунктом 163.1 підпунктом 163.1.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до статті 164 пункту 164.1 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 164 пункту 164.1 підпункту 164.1.1 Податкового кодексу України оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно із статтею 164 пунктом 164.1 підпунктом 164.1.1 Податкового кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 цього Кодексу та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст.178 цього Кодексу

Відповідно до статті 164 пункту 164.2 підпункту 164.2.20 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) доходу платника податку відносяться інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування доходів фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (стаття 177 пункт 177.2 Податкового кодексу України).

Згідно із статтею 177 пунктом 177.6 Податкового кодексу України у разі, якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України для платників податку - фізичних осіб.

Згідно із статтею 164 пунктом 164.1 підпунктом 164.1.3 Податкового кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до статті 164 пункту 164.2 підпункту 164.2.20 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) доходу платника податку відносяться інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Статтею 177 пунктом 177.1 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в статтею 167 пунктом 167.1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 пункту 177.8 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або само зайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 177 пункту 177.5 підпункту 177.5.3 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати

Суд відхиляє доводи позивача, що отримане фінансування є безповоротною фінансовою допомогою та додатковим благом, оскільки, як зазначає позивач, призначення платежу у банківській виписці зазначено перерахування коштів від Благодійного фонду "Еган Еде" з призначенням платежу "безповоротна фінансова допомога", а відтак Благодійний фонд "Еган Еде" повинен був утримати податок при виплаті коштів як податковий агент.

Суд зазначає, що згідно Договору про фінансування від 12 вересня 2017 року № 2017-EEGP-E1В-1993 вбачається, що отримані за ним кошти за своєю суттю не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні Податкового кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.257. Податкового Кодексу України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Відповідно до статті 717 Цивільного Кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Тобто, однією з обов`язкових ознак договору дарування є те, що з боку дарувальника не виставляється жодних вимог та умов здійснити на його користь будь-які дії обдаровуваним.

Разом з тим, згідно Договору про фінансування № 2017-EEGP-E1 В-1993 для позивача встановлено ряд чітких умов, що він повинен зробити для отримання фінансування, зокрема: пункт 1.12: заборона позивачу відчуження, передання в оренду предмету проекту; пункт 2.1: обов`язок позивача завершити реалізацію проекту до певної дати та термін подання звіту: протягом 10 днів з моменту завершення реалізації проекту; пункт 4.1.: обов`язок позивача подати повний фінансовий звіт; пункт 5.13: у випадку, якщо позивач не виконує свій обов`язок по звітуванню або виконує неналежним чином, то повинен повернути виявлену Надавачем фінансування неправомірно використану суму разом з відсотками.

Відтак, суд приходить до переконання, що отримане позивачем фінансування не підпадає під визначення "безповоротна фінансова допомога", а є "іншими доходами" фізичної особи, які оподатковуються відповідно до статті 164 пункту 164.2 підпункту 164.2.20 Податкового Кодексу України.

Щодо посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на те, що банківська виписка та платіжне доручення є первинними документами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до статті 9 частини 1 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно із статтею 9 частиною 2 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Нацбанку від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, ні банківська виписка, ні платіжне доручення не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть бути підтвердженням юридичної природи отриманих коштів.

Відтак, отримане позивачем фінансування не є додатковим благом в розумінні Податкового Кодексу України, оскільки не підпадає під визначення "безповоротна фінансова допомога" з огляду на те, що по своїй суті отримане не за договором дарування або пожертви.

Відповідно до статті 164 пункту 164.2. підпункту 164.2.17 Податкового Кодексу України, зазначається, що є "додатковим благом". А саме: вартість використання працівником житла, що належать роботодавцю; вартість безплатно отриманого майна та харчування; вартість безплатно отриманих послуг домашнього обслуговуючого персоналу; сума грошового або майнового відшкодування витрат; анульований кредитором борг; варіть безоплатно отриманих товарів.

Отже, "додаткове благо" - це те, що отримується і споживається безповоротно, і без будь-яких умов щодо можливості повернення.

Отже, отримане позивачем фінансування є "іншими доходами" фізичної особи, які оподатковуються відповідно до статті 164 пункту 164.2 підпункту 164.2.20 Податкового Кодексу України і відповідальність за декларування і сплату податку з таких доходів несе виключно платник податку, що їх отримав.

Стаття 19 частина 2 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Податкового кодексу України та згідно приписів статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень застосованого судом законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 15 вересня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 24 вересня 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко