Рішення № 91748551, 24.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 р. Справа№200/7358/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецькій області (місце знаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область; код ЄДРПОУ: 23346787) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

08.07.2020 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області №167 від 26.05.2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області врахувати Довідку №256 від 20.08.2019 при розгляді заяви про перерахунок пенсії від 21.05.2020 №4198;

- зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області виплатити заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 06.08.2019 по 01.06.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. Позивачу було відмовлено в призначені пенсії у зв`язку з ненадання останнім довідок на підтвердження пільгового характеру роботи, а надані позивачем довідки до розгляду не приймаються, оскільки вони надані підприємством, яке зареєстровано на тимчасово непідконтрольній українській владі території та їх неможливо перевірити.

Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування стажу роботи протиправними та такими, що порушують його конституційні права, оскільки в трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи для призначення пільгової пенсії, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача до суду надав відзив, у якому вказав, що позивачу не зараховано періоди роботи, оскільки на виконання вимог п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України позивачем не надано пільгові довідки.

У зв`язку з чим, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , 21 травня 2020 року звернувся до управління відповідача з завою № 4198 для перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 167 від 26 травня 2020 року відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Вказана відмова обґрунтована тим, що відсутня можливість перевірити достовірність довідки від 20.08.2019 № 256 про заробітну плату, видану «ВОК ЛШ імені Максима Горького», підстав її видачі, у зв`язку з тим, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній Українській владі території.

Тому врахувати довідку врахувати для перерахунку пенсії неможливо.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював з 09.01.1990 гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті; з 26.06.1992 року переведено учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті; з 12.09.1992 року переведено гірником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; з 23.02.1994 року навчався на 6-місячних курсах по професії майстра підривника; з 30.08.1994 переведено майстром підривником з повним робочим днем в шахті 4 розряду; 29.06.1996 року звільнений з Шахти Лідієвка.

З листа Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 25.06.2020 року № 122-112/Б-02/8-0531/20 вбачається, що на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 по справі № 200/14330/19-а та ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 ОСОБА_1 з 16.06.2019 призначено пенсію за віком при пільговому стажу за Списком №1. Рішення суду виконано в частині призначення пенсії з урахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 01.08.1987 року по 29.06.1996 року. З червня 2020 року позивач отримує поточну пенсію.

В матеріалах справи наявна довідка № 256 від 20.08.2019 року.

Відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання врахувати періоди роботи про вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 216 від 12.11.2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з урахуванням висновків суду у справі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових , зарахувавши до його пільгового стажу період роботи з 01.08.1987 року по 29.06.1996 року. Рішення набуло законної сили 02квітня 2020 року на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно не зарахування довідки для перерахунку пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Позивачем надано довідку № 256 від 20.08.2019 року, яка видана «ВОК ЛШ імені Максима Горького» про суми заробітної плати ОСОБА_1 з червня 1991 по травень 1996.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірного періоду є неможливість здійснення перевірки достовірності довідок через те що підприємство знаходиться на непідконтрольній території українській владі.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 року справа № 235/4894/17.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв`язку з знаходженням підприємств на території, непідконтрольній Українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній українській владі.

Суд констатує, що довідка видана підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній території, та з урахуванням того, що відомості, вказані у довідки неможливо прийняти в інший спосіб, та той факт, що вказані відомості надані за період з 1991 по 1996 роки, суд приймає до уваги відомості, вказані у довідці.

Таким чином, відповідачем при перерахунку пенсії позивача необхідно враховувати інформацію, яку містить довідка № 256 від 20.08.2019 року, яка видана «ВОК ЛШ імені Максима Горького» про суми заробітної плати ОСОБА_1 з червня 1991 по травень 1996.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області від 26.05.2020 року № 167 є протиправним та підлягає скасуванню та визнає дії відповідача щодо не прийняття до уваги довідки позивача протиправними.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області виплатити заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 06.08.2019 по 01.06.2020 суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання врахувати періоди роботи про вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 216 від 12.11.2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з урахуванням висновків суду у справі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових , зарахувавши до його пільгового стажу період роботи з 01.08.1987 року по 29.06.1996 року. Рішення набуло законної сили 02 квітня 2020 року на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, позивач набув право на отримання пенсії з моменту звернення, тобто з 06.08.2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, що фактично ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати з червня 2020 року, відповідно до довідки Управління пенсійного фонду України від 23.09.2020 року.

Таким чином, пенсія позивачу не виплачується з моменту його звернення - 06.08.2019 року по 31 травня 2020 року.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідачем протиправно не враховано довідку, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача судового збору у розмірі 840,80 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецькій області (місце знаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область; код ЄДРПОУ: 23346787) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області №167 від 26.05.2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 21.05.2020 №4198 з урахуванням Довідки №256 від 20.08.2019.

Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області виплатити заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 06.08.2019 по 31 травня 2020.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова