Рішення № 91748544, 23.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. Справа№200/6699/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Селидовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області під час призначення їй пенсії за віком протиправно не зараховано до пільгового та страхового стажу її періоди роботи на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» Державного підприємства "Селидіввугілля" з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року через несплату роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду України та єдиного соціального внеску та з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року, оскільки відсутня нарахована сум заробітної плати СПОВ. Крім того, до пільгового стажу позивачки не враховано періоди роботи з 29.08.1999 року по 31.07.2000 року та з 01.08.2005 року по 13.08.2006 року, оскільки за вищевказані періоди не проводилась атестація робочих місць. ОСОБА_1 вказує, що в даному випадку факт її роботи в спірні періоди підтверджується належними та допустимими доказами, а саме її трудовою книжкою. Отже, позивачка вважає, що з боку відповідача було порушено її права та просить визнати та скасувати рішення відповідача від 10.06.2020 року, яким відмовлено їй у призначені пенсії через не зарахування спірних періодів; зобов`язати відповідача зарахувати спірні періоди та повторно розглянути заява ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого до стажу роботи позивачки не враховано період роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року через несплату роботодавцем страхових внесків та з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року, оскільки відсутня нарахована сум заробітної плати СПОВ. Крім того, періоди роботи ОСОБА_1 з 29.08.1999 року по 31.07.2000 року та з 01.08.2005року по 13.08.2006 року не зараховано до пільгового стажу, оскільки за вищевказані періоди не проводилась атестація робочих місць. Так, представник відповідача вважає, що не зарахування спірних періодів здійснено правомірно, а тому просить у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 22.07.2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/6699/20-а. Клопотання позивачки про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження - задовольнив. Розгляд адміністративної справи № 200/6699/20-а визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.11.1988 року у період з 07.12.1990 року по час звернення до суду ОСОБА_1 працює на ДП "Селидіввугілля" (а.с.10-11).

Згідно з довідками № 261 та № 262 від 07.07.2020 року, що видана ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля", за період з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року та з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року роботодавцем підтверджено щомісячне нарахування на заробітну плату позивачки та сплата до Пенсійного Фонду України страхових внесків (а.с.14-15).

Також, відповідно до довідки № 358 (№ 1-1811/2) від 18.07.2019 року, що видана ВП "Шахта "Україна" ДП "Селидіввугілля", підприємством підтверджено щомісячне нарахування на заробітну плату позивачки єдиного соціального внеску за період з 01.08.2017 року по 30.06.2019 року (а.с.7).

10.06.2020 року позивачка звернулась на адресу відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком згідно п.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Проте, рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.06.2020 року позивачці було відмовлено у призначені пенсії через те, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 08 місяців 11 днів. В тому числі пільговий стаж за списком № 2 складає 20 років 14 днів. Згідно вказаного рішення не зараховано до страхового та пільгового стажу позивачки періоди роботи на Державному підприємстві "Селидіввугілля" з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року через несплату роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду України та єдиного соціального внеску та з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року, оскільки відсутня нарахувана сум заробітної плати СПОВ (форма ОК-5 від 10.06.2020 року). Крім того, до пільгового стажу позивачки не враховано періоди роботи з 29.08.1999 року по 31.07.2000 року та з 01.08.2005 року по 13.08.2006 року, оскільки за вищевказані періоди не проводилась атестація робочих місць (а.с.12).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Як передбачено частиною 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).

Згідно з ч. 1 ст.16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Довідками № 261 та № 262 від 07.07.2020 року, що видані ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля", за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року роботодавцем підтверджено щомісячне нарахування на заробітну плату позивачки та сплата до Пенсійного Фонду України страхових внесків.

Вказані довідки про сплату страхових внесків та єдиного соціального внеску відповідачем не спростовані. Доказів на підтвердження правомірності дій управління Пенсійного фонду відповідачем до суду не надано.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, несплата за доводами відповідача страхувальником страхових внесків та єдиного соціального внеску за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року не може слугувати підставою для не зарахування зазначених періодів до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 .

Посилання відповідача на не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року, оскільки відсутня нарахована сума заробітної плати СПОВ (форма ОК-5), суд також вважає протиправним, з огляду на наступне.

В першу чергу, суд зазначає, що в рамках реформування системи пенсійного страхування в Пенсійному фонді створена спеціальна інформаційна система - система персоніфікованого обліку відомостей (СПОВ), в якій накопичуються відомості про заробіток, дохід, внески і стаж застрахованих осіб (у тому числі з урахуванням умов роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2464 державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Суд зауважує, що державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування. (ч. 1 ст. 20 вказаного Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому і другому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

З огляду на викладені вище положення Закону вбачається, що обов`язок щодо ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску, в даному випадку на ВП «шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля», а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Крім того, суд зазначає, що позивачка не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків страхувальником щодо своєчасної сплати страхових внесків, а отже період роботи позивачки з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року має бути зарахований до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 .

Стосовно не зарахування періодів роботи позивачки через не підтвердження проведення атестації, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першої статті 114 Закону № 1058 та пункту «а» статті 13 Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування Списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації № 41).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій №41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій №41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно з даними трудової книжки позивачки остання працювала на посадах, що передбачені Списком № 2

Водночас, суд зазначає, що законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність не зарахування до пільгового стажу позивачки періодів роботи з 29.08.1999 року по 31.07.2000 року та з 01.08.2005 року по 13.08.2006 року через не проведення атестації робочих місць.

А тому, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 10.06.2020 року № 2137, оскільки вказане рішення ґрунтується саме на не зарахуванні оспорюваного періоду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії, період її роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року та з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року, а також, зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 29.08.1999 року по 31.07.2000 року та з 01.08.2005 року по 13.08.2006 року.

Також підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 про повторний розгляд її заяви про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового та страхового стажу роботи оспорюваних періодів роботи позивачки з урахуванням висновків суду, оскільки є похідною від вищевказаних.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачкою при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. згідно дублікату квитанції від 14.07.2020 року (а.с.7).

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

За таких обставин, судовий збір у розмірі 840, 80 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.06.2020 року № 2137 «Про відмову в призначенні пенсії», яке винесено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії, період її роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року та з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року, а також зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 29.08.1999 року по 31.07.2000 року та з 01.08.2005 року по 13.08.2006 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.09.2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб