Рішення № 91748510, 21.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 р. Справа№200/6647/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування акту, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 30.10.2019 у п/справі № 914260152186 про призупинення з 01.11.2019 виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -XII;

-визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо невиплати з 01.11.2019 ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -XII;

-зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області поновити з 01.11.2019 виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -ХII та сплатити суму недотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум;

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності. З 01.11.2019 року виплату частини пенсії було призупинено на підставі Розпорядження відповідача від 30.10.2019 року, згідно зі змістом якого зазначено, що «виплату пенсії призупинено у зв`язку з відмовою у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визнанням недійсним посвідчення». Позивач наголошує, що вказана обставина не відповідає переліку обставин, вказаних в ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в якості підстав для припинення виплати пенсії.

На підставі вказаного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2019 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.

31.07.2020 року відповідачем було надано відзив по справі згідно змісту якого вказано, що поновлення пенсії відбудеться тоді, коли до управління буде надано один з основних документів для призначення пенсії, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нового зразка.

05.08.2020 року позивач надав відповідь на відзив, згідно змісту якого наголосив, що первинне посвідчення, на підставі якого було призначено пенсію, є безстроковим. Визнання Постанови КМУ від 25.05.92 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» такою, що втратила чинність, не є підставою для визнання виданих раніше посвідчень такими, що втратили статус документу, який відповідно до частини 3 ст. 65 Закону України № 796-ХІІ, підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_1 .

01.07.1998 позивачу видано безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2 , яке (як не заперечується сторонами) було надано для призначення пенсії по інвалідності.

Згідно з витягу з протоколу №13 від 09.10.2019 Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вирішила відмовити ОСОБА_1 у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв`язку з не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження.

Згідно Розпорядження від 30.10.2019 року № 914260152186 ОСОБА_1 призупинено з 01.11.2019 року виплату пенсії у зв`язку з відмовою у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та визначенням недійсними посвідчення (лист управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 24.10.2019 року № 01-14/8791).

Як не заперечується сторонами та вбачається з Листа від 23.06.2020 року № 107-102П-02/8-0531/20, з 13.11.2019 року пенсію було перераховано згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії склав - 5630, 40грн. Проте після проведення перевірки було встановлено, що підстави для встановлення мінімальної пенсійної виплати відповідно до постанови КМУ від 28.07.2010 року № 656 та виплати інших надбавок та підвищень, передбачених для осіб з інвалідністю внаслідок війни, - відсутні.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року по справі № 200/13177/19-а, яке набуло законної сили 25.05.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 00022473), Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (84122, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Рум`янцева, 16, код ЄДРПОУ 25917627) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, зафіксоване у протоколі №13 від 09.10.2019, в частині відмови у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 . Зобов`язано Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році" (категорії 1) серії А синього кольору. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

19.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії. Згідно змісту заяви ОСОБА_1 також зазначив про те, що рішенням суду, яке набуло законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, зафіксоване у протоколі №13 від 09.10.2019, в частині відмови у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 . На теперішній час посвідчення особи, яка постаждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1, серія НОМЕР_2 , видане 01.07.98 є діючим та таким, що надає право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -ХІІ).

Так як виплату пенсії в очікуваному розмірі здійснено не було, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-VI) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

За приписами пункту 4.3 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 4.7. вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Судом встановлено, що виплата та нарахування пенсії в розмірі - 5630, 40грн. позивачу припинена з 13.11.2019 року, проте пенсія виплачувалась в розмірі 1712,00грн.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону №1058-VI, зокрема, згідно частини 1 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Суд вважає що, спірне Розпорядження від 30.10.2019 року № 914260152186 прийнято на підставі п. 5 ч. 1 ст.49 Закону №1058-VI на виконання Рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про відмову ОСОБА_1 у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв`язку з не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження (яке оформлене витягом з протоколу №13 від 09.10.2019), що визнано протиправним та скасовано. Проте враховуючи що Розпорядження від 30.10.2019 року № 914260152186 станом на момент його прийняття, було винесено на підставі діючого Рішення, суд вважає, що воно не є протиправним, проте підлягає скасуванню у зв`язку із скасуванням документу, на підставі якого воно прийнято.

Відповідно суд задовольняє вимоги в цій частині частково.

Щодо позивних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо невиплати з 01.11.2019 ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -XII, суд вважає, що обов`язок продовжити виплату пенсії виник у відповідача після отримання заяви від 19.06.2020 року про виплату недоотриманої пенсії, так як Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області не було обізнане щодо прийняття Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року по справі № 200/13177/19-а, яке набуло законної сили 25.05.2020 року.

Відтак суд вважає за належне визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо невиплати з 19.06.2020 ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -XII та зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області поновити з 01.11.2019 виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -Х11 та сплатити суму недотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Таким чином суд задовольняє позовні вимоги в даній частині частково.

З приводу позиції відповідача щодо необхідності надання посвідчення нового зразка, суд зазначає наступне.

Постановою КМУ від від 11 липня 2018 р. № 551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551). Відповідно п. 3(1) Порядку № 551, установлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 245), від 20 січня 1997 р. № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 71) та від 21 серпня 2001 р. № 1105 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 34, ст. 1592), є дійсними до заміни їх в установленому порядку.

Відповідно Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року по справі № 200/13177/19-а, яке набуло законної сили 25.05.2020 року, у тому числі зобов`язано Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році" (категорії 1) серії А синього кольору.

Як встановлено вимогами ст. 129 (1) Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання тощо.

Частиною 2 ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Керуючись наведеними положеннями суд вважає позицію відповідача з приводу необхідності надання посвідчення нового зразка помилковою, так як Порядком № 551 закріплено дійсність посвідчень до заміни їх в установленому порядку. Положень законодавства, які вказують на необхідність заміни посвідчення при зверненні до установи пенсійного фонду, відповідачем не наведено.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З приводу клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно змісту позову, судові витрати, які поніс позивач, складаються з 7000 грн. та включають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн., витрати на професійну правничу допомогу включають витрати на підготовку позовної заяви, збір доказів, представництво інтересів в суді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Пунктом 2 частини 3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Керуєчись вимогами зазначеної статті суд наголошує, що у договорі про надання правової допомоги від 06.11.2019 року, який укладено між фізичною ОСОБА_1 (позивачем) та адвокатом ОСОБА_2 повинні бути зазначені умови про порядок визначення вартості наданих послуг за ведення судової справи (почасова оплата, фіксована сума тощо).

Як вбачається з наданого договору, умови про порядок визначення вартості наданих послуг за ведення судової справи взагалі не визначені.

Крім того, доказами, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги повинні бути оформлені у встановленому законом порядку документи: квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.

Проте жодного доказу на підтвердження фактичної оплати послуг до суду надано не було.

Враховуючи вказане суд відмовляє в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Щодо сплати судового збору, ОСОБА_1 віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та відповідно до п. 10 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (вул. Поштова, б. 5, м. Краматорськ, ЄДРПОУ 23346787) про визнання протиправним та скасування акту, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 30.10.2019 у п/справі № 914260152186 про призупинення з 01.11.2019 виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -XII.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо невиплати з 19.06.2020 ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -XII.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області поновити з 01.11.2019 виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 769 -Х11 та сплатити суму недотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Роз`яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя В.В. Стойка