Рішення № 91748408, 10.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 р. Справа№200/6602/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов.

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов. Позов мотивований тим, що 30.06.2020 на адресу ПАТ «Енергомашспецсталь» надійшли постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. від 18.06.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 62383091 про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь держави виконавчого збору в розмірі 3118,60 грн. згідно виконавчого документа №41359421 від 31.12.2013 та від 18.06.2020 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 62383091 у сумі 91,02 грн. Позивач вважає зазначені постанови державного виконавця незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Зазначив, що трактування стягнення виконавчого збору міститься в «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, якою регламентовані дії виконавця. Підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Аналіз норм Закону № 1404-VІІІ дає підстави вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. В зв`язку з тим, що фактичного стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача присуджених за наказом сум не відбулось відповідно до ст. 27 Закону України № 1404- VІІІ, правові підстави для прийняття постанови від 18.06.2020 ВП № 62383091 про стягнення виконавчого збору у сумі 3118,60 грн. та постанови від 18.06.2020 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №62383091 у сумі 91,02 грн. відсутні.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов у якому зазначено, що стягнення виконавчого збору є не правом а обов`язком державного виконавця. Державний виконавець діяв в межах повноважень, визначених Законом № 1404-VІІІ та у передбачений цим законом строк. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2019 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених ст.287 КАС України (категорія термінових адміністративних справ) та призначено судове засідання. Призначено судове засідання на 04.08.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 розгляд справи відкладено на 10.09.2020 для надання додаткових доказів.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

24.12.2013 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Веремій О.І. було відкрито виконавче провадження ВП №41359421 про примусове стягнення заборгованості з боржника ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь ТОВ «Виробнично-Комерційна Фірма «Лідер Строй -Панель» у сумі 31186,21 грн.

31.12.2013 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Веремій О.І. виніс постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 41359421.

23.07.2018 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановським Ю.В. були зупинені виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП №41359421.

17.06.2020 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. були поновлені виконавчі дії при примусовому виконанні наказу №905/3076/13, виданого 17.12.2013 господарським судом Донецької області.

18.06.2020 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. виконавчий документ №905/3076/13, виданий 17.12.2013 господарським судом Донецької області, було повернуто стягувачу.

18.06.2020 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. за виконавчим документом - постановою про стягнення виконавчого збору ВП №41359421 від 31.12.2013 відкрито виконавче провадження ВП№62383091 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Держави 3118,60 грн.

18.06.2020 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою про стягнення виконавчого збору ВП №41359421 від 31.12.2013 витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 91,02 грн.

Данні обставини були встановлені судом та не заперечуються сторонами по справі.

Не погодившись з вищезазначеною постановою державного виконавця від 18.06.2020 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у сумі 3118,60 грн. та постановою державного виконавця від 18.06.2020 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 91,02 грн., підприємство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в даній справі, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На час виникнення спірних правовідносин (винесення постанови державного виконавця від 18.06.2020 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у сумі 3118,60 грн. та постанови державного виконавця від 18.06.2020 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 91,02 грн.) діяла редакція Закону України “Про виконавче провадження” від 23.05.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно приписів ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження”, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Суд зазначає, що 30.06.2020 на адресу ПАТ «Енергомашспецсталь» надійшла постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.06.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №62383091 про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь держави виконавчого збору в розмірі 3118,60 грн. згідно виконавчого документа №41359421 від 31.12.2013 та постанова від 18.06.2020 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №62383091 у сумі 91,02 грн., що позивачем не заперечується.

В даних правовідносинах позивач посилається на норми Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII в редакції, що діяла до 28.08.2018.

Так, відповідно до ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції, що діяла до 28.08.2018 року, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Аналізуючи зазначену норму, можна дійти висновку, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

На таку підставу стягнення виконавчого збору посилається і позивач.

Суд зауважує, що наведена у позові редакція статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” втратила чинність на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03.07.2018, який набрав чинності 28.08.2018.

Так, відповідно до статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Ця обставина має суттєве значення для розгляду даної справи, оскільки з набранням чинності нової редакції статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII, фактично змінилися правові підстави для винесення державним виконавцем постанов про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, діюча редакція статті 27 Закону 1404-VIII, яка зокрема вже діяла на момент винесення спірних постанов держаного виконавця, передбачає підставою для стягнення виконавчого збору наявність відповідного виконавчого документа та залежить від суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи 18.06.2020 державного виконавця виконаний документ - наказ № 905/3076/13, виданий Господарським судом Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Лідер Строй-Панель» 31186,00 грн., було повернуто стягувачу відповідно до пункту 4 частини 1 статті 37 Закону 1404-VIII.

Суд наголошує на тому, що Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій.

Так, положення ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 4 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, враховуючи наведене, твердження позивача, у своїй позовній заяві, про те що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обрахується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки позивачем помилково були застосовані норми Закону, які на час винекнення спірних правовідносин втратили свою чинність.

Також суд погоджується з висновками відповідача, щодо того, що посилання позивача на правові висновки Верховного суду, зокрема у справі №2540/3203/18, в схожих правовідносини є помилковими.

Так, у справі № 2540/3203/18, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору приймалися відповідно до статті 27 Закону № 1404-VIII в редакції, яка діяла до 28.08.2018, коли норми вказаної статті передбачали, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом. Отже висновки Верховного Суду стосуються застосуванню Закону № 1404-VIII в редакції, яка діяла до 28.08.2018.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу норм, які регулюють спірні відносини, у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи встановлені фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних постанов відповідача, так як державний виконавець діяв в межах повноважень, визначених Законом № 1404-VІІІ, через що вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ЄДРПОУ: 00210602) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 00015622, м. Київ, вул. Городецького, 13) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець