Ухвала суду № 91748378, 24.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 вересня 2020 року Справа 192/1421/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солонянської райдержадміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25.08.2020 року про передачу за підсудністю на підставі п. 2 ч. 1, ч. 8 ст. 29 КАС України, надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солонянської райдержадміністрації, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення суб`єкта владних повноважень про надання субсидій №106635 від 07.04.2020 року;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень продовжити надання ОСОБА_1 субсидії на тверде паливо та електроенергію з 02.01.2020 року у грошовій формі через АТ «Укрпошта»;

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень у зв`язку з порушенням десятиденного строку прийняття рішення відповідно до п.60 постанови КМУ від 21.10.1995 року № 848;

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень у зв`язку з порушенням триденного строку для направлення рішення ОСОБА_1 відповідно до п.61 постанови КМУ від 21.10.1995 року № 848;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень здійснити нарахування та виплату 3% річних від усіх невиплачених сум, шляхом перерахування грошей на поточний банківський рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк»;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з суб`єкта владних повноважень моральну шкоду у розмірі (в еквіваленті) 3000 євро на день винесення рішення суду у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини від 27.07.2004 року у справі «Ромашов проти України»;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суд зазначає, що позов не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.

В п.6 прохальної частини позовної заяви, а саме щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з суб`єкта владних повноважень моральну шкоду у розмірі (в еквіваленті) 3000 євро на день винесення рішення суду у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини від 27.07.2004 року у справі «Ромашов проти України, а також, зокрема, ціна позову ОСОБА_1 має зазначатися виключно в національній валюті України (гривні), а не в євро, як про це просить позивач. Крім того, позивачу надати суду відповідні докази.

Також суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 дійшов висновку, що позивач не підтвердив належним чином свою адміністративну процесуальну дієздатність. Адже, не надав суду копії паспорта громадянина України. Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), який позначає як НОМЕР_1 , проте, не додає до позовної заяви належним чином завіреної копії РНОКПП.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частина 2 ст. 43 КАС України передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона може брати участь у справі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Таким чином, для підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії), тощо.

З урахуванням викладеного вище та з метою встановлення наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, суд зазначає, що позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії паспорта громадянина України та копію РНОКПП – НОМЕР_1 .

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому, частиною 2 ст. 8 цього Закону встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з огляду на викладене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Крім того, суд зауважує, що приписами Закону України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення позивачем обставин, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Також суд враховує те, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі, поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою, зокрема, про звільнення її від сплати судового збору національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Так, в обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 зазначено, що вона перебуває у тяжкому матеріальному становищі, оскільки з 01.09.2018 року орган Пенсійного фонду припинив їй нарахування та виплату пенсії за віком, яка є єдиним джерелом існування, підтвердженням чого є лист ГУ ПФУ в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 19.06.2020 року № 11263-11549/Р-04/8-0400/20. Крім того, позивач зазначає, що предметом позову є захист соціальних прав, що за приписами статті 8 до Закону України «Про судовий збір» є умовою для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відомості, надані ОСОБА_1 , не містять інформації про її доходи за весь рік, що передував року подання до суду позову, тобто з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року та не є підтвердженням незадовільного майнового стану, а, отже, позивачу необхідно надати докази про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків за 2019 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 192/1421/20.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солонянської райдержадміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- виправленої редакції позовної заяви із зазначенням ціни позову та вказати в п.6 прохальної частини позовної заяви суму виключно в національній валюті України (гривні);

- копії виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;

- завіреної копії паспорту громадянина України та РНОКПП позивача;

- оригіналу документа про сплату судового збору або довідку про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків за 2019 рік.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька