Ухвала суду № 91748353, 24.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 вересня 2020 року Справа № 160/11641/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., перевіривши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

встановив:

1. 23.09.2020 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 № Ф-39629-53У на суму 9 009,64 грн.

2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

3. Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

4. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

(1) щодо сплати судового збору

5. Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

6. Частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

7. Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2020 становить 2 102 грн, та відповідно дорівнює 840,80 грн.

8. У додатках до позовної заяви вказано квитанцію про сплату судового збору, проте під час розкриття коверта, який надійшов від ОСОБА_1 , виявлено відсутність такого додатка, про що складено акт від 23.09.2020 № 1016.

9. Таким чином, позивачу належить надати суду докази сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову майнового характеру.

(2) щодо строку звернення до суду

10. Відповідно до пункту 1.1. статті 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

11. Згідно з пунктом 1.3. статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання, зокрема, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

12. Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

13. Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

14. Отже, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується

15. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а), від 17.07.2019 у справі № 0740/1050/18, від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 12.02.2020 у справі № 480/1192/19.

16. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).

17. Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

18. Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, зокрема:

- податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку;

- скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником

- податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків;

- у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

19. Оскаржувана у цій справі вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 20.02.2020.

20. Адміністративний позов направлений засобами поштового зв`язку 21.09.2020 та отриманий судом 23.09.2020.

21. Доказів оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 № Ф-39629-53У в адміністративному порядку суду не надано.

22. При цьому, позивачкка зазначає, що 01.09.2020 дізналась про наявність відносно неї відкритого виконавчого провадження, копії документів з якого отримала 09.09.2020, однак доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

23. Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку, відповідного клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними із підтверджуючими доказами позивачем при поданні позовної заяви не надано.

24. Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

25. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

26. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, в частині першої якої зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

27. За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

28. Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд, -

ухвалив:

29. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) – залишити без руху.

30. Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який складає 10 (календарних) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

31. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання:

1) клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів за наявності;

2) документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн за реквізитами:

Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253

Рахунок: UA238999980313131206084004008

Банк: Казначейство України (ЕАП)

МФО: 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34824364»,

або обґрунтованого клопотання із підтверджуючими доказами про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

32. Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

33. Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде повернута позивачеві.

34. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та не може бути оскаржена.

Суддя І.О. Верба