Ухвала суду № 91748343, 24.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 вересня 2020 р. Справа № 160/8727/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі №160/8727/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) перебуває адміністративна справа №160/8727/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

23.09.2020 р. до засобами поштового зв`язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі 160/8727/20.

Розглядаючи дане клопотання суд виходить з наступного.

В обґрунтування клопотання зазначено, що за інформацією Відділу у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області згідно з доданими до заяви графічними матеріалами зазначена земельна ділянка площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Власівської сільської ради Кегичівського району Харківської області має накладення на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні гр. ОСОБА_2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХР-15-00-000838, гр. ОСОБА_3 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХР-15-00-000839 та гр. ОСОБА_4 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХР-15-00-000775. Також на частину земельної ділянки, яку бажає отримати у власність гр. ОСОБА_1 розпорядженням голови Кегичівської районної державної адміністрації від 28.12.2012 № 424 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 .

Згідно з частиною 5 статті 116 Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними порядку, визначеному законом.

Крім того відповідач зазначає, що в Головному управлінні Держгеокадастру у Харківській області відсутні відомості щодо припинення права користування або визнання не чинним вищевказаного Державного акту на право постійного користування землею.

Також відповідач вказує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір, як вказує відповідач, має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

До юрисдикції адміністративного суду, як стверджує відповідач, належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні), відповідно, зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Натомість, на думку відповідача, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, на думку відповідача, даний позов, фактично, заявлено на захист приватного інтересу позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Власівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної, щодо якої у фізичної особи наявне право постійного користування.

А отже, як вважає відповідач, дана не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим, просить закрити провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідачем до клопотання не додано доказів, які б підтверджували, викладені в клопотанні твердження.

Суд зазначає, що якщо особа звертається до повноважного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідні рішення, зокрема й про скасування рішення щодо надання відповідного дозволу, то у цих правовідносинах зазначений орган реалізує управлінські функції. А тому спори про оскарження таких його рішень належать до юрисдикції адміністративного суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 127/16433/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 820/4219/17, від 16 та 22 січня 2019 року у справах № 361/2562/16-а та 371/957/16-а).

При цьому згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16).

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є одним з етапів процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 3 80/624/16-ц).

Аналогічних висновків притримується Велика Палата Верховного суду в своїй постанові по справі №160/4211/19 від 18.12.2019 р.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача та вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 72, 75 - 77, 90, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі №160/8727/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України.

Суддя В.С. Віхрова