Рішення № 91748311, 24.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Справа № 160/7233/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просить стягнути суму податкового боргу в сумі 162 392,73 грн. з платника податку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується непогашена сума податкового боргу в сумі 162 392,73 грн., яка складається з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 149914,60 грн. та військового збору - 12478,67 грн., а також з нарахованої пені. В зв`язку з наявністю такого боргу позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.08.2020 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскільки сума доходу на яку контролюючим органом нараховано податкове зобов`язання є сумою прощеного боргу, то такі кошти не повинні оподатковуватись, оскільки фактично на отримувались відповідачем. Виходячи з приписів Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу'' платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Тобто, законодавець передбачає сплату податку у випадку саме отримання додаткового блага, яке залишилось у платника податку після списання боргу установою банку, у вигляді отриманих раніше коштів чи користування майном. Проте, кошти отримані відповідачем за кредитною угодою у банку були в повному обсязі направлені на придбання квартири, яка передана банку в іпотеку, а потім була продана, отримані за даною операцією кошти, також в повному обсязі повернуті банку, який займається фінансовою (підприємницькою) діяльністю на свій ризик, з метою отримання прибутку та маючи на випадок ризиків страхові та інші резерви. Отже, на дату звернення ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду з вказаним позовом сума, прощена (анульована) АТ «Райффайзен Банк Аваль» у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включалася до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягала оподаткуванню.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на обліку у ГУ ДГ1С у Дніпропетровській області (Криворізьке південне управління) як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

У інтегрованих картках платника податків у відповідача обліковується податковий борг 162 392,73грн.:

По податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у сумі 149 914,6 грн. на підставі:

- повідомлення - рішення від 03.12.2018 № 0564511304(на підставі акту перевірки від 22.10.2018 № 61521/04-36-13-04/ НОМЕР_1 ) на суму 127 416,50 грн.;

- повідомлення - рішення від 03.12.2018 № 0564521304(на підставі акту перевірки від 22.10.2018 № 61521/04-36-13-04/ НОМЕР_1 ) на суму 170,00 грн.

Крім того, нарахована пеня, на виявлені органом ДФС суми занижень податкових зобов`язань, 22 327,56 грн.

По військовому збору у сумі 12 478,67 грн. на підставі:

податкового повідомлення - рішення від 03.12.2018 № 0564531304(на підставі акту перевірки від 22.10.2018 № 61521/04-36-13-04/ НОМЕР_1 ) на суму 10 618,04 грн.

Крім того, нарахована пеня, на виявлені органом ДФС суми занижень податкових зобов`язань 1860,63 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу направлено рекомендованим листом за адресою відповідача податкову вимогу від 05.02.2019 № 2332-56/482, яку вручено 13.09.2019

Не отримавши сплату за вимогою, позивач звернувся до суду.

Разом з тим, згідно до пояснень відповідача, що підтверджені матеріалами справи.

19.02.2008 р. між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/6767/36404/74, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 22 300,00 дол. США, строком користування до 19.02.2028 року, під 13% річних. Цільове призначення кредиту - придбання 3-х кімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 .

В забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором між Банком та Позичальником було укладено договір іпотеки №014/08/04-01/015/08 від 19.02.2008р., відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку АТ «Райффайзен Банк Аваль» придбану ним 3-х кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний договір іпотеки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я. О., реєстр. №1535.

Позичальник ОСОБА_1 використав кредитні кошти на придбання квартири, як і було передбачено кредитним договором, що підтверджується договором купівлі-продажу від 19.02.2008 р.

Але в зв`язку зі складним становищем у державі пов`язаним з фінансовою кризою, знеціненням нерухомості та національної валюти, збільшення курсу долара США у кілька разів, у Позичальника виникли труднощі зі сплати кредитних платежів за вказаним вище кредитним договором.

В зв`язку з цим, АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з пропозицією (лист №114- 39-0-00/11-303) до ОСОБА_1 погасити заборгованість по кредиту в сумі 11000,00 дол. США, при цьому банк здійснить часткове прощення боргу в сумі 22000,00 дол. США, а також зніме обтяження з предмета іпотеки - квартири, за адресою АДРЕСА_1 .

Так як, у Позичальника були відсутні кошти для повного погашення боргу по кредитному договору, він вирішив прийняти пропозицію банку та реалізувати іпотечну квартиру для погашення боргу.

Для цього 04.02.2016 р. ОСОБА_1 уклав попередній договір з ОСОБА_2 , відповідно до умов якого він зобов`язався продати іпотечну квартира в строк до 31.03.2016 р. та отримав завдаток в сумі 11000,00 дол. США.

05.02.2016 р. ОСОБА_1 вніс на рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти, які були отримані як завдаток, в сумі 11000,00 дол. США, що підтверджується відповідною квитанцією (копія додається).

15.02.2016 р. між Банком та Позичальником було підписано договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №№014/6767/36404/74. Відповідно до умов зазначеного договору Банк частково анулював (простив) суму боргу по кредитному договору.

Відповідно до розпорядження АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 29.02.2016 р., в зв`язку з погашенням заборгованості по кредитному договору №014/6767/36404/74 від 19.02.2008 р. та з припиненням договору іпотеки №014/08/04-01/015/08 від 19.02.2008 р., банк направив документи приватному нотаріусу заяву про державну реєстрацію припинення іпотеки та заяву про зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна.

Згодом ОСОБА_1 реалізував іпотечну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 30.03.2020 р.

Таким чином, ОСОБА_1 , реалізував квартиру, яка була придбана за кредитні кошти АТ «Райффайзен Банк Аваль», а грошові кошти, отримані від реалізації, були спрямовані на погашення заборгованості по кредитному договору.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що основним нормативно правовим актом, що регулює правовідносини між позивачем та відповідачем є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755(далі ПК України).

Відповідно до п.п. 162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячних (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.164.1.ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Загальний оподатковуваний дохід є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 164.1.2 п. 164.1 ст.164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст.164 ПК України.

Так, відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентального шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пп. 14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачується (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

При цьому, відповідно до пп. 14.1.54 п.14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дисидентів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентами або нерезидентами в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна. Доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; г) доходів страховиків -резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Таким чином, об`єктом оподаткування на доходи фізичних осіб є дохід, одержаний платником податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо.

Виходячи з приписів Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Тобто, законодавець передбачає сплату податку у випадку саме отримання додаткового блага, яке залишилось у платника податку після списання боргу установою банку, у вигляді отриманих раніше коштів чи користування майном.

Проте, кошти отримані відповідачем за кредитною угодою у банку були в повному обсязі направлені на придбання квартири, яка передана банку в іпотеку, а потім була продана, і отримані за даною операцією кошти, також в повному обсязі повернуті банку, який займається фінансовою (підприємницькою) діяльністю на свій ризик, з метою отримання прибутку та маючи на випадок ризиків страхові та інші резерви.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 16.2 статті 162 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за кредитним договором) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відсутність в підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за кредитним договором) точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, з 01.01.2015 законодавець під додатковим благом розумів тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII (який набрав чинності 01.01.2016), пункт 165.1 статті 165 Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 165.1.59, у відповідності з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Отже, на дату звернення позивачем до суду з вказаним позовом сума, прощена (анульована) АТ «Райфайзен Банк Аваль» у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включалася загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягала оподаткуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачем належним чином доведено, що правові підстави для стягнення суми податкового боргу відсутні, а тому позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2020 року.

Суддя О.М. Неклеса