Рішення № 91748035, 24.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/10786/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій щодо виплати пенсії в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність протиправними та зобов`язання виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру, починаючи з 15.08.2019 і надалі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 15.08.2019 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

ОСОБА_2 вказує, що в грошове забезпечення для обчислення пенсії враховано: посадовий оклад - 21 990,00 грн.; оклад за військове звання - 1 550,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 50% - 11 770,00 грн.; середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням (в т. ч. надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами, премію) - 15287,46 грн. Разом 50597,46 грн. Розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно статті 12 «а» Закону №2262-XII з урахуванням 30 років вислуги, обчислений з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення з надбавками. При призначенні пенсії ГУ ПФУ у Волинській області враховано, що відповідно до статті 43 Закону №2262-XII та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з законодавством, залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі) та премії у розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підсумок пенсії з надбавками станом на 18.02.2020 - 22 299,86 грн.

Також вказує, що відповідачем, у відповідності до статті 43 Закону №2262-XII, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначена сума пенсії до виплати з 15.08.2019 у розмірі 15 640,00 грн., з 01.01.2020 у розмірі 16 380,00 грн., з 01.07.2020 - 17 120,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії до виплати десятьма прожитковими мінімумами на одну особу для осіб, які втратили працездатність, тому звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмежень її граничного розміру та виплату заборгованості з 15.08.2019, на яку відповідач повідомив ОСОБА_1 , що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає вказані дії ГУ ПФУ у Волинській області неправомірними з тих підстав, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII з 15.09.2019, а посилання відповідача на статтю 43 вказаного Закону, яка обмежує максимальний розмір пенсії, є безпідставним, оскільки внесені до вказаної статті зміни були визнані неконституційними.

З врахуванням викладеного, позивач просить визнати дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення неправомірними та зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області виплачувати пенсію без обмежень її максимального розміру, з 15.09.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 10.08.2020 №0300-0802-7/25032 відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, до положень статі 43 Закону №2262-XII внесені зміни, які не визнані неконституційними та є чинним на момент звернення позивача за перерахунком. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 15.09.2019 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою 0310007622 від 15.09.2019 (а. с. 10 зворот).

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем визначена сума пенсії до виплати з 15.08.2019 у розмірі 15 640,00 грн., з 01.01.2020 у розмірі - 16 380,00 грн., з 01.07.2020 у розмірі - 17 120,00 грн. (а. с. 11)

Тобто, ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами.

На адвокатський запит адвоката Хомича І.О. до ГУ ПФУ у Волинській області щодо здійснення виплати належної ОСОБА_1 пенсії без обмежень її розміру, листом від 03.07.2020 №0300-0313-8/19936 відповідач повідомив, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено з дотриманням вимог статті 43 Закону №2262-XII (а. с. 10).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон № 107-VI) внесені зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною, згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте, зазначені зміни, внесені Законом №107-VI, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008.

Відповідно до статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII частину сьому статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, Конституційний Суд України вказане рішення обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"; пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 1774-VIII встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.01.2017.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що Законом № 1774-VIII статтю 43 Закону №2262-XII доповнено частиною сьомою, яка неконституційною не визнана та на даний час є чинною, оскільки зміни, внесені Законом №1774-VIII, стосувалися другого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Відповідач при нарахуванні та перерахунку пенсії позивачу застосовує перше речення стаття 43 Закону №2262-XII, яке визнане Конституційним Судом України неконституційним з 20.12.2016. Водночас, втрата із 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, із 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.

Відтак, доводи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу пенсії в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язання відповідача здійснити з 15.09.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років без обмеження її максимальним розміром.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання виплачувати пенсію за вислугу років без обмеження її максимальним розміром і надалі не можуть бути задоволені з огляду на те, що такі вимоги заявлені на майбутнє, тоді як судовому захисту підлягають порушені права.

Також суд не бере до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. На думку суду, оскільки на момент призначення та виплати пенсії позивачу з 15.08.2019 її розмір був безпідставно обмежений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з врахуванням того, що позов судом задоволено, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,00 грн, сплачений згідно з квитанцією №28894 від 22.07.2020.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) здійснити з 15 вересня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), без обмеження її максимальним розміром.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський