Ухвала суду № 91747812, 24.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"24" вересня 2020 р. Справа № 922/600/20

вх. № 600/20

Суддя Міньковський С.В.

Без участі представників сторін

розглянувши заяву керівника боржника про відвід судді по справі за заявою : Товариство з обмеженою відповідальністю "Афаліна"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалю господарського суду Харківської області від 06.04.2020, залишеною в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автомобіліст 2012", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Терещенко О.В., здійснено офіційне оприлюднення на веб-сайт ВГСУ про відкриття провадження у справі про банкрутство, встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 15.05.2020; встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 25.05.2020; призначено дату попереднього засідання господарського суду.

Ухвалою суду від 17.09.2020 за результатом проведення попереднього засідання судом було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Автомобіліст 2012" про призначення судово-технічної експертизи від 11.09.2020; визнано вимоги ТОВ «Афаліна» в розмірі 203379,57 грн основного боргу та на суму 21020,00 грн витрат зі сплати судового збору; ПАТ «Завод «Електромаш» в загальному розмірі 2 350 064,21 грн, з яких сума основного боргу складає 1522950,05 грн, інфляційних 644360,15 грн, 3% річних 182754,01 грн, в решті вимог ПАТ «Завод «Електромаш» відмовлено; призначено проведення підсумкового засідання суду на 28.09.2020.

23.09.2020 за вх. № 22043 від керівника ТОВ "Автомобіліс" 2012" Н.В.Яшиш надійшла заява про відвід головуючого судді господарського суду Харківської області Міньковського С.В. від розгляду справи №922/600/20, в якому заявник посилається на те, що по-перше, суддею визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 203379,57 грн основного боргу тоді, як в ухвалі суду від 07.07.2020 зазначено, що вимоги кредитора ТОВ "Афаліна" на суму 203379,56 грн було погашено ТОВ "Автомобілістом 2012" в межах виконавчого провадження; по-друге, в порушення вимог ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства суддею не виносилась ухвала про прийняття заяви із грошовими вимогами арбітражного керуючого Безпалого С.О. до розгляду; в-третє, на думку заявника, суддя Міньковський С.В. не мав права визнавати конкурсними та зобов`язувати розпорядника майна включати до реєстру вимог кредиторів будь-які інфляційні та 3% річних, оскільки одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На думку заявника, саме незаконний та тривалий розгляд різних та безпідставних вимог арбітражного керуючого Безпалого С.О., незаконне визнання конкурсними грошових вимог ініціюючого кредитора, які погашені заздалегідь до попереднього засідання, призвело до незаконного судового рішення.

Крім того, заявник вважає, що відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляду справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Ці обставини, на думку Яшиш Н.В. свідчать про упередженість та необ`єктивність головуючого судді Міньковського С.В. у справі №922/600/20.

Розглянувши заяву керівника боржника ТОВ "Автомобіліст 2012" Яшиш Н.В. про відвід судді Міньковського С.В., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 почав дію новий Кодекс України з процедур банкрутства, який і застосовується до даної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що вказані заявником підстави відносяться суто до процесуальних питань здійснення правосуддя суддею, які не можуть бути підставою для відводу, що прямо передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України та жодним чином не свідчить про упередженість або відсутність об`єктивності судді Міньковського С.В.

Щодо посилань заявника на те, що судом не прийнято заяву кредитора ПАТ "Завод Електромаш" в особі арбітражного керуючого Безпалого С.О. до розгляду, то це спростовується матеріалами справи, в яких міститься ухвала від 22.06.2020 про прийняття заяви з грошовими вимогами кредитора (том № 4 арк.с. 124).

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України (в редакції від 15.12.17 р.) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Безумовно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (заява N 21722/11) від 09.01.2013 висловлено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (їi) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Нормами діючої редакції ГПК України також внормовано питання складу суду, в тому числі стосовно відводів.

За статтею 38 Закону, відвід повинен бути вмотивованим та заявленим впродовж визначеного кодексом строку (ч. 3 даної статті). Отже, із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути вмотивований та обґрунтований з одного боку, з іншого - заявлений в межах визначеного процесуальною нормою строку на подання таких заяв. В сукупності це означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах та який заявлено впродовж визначеного кодексом строку. При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

Разом з тим, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, заявником не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, на які він вказує в заяві або підтверджували наявність будь-яких інших обставин, які б вказували на упередженість судді Міньковського С.В.

Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об`єктивно обґрунтованими, а не власними суб`єктивними припущеннями заявника.

Суд вважає, що заявником у заяві про відвід судді Міньковського С.В. не наведено жодної з підстав для відводу судді, які містяться у статтях 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Заява про відвід надійшла до суду 23.09.2020 (середа), про що свідчить штамп вхідної кореспонденції господарського суду Харківської області. Наступне судове засідання у справі призначено на 28.09.2020 (понеділок). Таким чином заява про відвід подана менш ніж за три робочі дні до наступного засідання, в зв`язку з чим не підлягає розгляду іншим суддею, який не входить до складу суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлений керівником ТОВ "Автомобіліст 2012" Яшиш Н.В. відвід судді Міньковському С.В. є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити керівнику ТОВ "Автомобіліст 2012" Яшиш Н.В. у задоволенні заяви (вх. № 22043 від 23.09.2020) про відвід судді Міньковського С.В. у справі №922/600/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана 24.09.2020.

Суддя Міньковський С.В.