Рішення № 91747495, 23.09.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1088/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/1088/20

за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницього, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Іфріс” (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 34, код ЄДРПОУ 35303922)

про стягнення 1 606,73 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Іфріс” заборгованості у розмірі 1 606,73 грн., з яких: 1 343,34 грн. – пеня та 263,39 грн. – 3 % річних, а також стягнення витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 8104/1718-ТЕ-23 від 25.10.2017р. щодо своєчасної оплати переданого газу.

27.04.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 27.04.2020р. надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 12.05.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 27.04.2020р., яка надіслана відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду органами поштового зв`язку із зазначенням причин повернення “за закінченням терміну зберігання”.

Отже, із врахуванням строку розгляду даної справи, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Тим більш, що 27.06.2020р. закінчився строк розгляду даної справи, встановлений вимогами ч.1 ст.248 ГПК України, та 06.08.2020р. закінчився 20-ти денний строк, який встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020р. №731-ІХ, та згідно з яким процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 25.10.2017р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Іфріс” (Споживач) укладено договір постачання природного газу №8104/1718-ТЕ-23, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає споживачу з 01.10.2017р. по 31.03.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 131 тис куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень 2017р. – 14 тис.куб.м.; листопад 2017р. – 22 тис.куб.м.; грудень 2017р. – 25 тис.куб.м.; IV кВ. 2017р. – 61 тис.куб.м.; січень 2018р. - 25 тис.куб.м.; лютий 2018р. – 25 тис.куб.м.; березень 2018р. – 20 тис.куб.м.; І кв. 2018р. – 70 тис.куб.м.

Згідно з п. 3.7. Договору приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладання договору становить 4 942 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) -20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 5930,40 грн.

Згідно з п. 5.4. Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу за цим договором.

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.2. Договору Споживач зобов`язався, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Згідно п. 10.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Відповідно до п. 12.1. Договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.03.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Також Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Іфріс” вносилися зміни до договору постачання природного газу №8104/1718-ТЕ-23 від 25.10.2017р., про що між сторонами укладені відповідні додаткові угоди №1 від 11.01.20218р., №2 від 23.04.2018р., № 3 від 06.06.2018р., № 7 від 02.08.2018р.

При цьому, умовами додаткової угоди №1 від 11.01.2018р. Сторони виклали п. 8.2.т Договору у наступній редакції: « 8.2. У разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256».

Додатковою угодою № 2 від 23.04.2018р. Сторони додали п. 2.1. Договору розділу 2 «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» договору абзацом у наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу в період з 01.04.2018р. по 31.05.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 10 тис. куб.м., у тому числі по місяцях: квітень 2018р. – 6 тис. куб.м., травень 2018р. – 4 тис.куб.м., всього – 10 тис.куб.м.».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 23.04.2018р. Сторони виклали розділ 12 «Строки дії договору» договору у наступній редакції: « 12.1. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.05.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення».

Додатковою угодою № 3 від 06.06.2018р. Сторони додали п. 2.1. Договору розділу 2 «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» договору абзацом у наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу в період з 01.06.2018р. по 31.07.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 6 тис. куб.м., у тому числі по місяцях: червень 2018р. – 3 тис. куб.м., липень 2018р. – 3 тис.куб.м., всього – 6 тис.куб.м.».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 3 від 06.06.2018р. Сторони виклали розділ 12 «Строки дії договору» договору у наступній редакції: « 12.1. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.07.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення».

Додатковою угодою № 7 від 02.08.2018р. Сторони додали п. 2.1. Договору розділу 2 «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» договору абзацом у наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу в період з 01.08.2018р. по 31.08.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 3 тис. куб.м.».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 7 від 02.08.2018р. Сторони виклали розділ 12 «Строки дії договору» договору у наступній редакції: « 12.1. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.08.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення».

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору №8104/1718--ТЕ-23 від 25.10.2017р. позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 610 493,19 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу від 31.10.2017р. на загальну суму 20 928,38 грн., від 30.11.2017р. на загальну суму 74 983,98 грн., від 31.12.2017р. на загальну суму 96 742,62 грн., від 31.01.2018р. на загальну суму 111 782,11 грн., від 28.02.2018р. на загальну суму 104 054,80 грн., від 31.03.2018р. на загальну суму 106 652,32 грн., від 30.04.2018р. на загальну суму 19 024,73 грн., від 31.05.2018р. на загальну суму 17 198,16 грн., від 30.06.2018р. на загальну суму 13 746,67 грн., від 31.07.2018р. на загальну суму 14 826 грн., від 31.08.2018р. на загальну суму 14 802,28 грн., від 30.09.2018р. на загальну суму 15 751,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати природного газу виконав в повному обсязі, однак з порушенням встановленого договором строку, що підтверджується довідкою позивача щодо операцій по Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Іфріс” з 01.10.2017р. по 31.07.2019р.

При цьому, сплата боргу з порушенням встановлених договором строків не спростована відповідачем в порядку вимог ст.ст.73-74 ГПК України, та жодним чином не заперечується.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2. Договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 11.01.2018р.) у разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256.

Згідно п. 10.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору постачання природного газу, з урахуванням положень ч.1 ст. 259 ЦК України, згідно до яких позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, суд зазначає про погодження сторонами більш тривалого строку позовної давності щодо стягнення неустойки до п`яти років.

З урахуванням викладеного, перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, згідно з яким розмір пені становить 1343,34 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, доданий позивачем до позовної заяви, згідно якого 3% річних становлять 263,39 грн., судом встановлено відповідність цих розрахунків обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Отже, позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами, а тому задовольняються господарським судом.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Іфріс” (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 34, код ЄДРПОУ 35303922) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 1 343 (одна тисяча триста сорок три) грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 263 (двісті шістдесят три) грн. 39 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 23 вересня 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець