Ухвала суду № 91747401, 23.09.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====УХВАЛА

про залишення заяви без руху

23 вересня 2020 року Справа № 5016/1284/2012(5/45)

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,

розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про виплату заборгованості із заробітної плати та звільнення з ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН"

в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" (54050, м. Миколаїв, Заводська, площа, 1, ідентифікаційний код 14307653)

ліквідатор: Сербін Ірина Іванівна (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7, офіс 5)

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 5016/1284/2012(5/45) про банкрутство публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" (далі - Завод).

18.09.2020 гр. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою б/н від 15.09.2020 про виплату заборгованості із заробітної плати та про звільнення з ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН".

Заява мотивована тим, що ліквідатором до цього часу не виконано приписів ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства в частині звільнення заявника із займаної посади у зв`язку із відкриттям ліквідаційної процедури відносно ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" та виплати заборгованості по заробітній платі у розмірі 807744,72 грн.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявником фактично висунуто 2 вимоги до боржника - майнового та немайнового характеру. За таких обставин, вказана заява розцінюється судом як заява, передбачена ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, до юрисдикції господарських судів відносяться справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Частиною 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Дослідивши матеріали заяви гр. ОСОБА_1 та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 4 ст. 162 встановлено, що у разі, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Дослідивши матеріали поданої заяви, судом встановлено, що заява гр. ОСОБА_1 не відповідає приписам ГПК України, оскільки взагалі не містить відомостей та документів, визначених п.1-10 ч.3 та ч.4 ст. 162, п. 1 ч.1 ст. 172 ГПК України.

Крім того, заява взагалі не містить нормативно - правового обґрунтування.

Також, додані до заяви копії документів не засвідчені належним чином, що суперечить приписам ч.ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, згідно яких письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Законодавством встановлено, що копії письмових доказів, які подаються суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, згідно якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ураховуючи викладене, заява гр. ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків у заяві, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали із обов`язковим посиланням на номер справи.

Керуючись ст.ст. 162, 164,172, 174, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити заяву ОСОБА_1 про виплату заборгованості із заробітної плати та про звільнення з ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" без руху.

2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, - десять днів з дня вручення даної ухвали.

3. Роз`яснити заявнику наслідки усунення недоліків:

- якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);

- якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази, тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису, з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

5. Копії даної ухвали направити сторонам у справі, зазначеним у вступній частині ухвали.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.М. Давченко