Рішення № 91747180, 14.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2020 р. Справа № 911/1442/19

За позовом Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт”

про стягнення неустойки та розірвання договору

Суддя Чонгова С.І.

За участю секретаря судового засідання Андрух Д.В.

За участю представників сторін:

представник позивача: Гаврюшенко В.В. (довіреність №3 від 08.01.2019);

представник відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Акціонерне товариство “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт” про стягнення неустойки та розірвання договору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №940 від 31.08.2012 року в частині поставки продукції.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт” у своєму відзиві просить суд закрити провадження у справи на підставі п. 3ч.1 ст. 231 ГПК України, крім того вказує, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 року №901/2028/13 стягнуто з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь ТОВ «Хеліпорт» заборгованість за Договором поставки №940 від 31.08.2012 року. Зазначеним рішенням встановлено, зокрема, що позивачем (ТОВ «Хеліпорт») виконано умови Договору поставки №940 від 31.08.2012 року, товар поставлено відповідачу (ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз») у кількості, що відповідає відповідній заявці та у встановлені Договором строки, а тому подання позову позивачем у даній справи є фактично намаганням переглянути рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 у справі №901/2028/13.

Позивач у відповіді на відзив вказує, що оцінка судом обставин справи щодо прострочення грошового зобов`язання з оплати поставленого товару за договором, яка оспорювалась сторонами, правова кваліфікація відповідних спірних відносин та мотиви судового рішення у справі №901/2028/13 не мають преюдиційного значення для розгляду справи №911/1442/19. Позивач вважає, що відповідачем не надано належних доказів що вказують на преюдиційність фактів, встановлених при розгляді іншої справи, крім посилання на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 року №901/2028/13.

Відповідачем подано додаткові пояснення до відзиву, в яких вказує, що ТОВ «Хеліпорт» відповідно до поданих заявок поставило а ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» прийняло товар, що підтверджується актами прийому-передачі товару та видатковими накладними. Відповідач стверджує, що інших заявок на поставку товару за Договором, крім тих, що були виконані, покупцем (позивачем) не подавались, а тому, відсутні факти невиконання або неналежного виконання умов Договору, що виключає стягнення з відповідача неустойки, про стягнення якої заявлено позивачем у позові. На думку відповідача, відсутні умови, передбачені ч. 2 ст. 651 ЦК України для розірвання спірного Договору. Відповідач зазнає, що Договір поставки №940 від 31.08.2012 року припинив свою дію та не може бути розірваний судом. Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем пропущено строки позовної давності для звернення з даним позовом, а сертифікат Торгово-промислової палати України №2018 від 03.12.2014 року не є належним доказом у справі, оскільки виданий після набрання рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 року №901/2028/13 законної сили та не засвідчує неможливість виконання позивачем зобов`язань за спірним Договором поставки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2019 року у справі № 911/1442/19 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт” про стягнення 209959,10 грн. неустойки та розірвання договору поставки №940 від 31.08.2012 року відмовлено повністю (Суддя Заєць Д.Г.).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 року рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2019 року у справі № 911/1442/19 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 30.04.2020 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 року та рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2019 року у справі № 911/1442/19 скасовано, справу № 911/1442/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1442/19 визначено суддю Чонгову С.І.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2020 прийнято справу до провадження в порядку нового розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 28.05.2020.

У підготовче судове засідання 28.05.2020 представник відповідача не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали від 12.05.2020, проте на момент розгляду справи у судовому засіданні матеріали справи не містять інформації щодо отримання чи не отримання ним ухвали суду.

28.05.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт” подано заяву, в якій відповідач зазначає, що не погоджується з заявленими позивачем вимогами, вважає, що у позові повинно бути відмовлено та зазначає, що свої доводи щодо необґрунтованості позову були викладені у відзивах і знаходяться в матеріалах справи. Крім того, відповідач просить здійснювати розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт” .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче судове засідання відкладено та призначено на 16.07.2020.

15.07.2020 позивачем були подані пояснення з приводу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт” про застосування позовної давності, в яких позивач стверджує, що дана заява є додатковим підтвердженням обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №940 від 31.08.2012.

У підготовче судове засідання 16.07.2020 представник відповідача не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхомy направлення ухвали Господарського суду Київської області від 28.05.2020. Дані відомості містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2020 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 06.08.2020.

16.07.2020 до Господарського суду Київської області надійшла заява від відповідача, якою просить суд розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Хеліпорт», застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

05.08.2020 позивачем було подано клопотання про колегіальний розгляд справи, в якій позивач зазначає, що на думку позивача, складність справи обумовлює специфіка правовідносин між ДАТ «Чорноморнафтогаз» і ТОВ «Хеліпорт», необхідність розмежування зобов`язань та надання правової оцінки обставинам щодо невиконання зобов`язань ТОВ «Хеліпорт», як стороною договору поставки від 31.08.2012 №940; багатоелементність обставин, на яких базуються позовні вимоги; різноманітність правових підстав заявленого позову; необхідність з`ясування великої кількості обставин для належного, всебічного вирішення справи тощо.

У судовому засіданні 06.08.2020 судом відмовлено у задоволенні відповідного клопотання.

У судове засідання 06.08.2020 представник відповідача не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений шляхом направлення копії ухвали Господарського суду Київської області від 16.07.2020.

У судовому засіданні 06.08.2020 позивачем заявлене усне клопотання про відвід складу суду.

06.08.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.08.2020.

У судове засідання 10.08.2020 представник відповідача не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений телефонограмою від 07.08.2020, яку було прийнято представником відповідача – адвокатом Булгаром О.В. Дані відомості містяться в матеріалах справи.

10.08.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.08.2020.

14.08.2020 Акціонерним товариством “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” було подано письмову заяву про відвід судді Чонгової С.І. від розгляду справи №911/1442/19.

У судове засідання 17.08.2020 представник відповідача не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом здійснення телефонограми від 11.08.2020.

Згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2020 у справі №911/1442/19 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог щодо відводу судді Чонгової С.І., заяву про відвід судді Господарського суду Київської області було передано до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог частини третьої ст. 39 ГПК України.

Згідно з проведеним автоматизованим розподілом справи між суддями, відповідно до протоколу від 18.08.2020 заяву про відвід судді від розгляду справи №911/1442/19 передано для розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою суду від 18.08.2020 (суддя Горбасенко П.В.) у задоволенні заяви Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” від 14.08.2020 про відвід судді Чонгової С.І. від розгляду справи № 911/1442/19 відмовлено.

19.08.2020 справу № 911/1442/19 передано судді Чонговій С.І. для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2020 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14.09.2020.

У судове засідання 14.09.2020 представник відповідача не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали Господарського суду Київської області від 28.08.2020.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

31.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт” (постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” (правонаступником якого є Акціонерне товариство “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”) (покупець) 31.08.2012 року було укладено договір поставки №940 (далі – договір).

Постачальник зобов`язується передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар згідно специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору, товар постачається постачальником на умовах DDP – база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська №7 (відповідно до термінів правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року). Транспортні витрати з доставки товару в пункт призначення включені в ціну товару.

Відповідно до п. 2.2. договору, поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту одержання постачальником письмового замовлення від покупця. Поставка товару може здійснюватись партіями у відповідності до замовлення та потреб покупця.

Пунктами 2.3 та 2.4 договору передбачено, що право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем і підписання сторонами накладної. Приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем за адресою: База ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, с. Каменоломня, вул. Київська, 7.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати покупцю 2-й примірник товарно-транспортної накладної, відповідно до розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363.

Згідно з п.п. 4.1., 4.6. договору, ціна договору складає 1 182 640,00 грн., у т.ч. ПДВ – 197 106,67 грн. Дана ціна товару є звичайною. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2. договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу протягом 120 календарних днів після поставки товару та підписання акта приймання-передачі.

Прийом-передача товару здійснюється в пункті поставки, який зазначено а п. 2.4. даного договору (п. 5.1. договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за прострочу поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується неустойка за кожен день прострочення, від суми не поставленого у строк товару.

У пункті 11.1. договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 року.

Згідно з додатком №1 до договору №940 від 31.08.2012 року “Специфікація №1”, сторони погодили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю (без ПДВ), грн. та вартість (без ПДВ) грн.

Додатковою угодою №1/1505 від 29.12.2012 до договору сторони погодили викласти п. 11.1. договору в наступній редакції, а саме, “Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 30.04.2013 року”.

Згідно з замовленням №04/2.1-993 від 31.08.2012 року позивач (як покупець) просив відповідача (як постачальника) здійснити поставку товару згідно умов Договору №940 від 31.08.2012 року.

На виконання умов договору, постачальник передав, а покупець прийняв на підставі довіреностей товар, що підтверджується видатковою накладної №РН-0000016 від 03.09.2012 року на суму 550 283,83 грн., №РН-0000017 від 26.09.2012 року на суму 167 345,40 грн., №РН-0000040 від 03.12.2012 року на суму 385 714,70 грн., які підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками та довіреностями на отримання ТМЦ №500/634 від 31.08.2012 року, №583/634 від 24.09.2012 року, №789/634 від 26.11.2012 року. Також сторонами 03.09.2012 року, 26.09.2012 року, 03.12.2012 року складено акти прийому-передачі товару відповідно до яких продавець передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 1 103 343,93 грн., які підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено їх печатками.

Позивач у позовній заяві вказує, що фактичної господарської операції з поставки товару на суму 550 283,83 грн., на суму 167 345,40 грн. та на суму 385 714,70 грн. за договором не було здійснено, підтвердженням є те, що документ із назвою “Акти Прийому-передачі товару”, що мають відмітку про їх складання 03.09.2012 року, 26.09.2012 року та 03.12.2012 року, як документи первинного бухгалтерського обліку мають відмітку про місце їх складання у місті Сімферополі. Однак п. 2.1. договору передбачено, що місцем поставки є: база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська №7. На думку позивача, вказані поставки не здійснені у відповідності до п. 2.1. Договору, тобто, товар є непоставленим за місцем поставки. Додатковим підтвердженням того, що фактичних господарських операцій з вказаних поставок не було здійснено на думку позивача є те, що довіреності на отримання ТМЦ №500/634 від 31.08.2012 року, №583/634 від 24.09.2012 року, №789/634 від 26.11.2019 року складено із грубим порушенням вимог п. 6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року за №99 (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Крім того, позивач вказує, що відповідно до п. 3.5. договору, товарно-транспортні накладні на постачання товару не оформлювались у відповідності до розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 на всю номенклатуру продукції виробничо-технічного призначення. Замовлення ПАТ “ДАТ “Чорноморнафтогаз” №04/2.1.993 від 31.08.2012 року передбачало постачання продукції однією партією всієї номенклатури продукції, зазначеної у Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору) загальною договірною вартістю 1 182 640,00 грн. Товар відповідно до замовлення позивача повинен був бути поставлений відповідачем у строк до 05.09.2012 року. Однак, постачальник (ТОВ “Хеліпорт”) здійснив поставку товару у встановлені терміни лише на суму 550 283,83 грн., про що складено Акт прийому-передачі від 03.09.2012 року. Частина продукції на суму 553 060,10 грн. поставлена із простроченням договірних зобов`язань, зокрема, на 21 календарний день згідно Акту прийому-передачі від 26.09.2012 року на суму 167 345,40 грн.; на 88 календарних дні згідно Акту прийому-передачі від 03.12.2012 року на суму 385 714,70 грн., а товар на суму 79 296,07 грн. згідно із письмовим замовленням від 31.08.2012 року не було поставлено.

Таким чином, оскільки відповідач здійснив поставку товару без надання товарно-супровідних документів та не у обсязі, визначеному замовленням від 31.08.2012 року та Специфікацією №1 до договору, зважаючи на те, що відповідно до п.п. 4.1, 4.6 договору загальний обсяг поставленої продукції повинен складати 1 182 640,00 грн., відповідач допустив прострочення зобов`язання за договором щодо поставки товару на суму 1 103 343,93 грн., а на суму 79 296,07 грн. взагалі не виконав у зв`язку із чим позивач, на підставі п. 8.1. договору, нарахував неустойку в розмірі 209 959,10 грн. яку просить суд стягнути з відповідача.

Окрім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання по поставці товару у повному обсязі, внаслідок чого таке зобов`язання втратило для позивача господарський інтерес позивач просить суд розірвати договір №940 від 31.08.2013.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.4.1 договору сума договору, тобто сума, на яку здійснюється поставка товару, є 1 182 640 грн.

Згідно з п. 2.2 договору поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту одержання постачальником письмового замовлення від покупця. Поставка товару може здійснюватись партіями у відповідності до замовлення та потреб покупця.

Як встановлено рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі 901/2028/13 31.08.2012 відповідач надіслав на адресу позивача заявку, в якій просив провести поставку товару на умовах договору №940 від 31.08.2012 та на підставі заявки відповідача та на виконання умов договору, позивачем поставлено товар, на загальну суму 1 103 343,93 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 03.09.2012 на суму 550 283,83 грн., видатковою накладною №РН – 0000015 від 03.09.2012, Актом приймання-передачі від 26.09.2012 на суму 167 345,40 грн., видатковою накладною № РН-0000017 від 26.09.2012 на суму 167 345,40 грн., актом прийому-передачі від 03.12.2012 на суму 385 714,70 грн. та видатковою накладною №РН-0000040 від 03.12.2012 на суму 385 714,70 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами представників відповідача та печатками підприємства на зазначених актах приймання-передачі та видаткових накладних.

Повноваження представників відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача підтверджується відповідними довіреностями №500/364 від 31.08.2012, №583/634 від 24.09.2012 та №789/634 від 26.12.2012.

Тобто, товар за договором поставлений відповідачем не в повному обсязі (недопоставка товару складає суму 79 296,07 грн. = (1182640-1103343,93) та з порушенням строків поставки. Відповідач не спростував належними доказами недопоставку та несвоєчасну поставку за договором.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за прострочу поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується неустойка за кожен день прострочення, від суми не поставленого у строк товару.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частиною 1 ст. 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Позивач нарахував пеню за період з 10.10.2018 – 08.04.2019, що суперечить приписам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, пеня нарахована на загальну суму договору, проте як сума недопоставленого товару складає 79 296,07 грн. Факт поставки товару на суму 1 103 343,97 грн. встановлений господарським судом Автономної Республіки Крим у рішенні 901/2028/13.

Таким чином, суд не має підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну поставку та недопоставку товару, яка нарахована за період з 10.10.2018 – 08.04.2019, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України початок періоду для нарахування пені має визначатися з урахуванням п 2.2 договору (після 5 днів з моменту отримання заявки).

Відповідач заявив про застосування строків позовної давності.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, строки позовної давності можуть бути застосовані судом у разі наявності підстав для задоволення позову.

Також позивач просить розірвати договір, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язання по поставці товару у повному обсязі.

П. 11.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 року.

Додатковою угодою №1/1505 сторони дійшли взаємної згоди з приводу внесення змін до договору №940 від 31.08.2012 та виклали пункт 11.1 договору в новій редакції, згідно якої цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.04.2013 року.

Отже, строк спірного договору закінчився 30.04.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1, 2, 4 ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 631 ЦК України, сторони не звільняються саме від відповідальності за порушення зобов`язань за договором навіть у разі закінчення строку договору.

Ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Ч. 2 ст. 652 ЦК України визначено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Ч. 1, 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Виходячи з зазначених приписів, розірваним може бути договір, який є діючим.

Як встановлено судом строк дії спірного договору закінчився 30.04.2013 р. Щодо зобов`язання поставки за договором позивач заявив про втрату інтересу. Проте, зазначене не може бути підставою для розірвання вже недіючого договору.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 24.09.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова