Ухвала суду № 91747176, 24.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2783/20

За заявою Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про забезпечення позову

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області

прo визнання незаконним та скасування наказу

Суддя А.Ю. Кошик

Без виклику сторін

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позовну заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області прo визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 21.12.2019 року № 10-10233/15-19-сг.

Відповідний позов надійшов до Господарського суду Київської області 23.09.2020 року та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 року, позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 911/2783/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 року відкрито провадження у справі № 911/2783/20 за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовом, Державним підприємством «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України подано заяву б/н від 23.09.2020 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею: 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею: 236,4848 га); заборони Озернянській сільській раді вчиняти будь-які дії щодо предмета спору; заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію прав здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею 236,4848 га).

В обґрунтування підстав забезпечення позову заявник (позивач) посилається на протиправність дій відповідача з передачі спірних земельних ділянок третій особі, чим заперечується наявність у позивача права постійного користування такими земельними ділянками та створено ситуацію невизначеності правового статусу відповідних земельних ділянок, за якої існує ризик, що третя особа може вчиняти дії по розпорядженню земельними ділянками і такі земельні ділянки можуть бути перереєстровані на інших осіб.

Заявник (позивач) в заяві про забезпечення та позові зазначає, що набув право постійного користування на спірні земельні ділянки на підставі Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 22.01.2003 року № 29, яким затверджено технічну документацію щодо складання державного акта на право постійного користування землею Дослідному господарству ім. 9 Січня інституту цукрових буряків УААН України (перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України).

На підставі вказаного Розпорядження Дослідному господарству ім. 9 січня Інституту цукрових буряків УААН Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002628 від 28.01.2005 року.

Також, на замовлення ДП «ДГ «Озерна» в 2014 році виготовлено технічну документацію щодо встановлення меж в натурі, за результатами, якої земельній ділянці за Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002628 від 28.01.2005 року присвоєно три кадастрові номери 3220484100:10:005:0008 (площею 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею 236,4848 га), 3220484100:06:002:0011 (площею 229,2027 га).

З обставин справи вбачається, що підставою заперечення наявності у позивача права постійного користування наведеними в позові земельними ділянками є факт визнання недійсним в матеріалах справи Господарського суду Київської області № 910/14002/18 Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002628 від 28.01.2005 року, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 22.01.2003 року № 29 Дослідному господарству ім. 9 січня інституту цукрових буряків УААН (правопопереднику позивача), яким посвідчувалось відповідне право постійного користування.

Однак, відповідний Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002628 від 28.01.2005 року є лише похідним правопосвідчуючим документом, в той час, як підставою виникнення права постійного користування є Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 22.01.2003 року №29, яке є чинним та не оскаржено і визнання недійсним Державного акту, як технічного документу, не відміняє відповідного права постійного користування, тому Головне управління Держгеокадастру у Київській області та Озернянська сільська рада Білоцерківського району Київської області передчасно вчиняють дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484100:10:005:0008 та 3220484100:09:010:0002, безпідставно вважаючи такі земельні ділянки вільними.

Відповідно до листа від 28.12.2019 року № 31-28-0.13-11149/2-19, за підписом заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за зверненням Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 16.12.2019 року № 615/02-11, наказом Головного управління від 21.12.2019 року № 10-10233/15-19-сг у відповідності до ст. 117 Земельного кодексу України передано Озернянській сільській раді Білоцерківського району Київської області у комунальну власність земельні ділянки с/г призначення державної власності, зокрема з кадастровими номерами 3220484100:10:005:0008, 3220484100:09:010:0002.

Позивач зазначає, що з огляду на норму ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Про незаконність передачі органом Держгеокадастру земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні позивача, який є державним підприємством, також свідчать правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 587/2121/18 з вирішення аналогічного спору.

За твердженням позивача, наведені обставини свідчать про протиправність дій відповідача, спрямованих на заперечення наявності у позивача права користування земельною ділянкою і спроби вивільнення земельних ділянок шляхом їх незаконної передачі у комунальну власність Озернянської сільської ради, яка може розпоряджатись відповідними земельними ділянками, що може призвести до подальшого переходу права власності (користування) на інших суб`єктів, чим ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав позивача та повернення земельних ділянок у користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України.

Таким чином, заявник (позивач) стверджує, що у нього є достатньо обґрунтовані підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, є ризик настання наслідків, за яких суттєво ускладниться чи повністю унеможливиться повернення спірних земельних ділянок та відновлення права постійного користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України.

Крім того, згідно з інформацією, висвітленою в газеті «Замкова гора» № 71-72 (15381-15382) за п`ятницю 18.09.2020 року вбачається надання Озернянською сільською радою 400 громадянам земельних наділів для ведення особистого селянського господарства. Наведені обставини додатково свідчать про наявність ризиків, що сільрада в межах забезпечення громадян земельними наділами може поділити спірні земельні ділянки і передати їх громадянам.

Таким чином, позивач зазначає, що до вирішення спору про правомірність передачі в комунальну власність Озернянській сільській раді земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні позивача, ефективним способом забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову, буде встановлення тимчасових заборон (до вирішення спору) на розпорядження спірними земельними ділянками - шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею 236,4848 га), вчинення щодо них реєстраційних та інших дій, які можуть призвести до зміни правового статусу.

З врахуванням змісту позовних вимог та наданих заявником доказів та пояснень, з огляду на вищенаведені дії відповідача та інших осіб, які свідчать про заперечення наявності у позивача права користування земельними ділянками і вважають, що можуть вільно розпоряджатись такими земельними ділянками, в разі встановлення судовим незаконності передачі земельних ділянок в комунальну власність, позивачу доведеться докладати значних зусиль, часу та коштів для реалізації встановленого судовим рішенням права шляхом відміни реєстраційних дій та витребування земельних ділянок в інших осіб, доведеться з`ясовувати у кого і на якому праві опиняться земельні ділянки, і у відповідних спорах буде брати участь значна кількість осіб, непричетних до допущених порушень, що значно ускладнить виконання судового рішення та відновлення права користування позивача.

З огляду на твердження позивача про незаконність дій відповідача (які підлягають дослідженню у даній справі № 911/2783/20), які перешкоджають позивачу оформити право користування та створюють невизначеність правового статусу спірних земельних ділянок, існує обґрунтована загроза внесення змін до реєстраційних даних щодо спірних земельних ділянок, їх переоформлення на інших осіб, відчуження земельних ділянок, їх подальшого поділу та перереєстрації, тощо.

У зв`язку з чим, обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом встановлення тимчасових обмежень щодо розпорядження земельними ділянками та здійснення реєстраційних дій стосовно спірних земельних ділянок до вирішення спору, є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтересів інших осіб.

Згідно правового висновку Верховного суду від 17.10.2019 року у справі № 640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зі змісту позову вбачається наявність спору про право постійного користування земельними ділянками, щодо яких заявник просить накласти арешт та заборонити вчиняти реєстраційні дії, з чого випливає, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, відповідні вимоги пов`язані з предметом спору у справі і спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Наданими заявником поясненнями та доказами обґрунтовано, що без вжиття вказаних заходів забезпечення позову відповідач та інші особи матимуть можливість в подальшому здійснювати розпорядження спірним майном, змінювати його правовий статус, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів, що значно ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

В той же час, даний захід забезпечення жодним чином не порушує інтересів відповідача та інших осіб, в той же час дозволить уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача.

У зв`язку з чим, обрані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними і пов`язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, відповідають ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямовані на збереження поточного статусу майна.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу спірного майна з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Згідно з ч. 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи достатність наданих заявником пояснень та доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб), суд не вбачає необхідності викликати особу, що подала заяву, та призначати розгляд заяви у судовому засіданні.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Частинами 7-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Таким чином, заява Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України б/н від 23.09.2020 року про забезпечення позову у справі № 911/2783/20 підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею 236,4848 га); заборони Озернянській сільській раді вчиняти будь-які дії щодо предмета спору, тобто земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею 714,6820 га); заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію прав здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею: 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею: 236,4848 га).

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України б/н від 23.09.2020 року про забезпечення позову у справі № 911/2783/20 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 911/2783/20, а саме:

2.1. Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею 236,4848 га);

2.2. Заборонити Озернянській сільській раді вчиняти будь-які дії, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею 236,4848 га);

2.3. Заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію прав здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220484100:10:005:0008 (площею 714,6820 га), 3220484100:09:010:0002 (площею 236,4848 га).

Реквізити стягувача: Державне підприємство «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України (09128, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Озерна, вул. Липки, 6, код 000497673).

Реквізити боржників: Головне управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14)

Озернянська сільська рада (09128, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Озерна, вул. Б. Хмельницького, 39, код 04363076)

Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред`явлення до виконання до 24.09.2023 року і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.Ю. Кошик