Ухвала суду № 91744537, 22.09.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4643/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 вересня 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряки Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополь, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третьої особи: Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

21 вересня 2020 року, представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Пижик В.В., звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області, із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд: визнати виконавчий напис нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 28.02.2012 року зареєстрованого в реєстрі за № 173, про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 на загальну суму заборгованості 1311337,75 грн., таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з розглядом справи.

Разом з тим представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд зупинити реалізацію квартири АДРЕСА_1 на аукціоні, який призначено на 30.09.2020 року, лот № 441263, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , яка проводиться в рамках виконавчого провадження №61450271 з примусового виконання виконавчого напису № 173 від «28» лютого 2012 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на час розгляду судом позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до п. 10 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право, щодо предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1 .

З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного майна, на яке позивач просив накласти арешт на користь третіх осіб, а також той факт, що набуття права власності іншими особами на спірне майна під час розгляду справи поставить позивача ОСОБА_1 в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентами.

Судом також враховується той факт, що вказана квартира, належить позивачу, а тому в даному випадку накладання арешту забезпечить «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини, враховуючи, що вказаний предмет іпотеки виставлено на торги в ДП «СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/441415), лот № 441263, та не буде вважатись втручанням зі сторони державного органу у право власності особи.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третьої особи: Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

2. Зупинити реалізацію квартири АДРЕСА_1 на аукціоні, який призначено на 30.09.2020 року, лот № 441263, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , яка проводиться в рамках виконавчого провадження №61450271 з примусового виконання виконавчого напису № 173 від «28» лютого 2012 року.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Д.М. Гандзій