Ухвала суду № 91743630, 23.09.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 23.09.2020

Справа № 501/2211/18

6/501/172/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання – Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення по цивільній справі за

позовом ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

до

відповідача: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

предмет та підстави позову: про поділ спільного майна подружжя, стягнення моральної та матеріальної шкоди

учасники справи:

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача – ОСОБА_3 ,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про наступне та

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 08.09.2020 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення та просить розстрочити борг у розмірі 150 000 гривень рівними частинами щомісячно по три тисячі гривень.

Заява мотивована тим, що вона бажає добровільно сплатити борг, але враховуючи карантинні обмеження не може зробити це одразу.

В судовому засіданні заявник та її представник просили суд задовольнити дану заяву.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, були належним чином сповіщені про день і час судового розгляду заяви, що не перешкоджає розглянути дану заяву без їх участі.

Вислухавши заявника та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Судом встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10.12.2019 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення моральної та матеріальної шкоди - задоволено частково (а.с.211-229 т.2).

Поділено спільне майно подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) вартість належної йому Ѕ часток в спільному майні подружжя в розмірі 145 584,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., судові витрати у розмірі 4 102,90 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 03.07.2020 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10.12.2019 скасовано в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди відмовлено. Рішення в частині стягнення судових витрат змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1 477,04 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2160,00 грн.

В решті рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10.12.2019 залишено без змін (а.с.30-39 т.3).

Вказана постанова набирала законної сили з дня її прийняття.

Заявник ОСОБА_1 у своїй заяві, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду посилається на дію карантину на території України, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Так дійсно, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України короноавірусу COVID-19»(зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215тавід 25 березня 2020 року № 239) відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України введено карантин, та відповідні обмежувальні заходи, який в подальшому Урядом продовжено.

Разом з тим, суд вважає, що зазначена обставина, не є підставою для відстрочення виконання рішення суду, оскільки дія карантинних заходів відповідно до вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» має тимчасовий характер.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про недоведеність заявником обґрунтованих підстав для відстрочення рішення суду.

Суд зазначає, що судові рішення які набрали законної сили є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Враховуючи те, що відстрочка може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, а також те, що заявником не подано жодних підтверджень щодо свого тяжкого майнового стану, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку із її недостатньою обґрунтованістю.

Відмова у розстрочці, відстрочці виконання рішення суду не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися із заявою в разі наявності у неї належних та достатніх аргументів для відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду.

Крім того, слід зазначити, що при вирішенні даної справи суд враховує не тільки інтереси боржника, а й інтереси стягувача.

Також, зважаючи на суму боргу – 145 584,00 грн. та те, що ОСОБА_1 у своїй заяві просить розстрочити виконання рішення, встановивши погашення цієї заборгованості рівними частинами по 3000,00 грн. щомісячно, тобто ставить питання про виконання рішення протягом понад чотирьох років, вказане суперечить положенням ч.5 ст.435 ЦПК України.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 258-259, 263, 435 Цивільного - процесуального кодексу України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У заяві ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення моральної та матеріальної шкоди – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст ухвали виготовлено 23.09.2020 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко