Постанова № 91742366, 22.09.2020, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/550/2020

Справа № 679/1083/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року м. Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницької області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 10 лютого 2017 року, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2020 року ОСОБА_1 о 23 годині 07 хвилин на вул. Енергетиків в м. Нетішин, керував транспортним засобом марки «Motogее», з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме:нечітка мова, різкий запах алкоголю з ротової порожнини та, в порушення п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи убачається, що останній повідомлявся рекомендованим листом судовою повісткою про розгляд справи на 08 вересня 2020 року, 22 вересня 2020 року за адресою, яку він зазначив при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_2 . Згідно відміток працівника поштового відділення, поштові конверти повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».

Суд вчинив усі необхідні дії, щоб вчасно повідомити ОСОБА_1 про розгляд справи за адресою, яку він повідомив. Відповідальність за надання правдивої інформації про адресу проживання або адресу, на яку особу можна інформувати про перебіг подій по справі та особисті дані, повністю лежить на порушнику. Надання неправдивої інформації слід розглядати, як намагання у майбутньому використати цю обставину для уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення.

За вказаних обставин вважаю, що ОСОБА_1 мав усі можливості отримати повідомлення про розгляд справи у суді, яке йому направлялось, але реально маючи можливість дізнатись про зміст поштових повідомлень, не отримував їх.

Такі дії правопорушника, а саме, не отримання повідомлень про дату та час розгляду справи за вказаною ним адресою, на переконання судді, є штучним створенням підстав для уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, та мають на меті вийти за межі строку накладання адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що тягне за собою закриття провадження у справі.

Тому у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП справу може бути розглянуто.

Для повного з`ясування обставин справи судом викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для дачі пояснень у судовому засіданні, однак останні у судове засідання не з`явилися, а тому суддя вважає за можливе здійснювати з`ясування обставин справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Об`єктивно вина ОСОБА_1 підтверджується даними :

-протоколу від 31 липня 2020 року серії ДПР18 №239403 за підписом свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які були присутніми при тому як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі після чого працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 липня 2020 року;

-відеозапису, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних в протоколі обставин, та відмови останнього від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які були присутніми, як працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6810» на що ОСОБА_1 відмовився.

Окремо звертаю увагу на те, що при розгляді даної категорії справ, суддя керується нормами КУпАП.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявні у справі письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримані у встановленому законом порядку, підписані ними особисто та є належним та допустимим доказом.

Докази на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.

Отже, зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи довідки Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницької області від 31 липня 2020 року посвідчення ОСОБА_1 станом на 31 липня 2020 року не видавалось. Також з копії постанови серії БАА №258094 від 31 липня 2020 року убачається, що ОСОБА_1 не має права керування транспортним засобом, а саме посвідчення водія, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 28 Постанови ВСУ від 23 лютого 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не в праві застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена права або взагалі його не мала.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наявність достатніх даних про відмову 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, особу правопорушника, вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів – ГУК у м.Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.М.Гавриленко