Рішення № 91742237, 10.08.2020, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6614/19

Номер провадження 2/676/333/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О. Д.

з участю секретаря - Чекашкіній О.Л.

представника позивача Семенова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група ТАС» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом ПАТ «Страхова група ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. В суді змінивши позовні вимоги зазначає, що 19 липня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Ford Transit Connect» реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Довжок, Кам`янець-Подільського району здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем позивача марки «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 , що рухався назустріч, в результаті чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Автомобіль марки «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 перебував у володінні позивача та користуванні на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та довіреності від 26.05.2018 р. Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 30.07.2018 р. ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні даної ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в АТ «Страхова група «ТАС». 20.07.2018 р. повідомив страховика про ДТП. 01.11.2018 р. АТ «Страхова група «ТАС» надала інформацію, що сума страхового відшкодування по ДТП від 19.07.2018 р., яка може бути виплачена за пошкоджений автомобіль становить 25 300 грн. Згідно звіту № 132/18 від 10.09.2018 р. авто товарознавчої оцінки вартість матеріального збитку в результаті ДТП складає 71 742,46 грн. Відновлювальний ремонт транспортного засобу є недоцільним, оскільки переривщує вартість самого автомобіля. Різниця вартості автомобіля до ДТП і після ДТП становить 42 049 грн. 35 коп. АТ «Страхова група «ТАС» відмовила у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що подана довіреність немає юридичної сили на території України, оскільки не відповідає вимогам визнання міжнародних документів. З відмовою страховика не погоджується, оскільки право на отримання страхового відшкодування має не лише власник транспортного засобу, а й будь-яка особа, яка на відповідній правовій основі володіє ним; достатнім підтвердженням прав на транспортний засіб є наявність у водія реєстраційного документа на нього. Вважає, що автомобіль марки «Volkswagen Golf» перебував у його володінні на законних підставах, жодних документів від інших осіб не зобов`язаний надавати; вимога АТ «Страхова група «ТАС» щодо надання засвідченої відповідним органом Литовської Республіки примірника довіреності є протиправною. Просить стягнути з АТ «Страхова група «ТАС». На користь позивача страхове відшкодування в розмірі 42 049 грн. 35 коп., 10 000 грн. завданої моральної шкоди.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.10.2019 року відкрито провадження.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.01.2020 року залучено ОСОБА_2 у якості співвідповідача.

10.01.2020 року подано заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.02.2020 року справу закрито підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2020 року закрито провадження по справі за позовом до Кінца.

Представник АТ «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином судовою повісткою, надав відзив на позов. Заперечує проти позову, мотивує тим, що

19.07.2018 р. за участю належного UAB Мoldas автомобіля «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля «Ford Transit Connect» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 сталась ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності застрахована в СГ «ТАС». 20.07.2018 р. позивач звернувся до страхової із заявою про страхове відшкодування. Згідно ст. 35.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до заяви про страхове відшкодування позивачем надано свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Volkswagen Golf», що належить UAB «Мoldas» (юридична особа, яка знаходиться у Литві, м. Каунас), довіреність на право отримання страхового відшкодування. Зазначена довіреність засвідчена не у порядку, визначеним чинним міжнародним законодавством України. Зокрема позивачем не надані документи, що підтверджують повноваження та посаду ОСОБА_3 на представництво інтересів юридичної особи UAB «Мoldas» в частині розпорядження її майном. Крім того підпис даної особи не засвідчений належним чином нотаріусом, судом чи іншою офіційною особою. Відповідно інформації з відкритих джерел транспортний засіб «Volkswagen Golf» знятий з державної реєстрації і не належить UAB «Мoldas». Таким чином відповідно до поданих документів у позивача відсутні повноваження на отримання страхового відшкодування від імені юридичної особи. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази в повному обсязі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 19.07.2018 р. близько 15 год. по вул. Шкільна, 26 в с. Довжок, Кам`янець-Подільського району, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ford Transit Connect» реєстраційний номер НОМЕР_1 , проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення автомобілем марки «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що рухався назустріч, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3 (б), 10.1, 11.3 ПДР України. Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 30 липня 2018 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В силу статті 82 ЦПК України обставини ДТП, а також винуватість ОСОБА_2 в ДТП не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПАТ «СГ «ТАС». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн. Франшиза - 510 грн.

20.07.2018 р. в порядку ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 повідомив ПАТ «СГ «ТАС» про дорожньо-транспортну пригоду.

01.11.2018 р. ПАТ «Страхова група «ТАС» надало позивачу інформацію, що сума страхового відшкодування по ДТП від 19.07.2018 р., яка може бути виплачена за пошкоджений автомобіль становить 25 300 грн., що підтверджується копією листа відповідача, долученого до матеріалів справи.

Згідно Звіту № 132/18 від 10.09.2018 р. за результатами проведення авто товарознавчої оцінки автомобіля «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 , ринкова вартість автомобіля станом на момент дорожньо-транспортної пригоди могла складати 71 742,46 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні без ПДВ складає 73 433,60 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 71 742,46 грн. Ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 після дорожньо-транспортної пригоди, може складати 29 183,11 грн.

17.12.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Страхова група ТАС» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування мотивуючи тим, що довіреність на отримання страхового відшкодування не має юридичної сили так як не відповідає вимогам міжнародних документів.

Щодо обов`язку виплатити страхове відшкодування потерпілому, а також щодо розміру страхового відшкодування АТ «Страхова група «ТАС» не заперечує.

Стаття 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч.1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зроблено висновок, що «відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)».

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 37.1. статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: 37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Факт настання страхового випадку сторонами не спростовується і підтверджується постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 30.07.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення вказаної дорожньо - транспортної пригоди.

Відповідачем не надано будь яких переконливих доказів, які б спростовували звіт про визначення суми нанесеного збитку та вартості відновлювального ремонту внаслідок пошкодження КТЗ від 10.09.2018 року, який є обґрунтованим, сумнівів не викликає.

Відповідач не вказує, що позивачем не виконано обов`язки, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Приймаючи до уваги, що відповідно до Звіту № 132/18 від 10.09.2018 р за результатами проведення авто товарознавчої оцінки автомобіля «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 , є фізично знищеним, оскільки вартість ремонтних робіт (Ср=73 433,60 грн.) перевищує дійсну ринкову вартість автомобіля (С=71 742,46 грн.) і проводити відновлювальні ремонтні роботи економічно недоцільно, страхове відшкодування підлягає розрахунку в порядку, передбаченому п.30.2 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування становить 71 742,46 грн. - 29 183,11 грн. - 510 грн. = 42 049,35 грн.

Страхова компанія «Страхова група ТАС» заперечує щодо виплати страхового відшкодування, мотивуючи тим, що позивач не є належним володільцем транспортного засобу «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_3 .

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.

Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Оскільки позивач управляв транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, суд вважає, що позивач правомірно володів цим майном, а тому має право на відшкодування завданої шкоди.

Згідно ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Позивач не ставить питання про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Тому підстави для стягнення моральної шкоди з страхової компанії відсутні.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно квитанції №0.0.1485545700.1 від 07.10.2019 р. позивачем при пред`явленні позову сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати пов`язані із сплатою судового збору при подачі позову у розмірі 704,80 грн.

Згідно з п.1.ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Виходячи з положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2019 р. між позивачем та адвокатським об`єднанням «Адвокатська група «Ліга Захисту» укладено Договір №14-19 про надання правничої допомоги.

Відповідно до акта від 10.08.2020 р. про виконання робіт за договором від 16.10.2019 року адвокатським об`єднанням «Адвокатська група «Ліга Захисту» позивачу було надано юридичні послуги на загальну суму 15000 грн.

Згідно з меморіального ордеру @2PL626962 від 13.02.2020 року позивач сплатив на рахунок адвокатського об`єднання «Адвокатська група «Ліга Захисту» 8000 грн. та меморіального ордеру №@2PL677465 від 21.01.2020 року позивач сплатив на рахунок адвокатського об`єднання «Адвокатська група «Ліга Захисту» 7000 грн.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 395, 396, 1187 ЦК України, ст. 12, 22, 26-1, 27.1, 30, 37.1 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група ТАС» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_1 42 049,35 грн. страхового відшкодування, витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. та 15000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

В задоволенні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група ТАС» про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС», ЄДРПОУ 30115243, юридична адреса: пр. Перемоги, 65, м. Київ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 серпня 2020 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.