Рішення № 91741383, 21.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 Справа №607/13502/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Кунцьо С.В.

з участю секретаря с/з: Дуркало Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Башуцький Ігор Ярославович

до: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, поліцейського Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області Бойко Д.І.

про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Башуцький І.Я., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, поліцейського Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області Бойко Д.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою поліцейського СРПП Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області Бойко Д.І. серії БАА №755303 від 14.03.2020 р. на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 9 ст. 133-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до даної постанови 14 березня 2020 року о 14 год. 30 хв. на а/д «Обхід м. Тернопіль» громадянин ОСОБА_1 , будучи водієм таксі «549» та керуючи транспортним засобом марки «Шевроле Лачетті», державний номерний знак НОМЕР_1 , не пройшов передрейсовий медичний огляд та передрейсовий контроль технічного стану транспортного засобу, чим порушив вимоги Закону України «Про дорожній рух». Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, адже він не керував зазначеним транспортним засобом та не здійснював перевезення пасажирів та вантажу, а тому у його діях відсутній склад відповідного адміністративного правопорушення. У зв`язку із вищенаведеним, а також відсутністю належних доказів вчинення правопорушення, адже про їх наявність не вказано в постанові про накладення адміністративного стягнення, просить скасувати постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Башуцький І.Я. в судове засідання не з`явилися, однак на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Крайник Н. в судове засідання не з`явився, однак на адресу подав відзив на позовну заяву, в якому просив справу розглядати у його відсутності, а також заперечив проти задоволення позову, вказавши, що оскаржувана постанова була винесена правомірно у відповідності до об`єктивних обставин справи за порушення позивачем вимог Закону України «Про дорожній рух».

Відповідач поліцейський Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області Бойко Д.І. в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду подав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, в задоволенні позову просив відмовити.

За наявності вказаних обставин, приймаючи до уваги заяви учасників судового розгляду про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №755303 від 14.03.2020 р. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 9 ст. 133-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до даної постанови 14 березня 2020 року о 14 год. 30 хв. на а/д «Обхід м. Тернопіль» громадянин ОСОБА_1 , будучи водієм таксі «549» та керуючи транспортним засобом марки «Шевроле Лачетті», державний номерний знак НОМЕР_1 , не пройшов передрейсовий медичний огляд та передрейсовий контроль технічного стану транспортного засобу, чим порушив вимоги Закону України «Про дорожній рух».

Згідно ч. 9 ст. 133-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану транспортних засобів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України. Однак, незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч.2 ст.77 КАСУ, відповідачами не представлено суду жодних належних доказів на підтвердження викладених поліцейським у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього та не представлено доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.9 ст.133-1 КУпАП, не доведено факт керування позивачем транспортним засобом марки, а також не підтверджено те, що останній не пройшов передрейсовий медичний огляд та передрейсовий контроль технічного стану транспортного засобу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, зокрема оскаржуваної постанови, у ній не міститься жодних посилань на будь-які інші фактичні дані, на підставі яких працівник поліції дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, зокрема пункті 7 цієї постанови «до постанови додаються…» не заповнений, тому суду не зрозуміло, як сторона відповідача могла б довести правомірність винесення постанови.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. Суд вважає, що відповідачами не доведено факт вчинення позивачем порушення вимог Закону України «Про дорожній рух», оскільки в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин, наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч.9 ст.133-1 КУпАП, в даному випадку до постанови не були долучені докази на підтвердження викладених у ній обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Крім того при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом береться до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в тому числі належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КУпАП розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача представлено суду акт №1 обсягу наданої правової допомоги, з якого вбачається, що Адвокатським об`єднанням «Сила права» було надано наступну правничу допомогу ОСОБА_1: попередня консультація, вивчення документів, судової практики та аналіз законодавства щодо предмета спору на суму 500 грн.; формування правової позиції та підготовка позовної заяви - 2000 грн.; участь у судових засіданнях в суді першої інстанції - 500 грн., всього на суму 3000 гривень. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано виписку за рахунками Адвокатського об`єднання «Сила права» за 28.08.2020 р.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача звернув увагу суду на неспівмірність витрат на правничу допомогу, заявлену позивачем, зі складністю справи та ціною позову, тому суд, дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження наданої правничої допомоги та розмір понесених позивачем витрат, вважає, що співмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом на виконання надання послуг; обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову буде відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень. При цьому суд вважає, що відшкодуванню підлягає надана послуга щодо попередньої консультації, вивчення документів, судової практики та аналіз законодавства щодо предмета спору на суму 500 грн. та частковому відшкодуванню підлягає надана послуга щодо формування правової позиції та підготовку позовної заяви на суму 500 грн., адже на думку суду, складена позовна заява є типовою, без будь-яких складних правових досліджень. При цьому судом також береться до уваги те, що розгляд справи проводився в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача не брав участь в судових засіданнях, тому не підлягає стягненню сума 500 грн., зазначена в акті обсягу наданої правової допомоги за участь в судових засіданнях.

При цьому також слід зазначити, що при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом також взято до уваги правовий висновок, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, де зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, а також частковому відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу на суму 1000 гривень.

На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, 133-1, п.1 ст.247, ст.251, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 132, 134, 139, 143, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник - адвокат Башуцький Ігор Ярославович (м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33/офіс 608) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 40108720, м. Тернопіль, вул. Валова, 11), поліцейського Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області Бойко Д.І. (м. Тернопіль, вул. Степова, 45) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №755303 від 14.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, провадження у справі - закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок), та 1000 грн. (одну тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 21 вересня 2020 року.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо