Рішення № 91738574, 23.09.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1030/20 2/335/1067/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Трачук Н.І.,

представника відповідача Рибалко Є.С.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" про визнання дій неправомірними, відновлення порушених прав, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" про визнання дій неправомірними, відновлення порушених прав, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.07.2019 року працівниками відповідача було складено акт про порушення, проте будь-які відомості про виявлені механічні ушкодження та ознаки самовільного втручання в роботу ЗВТ в акті не зазначені.

19.11.2019 року комісією відповідача був розглянутий акт про порушення від 24.07.2019 року, у зв`язку з чим комісією був проведений перерахунок (донарахування) обсягів природного газу за період з 24.07.2018 року по 24.07.2019 року на суму 80084 грн. 73 коп.

20.01.2020 року відповідачем було припинено газопостачання будинку, було складено акт про припинення (обмеження) розподілу природного газу, підставою для цього стало безпідставне нарахування позивачу обсягів природного газу за період з 24.07.2018 року по 24.07.2019 року, тобто спірна заборгованість.

З цього часу позивач позбавлений газопостачання, при тому, що поточної заборгованості з газопостачання він не має, позивач за свій рахунок придбав новий прилад обліку, який відповідачем встановлено та опломбовано. Останнє зняття лічильника газу для планової повірки було проведено 31.07.2014 року, що підтверджується актом № 8213. Актом № 5484 від 03.08.2014 року підтверджується встановлення лічильника газу після повірки, але приймаючи до уваги, що лічильник 13.11.2000 року випуску, його єдина повірка проведена у порушення термінів.

09.10.2019 року відповідачем було складено протокол направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу і в цей же день, 09.10.2019 року повторний акт про порушення, до отримання висновків експертизи.

16.10.2019 року було складено акт № 0902 експертизи лічильника газу, відповідно до нього:

- результат зовнішнього огляду лічильника задовільний;

- цілісність заводської пломби та повір очного тавра не порушена;

- цілісність відлікового механізму в нормі;

- механічні пошкодження та інше пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - сторонній отвір у патрубку;

- результат позачергової перевірки: непридатний;

- втрата тиску в нормі;

- герметичність: герметичний.

Висновок комісії: виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубку лічильника наявний сторонній отвір (створений шляхом термічного прожигу) внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не у повному обсязі). Позаштатний режим роботи ЗВТ. Лічильник не придатний для подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, пломбовано пломбою № С39418702 повернуто споживачу.

Позивач не погоджується з зазначеними вище порушеннями та донарахуванням, оскільки не вчиняв ніяких дій щодо пошкодження лічильника, вважає, що відповідач, прострочивши чергову повірку лічильника у травні 2019 року, навмисно спровокував цю ситуацію, щоб приховати своє порушення, змусити позивача за свій рахунок придбати та встановити новий лічильник газу та змусити сплатити неіснуючу заборгованість, позбавивши послуг газопостачання у зимовий період.

Позивач вважає дії відповідача по відключенню позивача, як споживача, від газопостачання та ухилення відповідача від відновлення газопостачання незаконними, тому просить суд зобов`язати відповідача відновити газопостачання.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати понесені ним на придбання лічильника газу у розмірі 1153 грн. та сплачені витрати на його встановлення у розмірі 174,10 грн., вважаючи, що відповідач повинен був відповідно до вимог Закону України „Про забезпечення комерційного обліку природного газу" встановити позивачу безкоштовно лічильник газу.

Крім того, позивач зазначає, що незаконними діями відповідача, вчиненими з грубим порушенням умов законодавства, йому спричинено також моральну шкоду, яка полягає у порушенні звичного укладу життя, у зв`язку з відсутністю газу в зимовий період, позивач вимушений змінювати звичний уклад життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для налагодження сталого життя, в результаті чого спричиняються моральні страждання. Також внаслідок цих дій відповідача позивачем отриманий психологічний стрес, після якого різко погіршилося здоров`я. Зазначені обставини, ухиляння відповідача від вирішення спірних питань в позасудовому порядку, необхідність звернення до адвоката, пристосування жити без газових приладів тривалий час потребують від позивача додаткових зусиль, тому виходячи із розумності та справедливості позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду за рахунок відповідача у розмірі 5000 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 11.02.2020 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає повністю, зазначивши, що відповідно до норм Кодексу газорозподільних систем, 24.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , фахівцями АТ „Запоріжгаз", було виявлено відповідне порушення підпункту 3 пункту 1 гл. 2 розд. XI Кодексу ГРС, а саме - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме позаштатний режим лічильника газу про що складено Акт про порушення № 0600230357 відповідно до вимог гл. 5 розд. XI Кодексу, який був засвідчений представниками АТ „Запоріжгаз" та споживачем ОСОБА_1 особисто без зауважень.

На підставі виявленого порушення 09.10.2019 року побутовий лічильник природного газу МВ4Р-А G-4, заводський № 15253, було демонтовано, поміщено в пакет, опломбовано пломбою С46750070, про що було складено протокол направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу № 000164, який було підписано представниками AT „Запоріжгаз" та споживачем ОСОБА_1 . При цьому, у відповідності до вимог абз. 2 п. 4 глави 11 розділу X Кодексу ГРМ, представником Оператора ГРМ було складено протокол щодо направлення ЗВТ на експертизу, із зазначенням дати та місця проведення експертизи.

Державним повірником ДП „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ" 16.10.2019 року було проведено експертизу побутового газового лічильника МВ4Р-А G-4, заводський № 15253. Висновки комісії: виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубкі лічильника наявний сторонній отвір (створений шляхом термічного прожига), внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Позаштатний режим роботи ЗВТ. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою № С39418702, повернуто споживачу. Про що складено акт експертизи лічильника газу № 0902, який було підписано споживачем ОСОБА_1 особисто.

01.11.2019 року, комісія з розгляду актів про порушення AT „Запоріжгаз", яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення, розглянула акт про порушення від 24.07.2019 року та прийняла рішення про його задоволення і здійснення перерахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

При здійснені розрахунку було враховано вимоги пункту 11 глави 5 розділу XI, де при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу має бути віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення та розрахунок здійснюється за цінами закупівлі природного газу протягом періоду необлікованого природного газу.

У даному випадку, Оператором ГРМ, застосовано, регламентований відповідними положеннями гл. XI Кодексу ГРМ, порядок визначення об`єму спожитого природного газу, у зв`язку з виявленим фактом несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

У відповідності до підпункту 9 п. 1 глави 7 розд. VI Кодексу ГРС, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання, оскільки станом на 20.01.2020 року споживач не сплатив необлікований (донарахований) об`єм (обсяг) та його вартість у сумі 80084,73 грн. Листом № 69002.1-СЛ- 788-0120 від 24.01.2020 року на адресу споживача було надіслано повідомлення про припинення розподілу природного газу.

Отже, дії Оператора ГРМ, щодо припинення розподілу природного газу, визначення Споживачеві, необлікованих (донарахованих) об`ємів (обсягів) природного газу, знаходяться у чіткій відповідності, положенням Кодексу ГРС.

Також відповідач вважає, що відсутні правові підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Між сторонами у справі склалися правовідносини, які регулюються Кодексом газорозподільних систем, Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619.

Судом встановлено, що позивач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що 24.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , фахівцями АТ „Запоріжгаз", було виявлено порушення підпункту 3 пункту 1 гл. 2 розд. XI Кодексу ГРС, а саме - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме позаштатний режим лічильника газу, про що складено Акт про порушення № 0600230357 відповідно до вимог гл. 5 розд. XI Кодексу, який був засвідчений представниками АТ „Запоріжгаз" та споживачем ОСОБА_1 особисто без зауважень.

На підставі виявленого порушення 09.10.2019 року побутовий лічильник природного газу МВ4Р-А G-4, заводський №15253, було демонтовано, поміщено в пакет, опломбовано пломбою С46750070, про що було складено протокол направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу №000164 який було підписано представниками AT „Запоріжгаз" та споживачем ОСОБА_1 . При цьому, у відповідності до вимог абз. 2 п. 4 глави 11 розділу X Кодексу ГРМ, представником Оператора ГРМ було складено протокол щодо направлення ЗВТ на експертизу, із зазначенням дати та місця проведення експертизи (протокол № 000164 від 09.10.2019 року).

Державним повірником ДП „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ" 16.10.2019 року було проведено експертизу побутового газового лічильника МВ4Р-А G-4, заводський №15253. Висновки комісії: виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубкі лічильника наявний сторонній отвір (створений шляхом термічного прожига), внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Позаштатний режим роботи ЗВТ. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою №С39418702, повернуто споживачу. Про що складено акт експертизи лічильника газу №0902, який було підписано споживачем ОСОБА_1 особисто.

За виявлене порушення, відповідно пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу, якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, але не більше 12 місяців.

Згідно положень п. 8 гл. 5 Розділу XI Кодексу ГРС, Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Відповідно до положення п. 11 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

На підставі наведеного, 01.11.2019 року, комісія з розгляду актів про порушення AT „Запоріжгаз", яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення, розглянула акт про порушення від 24.07.2019 року та прийняла рішення про його задоволення і здійснення перерахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

У відповідності до підпункту 9 п. 1 глави 7 розд. VI Кодексу ГРС, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494, де визначено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ.

Оскільки, станом на 20.01.2020 року споживач не сплатив необлікований (донарахований) об`єм (обсяг) та його вартість у сумі 80084,73 грн. відповідачем листом № 69002.1-СЛ- 788-0120 від 24.01.2020 року на адресу споживача було надіслано повідомлення про припинення розподілу природного газу.

Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується постачати споживачеві природний газ належної якості у кількості та порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленим стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та регулюється в установленому порядку.

Частиною 1 Глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494 визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.

У вказаній вище частині також зазначено, що якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.

Пунктом 14 Правил постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 передбачено, що за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об`єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу.

Відповідно до акту про припинення (обмеження) розподілу природного газу від 20.01.2020 року представниками АТ „Запоріжгаз" проведено припинення (обмеження) розподілу природного газу з причин несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.

За змістом пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільної системи, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованог споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, він може оскаржити їх у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Таким чином, зазначеним нормативно-правовим актом прямо передбачено, що споживач у разі незгоди з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити такий акт (вимогу) в судовому порядку, і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

З матеріалів справи суд встановив, що між сторонами існує спір щодо незгоди позивача з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу. З цього приводу позивач 24.01.2020 року звертався на адресу відповідача з претензією з приводу відсутності заборгованості за спожиті послуги та з вимогою відновити газопостачання будинку, а також просив у разі відмови надати вмотивовану відповідь для звернення до суду.

Разом з цим, відповідачем не надано доказів про направлення на адресу позивача вмотивованої відповіді на зазначене звернення позивача.

Також, суд повинен зазначити, що відповідачем було порушено процедуру відключення позивача від газопостачання, оскільки таке відключення відповідач має право здійснити, надавши споживачу повідомлення про припинення газопостачання не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання. Всупереч цьому, працівниками AT „Запоріжгаз" було здійснено відключення газопостачання без завчасного попередження позивача, що є недопустимим та порушує права позивача.

Враховуючи наведене, враховуючи зазначену відповідачем причину припинення газопостачання, наявність спору між позивачем та відповідачем щодо вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється йому до сплати як сума заподіяних відповідачеві збитків, завданих газорозподільному підприємству на підставі акту - розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, що становить 80084, 73 грн., суд приходить до висновку про передчасне припинення позивачу газопостачання до жилого будинку, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дії AT „Запоріжгаз" по відключенню від газопостачання зазначеного будинку та зобов`язання відповідача відновити стан, який існував до порушення права позивача, поновивши газопостачання у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача вартості лічильника газу у розмірі 1153 грн. та сплачених витрат на його встановлення у розмірі 174,10 грн. задоволенню не підлягають.

Так, відповідно до п. 8 гл. 9 розд. X Кодексу ГРС якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). При цьому якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов`язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).

В даному випадку Державним повірником ДП "ЗАПОРІЗЬКИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ" 16.10.2019 року було проведено експертизу побутового газового лічильника МВ4Р-А G-4, заводський №15253, та виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубкі лічильника наявний сторонній отвір (створений шляхом термічного прожига), внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Позаштатний режим роботи ЗВТ. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, попломбовано пломбою №С39418702, повернуто споживачу.

Тому встановлення нового ЗВТ в даному випадку має бути компенсовано за рахунок споживача.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачем не надано доказів спричинення йому з вини відповідача моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

На думку суду, вказані норми Закону не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

За правилам п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Разом з цим, у справі не встановлено обставин, з якими Закон пов`язує право споживача на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Згідно зі статей 77, 78 цього Кодексу докази мають бути належними та допустимими.

Отже, підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та витрат позивача на придбання та установку лічильника газу слід відмовити.

Отже враховуючи вищенаведене позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають пільги позивачів щодо сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Порушені права підлягають захисту як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 1 ЦПК України 2004 року, стаття 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за потрібне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп., оскільки позов поданий в порядку захисту прав споживачів, за яким позивач, позовні вимоги якого частково задоволені, звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, не сплачений ним при пред`явленні позову судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. за пред`явленою ним вимогою немайнового характеру, пропорційно задоволеній частині вимог, підлягає стягненню з ПАТ «Запоріжгаз» у дохід держави.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем за позовну вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Враховуючи, що у задоволенні вказаної позовної вимоги суд відмовив, то відсутні підстави для стягнення вказаних судових витрат за рахунок відповідача.

Крім того, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності надання адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно угоди від 30.01.2020 року, укладеної між адвокатом Трачук Н.І. та ОСОБА_1 , правозахисник зобов`язався представляти та захищати інтереси клієнта надавати йому правову допомогу.

За умовами вказаної угоди - п. 3.1., вартість послуг виконавця визначається за домовленістю сторін та складає: 1 година роботи адвоката на складання документів, участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, під час ознайомлення з матеріалами справи - 1000 грн.

Відповідно до долученого до матеріалів справи договору від 30.01.2020 року вбачається, що адвокатом отримано від клієнта ОСОБА_1 за виконану роботу гонорар у розмірі 3000 грн.

Зважаючи на те, що із заявлених позивачем чотирьох позовних вимог, задоволенню підлягають лише дві з них, з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно їх задоволеній частині, що складає 1500 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" про визнання дій неправомірними, відновлення порушених прав, стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" по відключенню житлового будинку АДРЕСА_1 від послуг газопостачання неправімірними.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" відновити газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" (ЄДРПОУ 03345716) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 1500 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" (ЄДРПОУ 03345716) в дохід держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23.09.2020 року.

Суддя Ю.В. Геєць