Рішення № 91737811, 17.09.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/365/20

2/310/978/20

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4 , представника третьої особи Калініченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, про розірвання шлюбу, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, мотивуючи свої вимоги наступним. 19 жовтня 2013 року вони з відповідачкою уклали шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції., актовий запис № 713. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачкою. З липня 2019 року шлюбні відносини між сторонами припинені, вони проживають окремо через несумісність характерів. Вважає, що родина розпалась остаточно, подальше спільне життя, збереження родини та примирення є неможливим і суперечить інтересам сторін. Позивач матеріально допомагає утримувати дочку, купує подарунки, перераховує кошти на банківську картку, на що щомісячно витрачає близько 2 500 грн. Відповідачка без жодних причин і мотивів відмовляє позивачу в зустрічі з дитиною з метою недопущення спілкування, при вмовлянні надати дочку для спілкування погрожує заявою до міського відділу поліції про викрадення дитини. ОСОБА_3 дозволяє позивачу лише деколи відвезти дочку до дошкільного закладу або забрати дитину, поки позивачка зайнята своїми справами. ОСОБА_1 пропонував дружині вирішити питання спілкування з дитиною позасудовим шляхом, але безрезультатно, тому позивач змушений звернутися до суду. Просив розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою; зобов`язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною; встановити наступний спосіб і порядок участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною без присутності матері - визначити дні побачень два рази на тиждень: один день робочий (вівторок з 08 год. до 08 год. середи) та один день вихідний (субота з 10 год. до 10 год. неділі) за домовленістю між батьками дитини, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька.

Відповідачкою до суду було надано відзив, згідно з яким ОСОБА_3 позов визнала частково. Відповідачка не заперечувала проти розірвання шлюбу, обставини щодо припинення шлюбних відносин між нею та відповідачем підтвердила. Позовні вимоги в частині усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та її вихованні вважає необґрунтованими. Дочка сторін після припинення шлюбних відносин проживає з матір`ю в квартирі, в якій живе з народження, має свої облаштовані для занять, розваг та відпочинку місця відповідно до свого віку та потреб. ОСОБА_1 , який проживає окремо, має постійний, систематичний контакт з дочкою - відводить до дошкільного закладу, забирає з дитячого садка, проводить з нею час та відводить її на заняття в центр підготовки дітей до школи «АВС». Крім зазначеного, дитина займається в танцювальному колективі. Відповідач зустрічається з дитиною і в інший вільний час, відвідує з нею кінотеатр, кафе, інші розважальні заклади без присутності відповідачки. У вихідні дні позивач телефонує дочці, але бажання зустрічатися з нею не виявляв. Дитина однаково прихильна як до батька, так і до матері. Відповідачка жодним чином не перешкоджає батьку спілкуватися з дочкою та брати участь в її вихованні, вважає, що для повноцінного виховання та розвитку дитини спілкування з батьком є необхідними. Тому звернення ОСОБА_1 до суду є необґрунтованими та такими, що суперечить ст. 55 Конституції України і ст. 4 ЦПК України. Запропонований позивачем порядок спілкування з дитиною не забезпечує її інтересів. Наразі ОСОБА_1 спілкується з дитиною набагато частіше, ніж він просить в позові. Дочка звикла до частих спілкувань і тому обмеження у часі спілкування стане для неї моральною травмою. Час спілкування в робочий день протягом доби призведе до пропуску дитиною відвідування дошкільного закладу, що не відповідає інтересам дитини, порушує режим отримання дошкільної освіти. Дочка пояснювала позивачці, що бажає ночувати вдома з нею, ночувати у батька їй некомфортно. Враховуючи зайнятість дитини протягом тижня в закладах дошкільної та позашкільної освіти, перебування дитини добу у батька критично зменшує час фактичного спілкування дитини з відповідачкою, час її участі у вихованні дочки. ОСОБА_3 не заперечує проти відвідування дитиною місця проживання батька, однак, проти відвідування місця його реєстрації, оскільки це вимагає пересування за місто, а позивач є поганим водієм, взимку 2019 року скоїв ДТП. Вважає, що інтересам дитини найбільш відповідатиме наступний порядок спілкування батька з дитиною без присутності матері: два робочих дні (вівторок та четвер з 17 год. до 20 год.), один вихідний день (перша та третя субота місяця з 10 год. до 20 год.) за домовленістю між батьками з можливістю відвідувати дитиною місце проживання батька.

Перед початком судового розгляду по суті відповідачка надала заяву про зупинення рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бердянської міської ради від 24 липня 2020 року, оформлену протоколом № 11, яким було визначено побачення ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_5 кожного понеділка та середи з 17:00 год. до 19:00 год. та з 17:00 год. п`ятниці до 17:00 год. суботи з ночівлею за місцем проживання батька з можливістю виїзду за межі міста до вирішення спору по суті в суді. Вважає, що зазначеною комісією не була врахована думка і позиція ОСОБА_3 , яка просила визначити час для спілкування з дитиною, коли ОСОБА_1 вільний від виконання своїх робочих обов`язків, у денний час, та заперечення щодо відвідування та виховання дитини у нічний час. В протоколі № 11 засідання комісії відсутня мотивувальна частина, не зазначено причини відмови в задоволенні заяви відповідачки, поданої нею до засідання комісії.

В судовому засіданні представник відповідачки зазначив, що метою подання вказаної заяви є не зупинення виконання рішення комісії, а акцентування уваги суду на неправомірність вказаного в заяві рішення та прийняття його з порушенням вимог ч. 3 ст. 19 СК України.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених в позові підстав, просили розірвати шлюб, укладений між сторонами, та встановити наведений в позові порядок участі позивача в спілкуванні з дитиною та її вихованні. Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 допомагає відповідачці матеріально, але остання перешкоджає йому в спілкуванні з дитиною. Позивач періодично забирає дитину з дитячого садка, але якщо спілкування з дитиною продовжується більше години, відповідачка погрожує зверненням до поліції із заявою про викрадення дитини. ОСОБА_3 не погоджується із запропонованим позивачем способом та порядком спілкування з дитиною, що свідчить про невизнання нею позову в цій частині. Вважає, що запропонований ОСОБА_1 порядок спілкування з дитиною є найбільш доцільним. Введення карантину є тимчасовим та не скасовує і не обмежує норми СК України, а також право позивача на спілкування з дитиною.

Відповідачка не заперечувала проти розірвання шлюбу. Із запропонованим позивачем порядком спілкування з дитиною не погодилась, пояснила, що ОСОБА_1 спілкується з дочкою в присутності сторонніх жінок, може телефонувати дитині в пізній час, коли та збирається спати, не цікавився дитиною, коли вони лежали в лікарні. Наразі позивач проживає з іншою жінкою. Дитина ще маленька, їй буде некомфортно ночувати у батька. Крім зазначеного, ОСОБА_3 проти того, щоб позивач возив дитину до своїх батьків, які проживають за межами м. Бердянська, оскільки він вживає пиво, є поганим водієм, скоїв ДТП.

Представник відповідачки пояснив суду, що позивач працює, дитина почала ходити до школи, відвідує танцювальний колектив, центр підготовки дітей до школи. З урахуванням зазначеного, вважає найбільш сприятливим варіант спілкування батька з дитиною, запропонований відповідачкою у відзиві на позов. Залишення дитини у батька в нічний час є неприйнятним, оскільки наразі в країні введено карантинні заходи, невідомо, хто з дитиною буде спілкуватися в нічний час. Перебування дитини у батька протягом двох днів суперечить інтересам дитини, таке перебування приховано визначає часткове проживання дитини у батька, що повинно розглядатись шляхом подачі іншого позову з наданням інших доказів та іншого висновку органу опіки та піклування. Крім зазначеного, відповідачка та її представник заперечують проти рішення виконкому, оскільки воно було видано з порушенням ч. 3 ст. 19 СК України.

Представник третьої особи пояснила, що висновок органу опіки та піклування прийнятий відповідно до норм закону, з відповідними заявами про встановлення способу і порядку спілкування батька з дитиною до відкриття провадження по даній справі сторони не звертались, тому у органу опіки та піклування були відсутні підстави для зупинення розгляду питання про визначення порядку спілкування батька з дитиною. Службою у справах дітей виконкому Бердянської міської ради проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , проведено з ними та малолітньою дитиною відповідні бесіди. З урахуванням віку дитини, а також того факту, що вона з 01 вересня піде до 1 класу навчального закладу, орган опіки та піклування вважає за необхідне встановити порядок спілкування батька з дитиною таким чином: кожного понеділка та середи з 17:00 год. до 19:00 год. та з 17:00 год. п`ятниці до 17:00 год. суботи з ночівлею за місцем проживання батька з можливістю виїзду за межі міста.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

19 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 24 грудня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, актовий запис № 713.

На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберігати шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідачка проти розірвання шлюбу не заперечує.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась дочка ОСОБА_5 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане 02 квітня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, актовий запис № 306).

Відповідно до ст. 7 Сімейного кодексу України жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року і набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм насильства, образи чи зловживань, відсутності належного піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 151, 153 батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків коли таке право обмежене законом.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Суд, відповідно до ст. 159 СК України, може визначити способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що той з батьків, який проживає окремо від дітей має право на особисте спілкування з ними, а інший не має права перешкоджати йому спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дітей. При визначенні способів участі одного з батьків у вихованні дитини пріоритетним є врахування найкращих інтересів дитини.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Сторони самостійно не дійшли згоди щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Згідно з інформацією Комунального дошкільного навчального закладу № 39 «Веселка» від 19 березня 2020 року ОСОБА_5 відвідує групу 6-го року життя «Сонечко» вказаного навчального закладу, вихованням дитини займаються мати і батько, які самостійно приводять і своєчасно забирають дитину із дитячого садка. Зі слів вихователів частіше дочку забирає і приводить батько, так як він має власний транспорт. Мати і батько проявляють інтерес до виховання дитини в ЗДО, цікавляться у вихователів про те, як дитина вела себе протягом дня в групі, позитивно реагують на всі прохання вихователів, приймають активну участь у житті групи.

У відповідності з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні від 12 серпня 2020 року № 01-1858/47-1, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 час для особистого спілкування з дитиною наступним чином: кожного понеділка та середи з 17:00 год. до 19:00 год. та з 17:00 год. п`ятниці до 17:00 год. суботи з ночівлею за місцем проживання батька з можливістю виїзду за межі міста.

Вирішуючи спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, суд враховує наступне.

Батько з дитиною спілкується постійно, відводив її до дошкільного закладу, центру підготовки дітей та танцювального гуртку, забирав звідти, цікавиться долею дитини, відвідує з дитиною кафе, кінотеатр, тобто приймає активну участь у вихованні дитини; у дівчинки з батьком склались добрі стосунки. Таким чином, оскільки батьки дитини не можуть дійти спільної думки щодо участі батька у вихованні дитини, суд не вбачає перешкод у встановленні певного часу спілкування батька з дочкою без присутності матері.

На даний час ОСОБА_5 пішла до першого класу дитячого навчального закладу, потребує певної адаптації в навчальному процесі, тому суд приходить о висновку, що наразі буде недоцільним спілкування дитини з батьком протягом доби під час шкільного тижня і вважає за можливе встановити в будні дні наступний порядок - кожного понеділка та середи з 17 год. 00 хвил. до 20 год. 00 хвил.

Щодо порядку та часу спілкування батька з дитиною у вихідні дні суд погоджується з думкою органу опіки та піклування та вважає за можливе визначити можливість спілкування батька з дитиною з 17 год. 00 хвил. п`ятниці до 17 год. 00 хвил. суботи з ночівлею за місцем проживання батька.

Відповідачкою не доведено неможливості виїзду позивача з дитиною за межі міста. ОСОБА_3 під час судового розгляду зазначала про те, що позивач вживає алкогольні напої, однак жодних доказів на підтвердження вказаного факту не надала. Додані до відзиву фотознімки з місця ДТП не свідчать про те, що ДТП сталось за участю позивача, або з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст.ст. 208, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ), зареєстрований 19 жовтня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 713.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дочкою, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити наступний спосіб і порядок участі у вихованні та спілкуванні між батьком та дитиною без присутності матері:

- кожного понеділка та середи з 17 год. 00 хвил. до 20 год. 00 хвил.;

- з 17 год. 00 хвил. п`ятниці до 17 год. 00 хвил. суботи з ночівлею за місцем проживання батька, з можливістю виїзду за межі міста.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2020 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Вірченко