Ухвала суду № 91737611, 17.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6125/20

1-кп/308/735/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року м. Ужгород

Колегія суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

суддів Деметрадзе Т.Р.,

Зареви Н.І.,

при секретарі судового засідання Стегней К.В.,

за участю:

прокурора Рак В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисників Немеша І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника Шевченко В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_3

її захисника Стецяк Т.І.,

обвинуваченої ОСОБА_4

її захисника Есенова О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/735/20 (справа № 308/6125/20) внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворочева, Перечинського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, одруженого, з повною середньою освітою, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених. 1 ст. 306 та ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Ужгород, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, раніше не судимої, не працюючої, не одруженої, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Ужгород, зареєстрованої в АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_4 , громадянки України, раніше не судимої, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

30 червня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/735/20, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2020 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а за ухвалою від 23.07.2020 кримінальне провадження було призначене до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурором було подане клопотання про продовження строку покладених на обвинуваченого обов`язків, за яким він просить суд: продовжити строк дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2020 року строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання зазначив, що існує необхідність у продовженні строку дії обов`язків покладених на ОСОБА_1 . Під час досудового розслідування та колегією суддів встановлена наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. Вказані ризики доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Захисники Немеш І.В. та обвинувачений ОСОБА_1 категорично заперечили проти зазначеного клопотання та продовження строків обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки вважають що відсутні ризики зазначені прокурором. Просили суд не покладати на обвинуваченого обов`язок - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, з метою відвідування мами, яка проживає у Тячівському районі.

За ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.03.2020 року було застосовано відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 00 год. 29 хв., 27.04.2020 року.

Визначено заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, - в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 525 500 грн.

Обвинуваченим ОСОБА_1 було внесено заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою.

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2020 року судом було покладено на строк два місяці, тобто до 23.09.2020 року, на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Як зазначено у ч. 1, 3 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5, 6 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Конституційний Суд України (далі - КСУ) Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, справа N 1-28/2017, 23 листопада 2017 року, N 1-р/2017, визнав неконституційним положення, що міститься у третьому реченні частини третьої статті 315 КПК, яке передбачає: "За відсутності зазначених клопотань [щодо обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу] сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим".

Як зазначив КСУ в цьому рішенні:

"... продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади".

Однак у даному випадку клопотання прокурора містить доводи щодо обґрунтованості обвинувачення, обґрунтування ризиків, передбачених п. 1 – 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які прокурор вважає встановленими та посилання на обставини, передбачені ст. 178 КПК України, відтак колегія суддів вважає, що прокурором наведено достатньо підстав для обговорення питання доцільності продовження строків дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Судом не ініціювалося питання про запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного на цей час не зменшилися та продовжують існувати, оскільки судовий розгляд цього кримінального провадження ще не розпочався, будь – які докази судом ще не досліджували, свідки не допитувалися, відтак: є підстави вважати, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків злочину, оскільки частина свідків не є легендованими особами та не допитувалася судом; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення. Застава у відповідності до ст. 182 КПК України є безстроковим запобіжним заходом. Відтак слід продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків на строк два місяці, тобто до 17.11.2020 року, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Слід також зазначити, що колегія суддів не вбачає необхідності не покладати на обвинуваченого обов`язок - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, як того просить обвинувачений та його захисник, оскільки покладення цього обов`язку надає можливість обвинуваченому відвідувати родичів із дозволу суду.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

07.06.2019 року розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000171. 28.02.2020 року о 19 годин 40 хвилин ОСОБА_2 затриманий в порядку ст.208 КНК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. 29.02.2020 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України. 01.03.2020 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 315300 (триста п`ятнадцять тисяч триста) гривень. 23.07.2020 відносно ОСОБА_2 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 18.09.2020. 03.06.2020 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну (уточнення) раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.

Оголошена ОСОБА_2 підозра у вчиненні даних кримінальних правопорушень обґрунтовується здобутими в ході досудового слідства доказами, зокрема протоколами та результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, висновками судових експертиз, іншими доказами.

Необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена необхідністю запобігти ризикам вчинення ним спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що йому інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачений у перевезенні, зберіганні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, збагачувався від вказаної злочинної діяльності та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.

Згідно п.4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_2 на даний час ніде офіційно не працевлаштований та не пов`язаний трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Разом з цим, обставини злочинів у яких обвинувачується ОСОБА_2 , створює останньому репутацію, як зухвалої, суспільно-небезпечної особи, схильної до протиправної діяльності.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченого, а також фактичні обставини участі ОСОБА_2 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Шевченко Вікторія Сергіївна подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 за яким просить суд: змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби.

В обґрунтування клопотання зазначила, що вважає, що жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на строк до 60 днів, а також зміни запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби, колегія суддів, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого його обвинувачують за ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти здоров`я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: вчинення ОСОБА_2 спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, оскільки судом ці особи ще не допитувалися, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень в провадженні судді у Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І. із 07.07.2020 року перебуває кримінальне провадження № 12019070030000335 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий, не працює, не одружений, з повною середньою освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто фактично не є місцевою особою, не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та доходу, пояснив суду у минулому судовому засіданні, що старша дочка проживає із його сестрою, тому суд оцінює критично доводи ОСОБА_6 що саме він утримує малолітніх дітей.

Стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що він залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків.

Суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому слід відмовити у задоволенні клопотання захисника Шевченко Вікторії Сергіївни про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 .

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку дають колегії суддів підстави дійти висновку про необхідність та обґрунтованість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

07.06.2019 року розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000171. 28.02.2020 року о 19 годин 40 хвилин ОСОБА_3 затримана в порядку ст. 208 КНК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 29.02.2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. 01.03.2020 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 168 160 грн. 23.07.2020 відносно ОСОБА_3 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 18.09.2020.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_3 на даний час ніде офіційно не працевлаштована та не пов`язана трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченої, а також фактичні обставини участі ОСОБА_3 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 – Стецяк Т.І. подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 на домашній арешт у нічний час доби з 22 год. до 06 год.

В обґрунтування клопотання зазначила, що вважає, що ризики, зазначені прокурором не існують.

Обвинувачена ОСОБА_3 хворіє на тяжкі хвороби, які перешкоджають тримання під вартою,потребує тривалого лікування під наглядом вузькопрофільних спеціалістів. Надала суду протоколи обстеження дітей психологом, за висновками якого діти важко переносять розлуку із матір`ю.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження раніше обраного судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 на строк до 60 днів, а також зміни запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби, колегія суддів, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких її обвинувачують за ч. 1 ст. 306 та ч. 3 ст. 307 КК України, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна та позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, відповідно, які у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями проти здоров`я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І. із 03.07.2020 року перебуває кримінальне провадження № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Ужгород, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима, не працює (перебуває у декретній відпустці), не одружена, з повною середньою освітою, має на утриманні п`ятьох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується наданими суду доказами. Проте суд оцінює критично факт саме утримання ОСОБА_3 своїх дітей, оскільки остання ніде не працює, суду не надано доказів про отримання нею будь – якої соціальної допомоги від держави на утримання дітей, має наркотичну залежність (довідка від 17.03.2020 року № 12/629 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9»). Доводи захисника щодо наявності у обвинуваченої ОСОБА_3 хронічних захворювань також не приймаються судом до уваги, оскільки остання отримує курс лікування в амбулаторних умовах, що підтверджується довідкою від 02.04.2020 року № 12/774 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9» та від 09.09.2020 року № 12/2175. Доводи щодо тяжкого морального стану дітей обвинуваченої ОСОБА_3 також не можуть бути враховані при вирішенні питання саме про продовження раніше обраного судом запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування ризиків, наявність яких встановлена судом та не зменшують їх кількості, оскільки обвинувачена ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень у двох кримінальних провадженнях, вже за наявності у неї малолітніх дітей.

Стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що вона залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків та не буди вчиняти інших аналогічних кримінальних правопорушень, з урахуванням наявності підозри у вчиненні нею іншого кримінального правопорушення проти здоров`я населення та за наявності у неї наркологічної залежності.

На цій стадії розгляду кримінального провадження, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому слід відмовити у задоволенні клопотання захисника Стецяк Тетяни Іванівни про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_3 .

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку дають колегії суддів підстави дійти висновку про необхідність та обґрунтованість продовження строку дії рануше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

07.06.2019 року розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000171. 28.02.2020 року о 20 годин 40 хвилин ОСОБА_4 затримана в порядку ст. 208 КНК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 29.02.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. 02.03.2020 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 168 160 грн. 23.07.2020 відносно ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 18.09.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_4 на даний час ніде офіційно не працевлаштована та не пов`язана трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченої, а також фактичні обставини участі ОСОБА_4 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 – Есенов О.Р. усно заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , за яким просить суд: змінити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

В обґрунтування клопотання зазначив, що вважає, що ризики, зазначені прокурором не обґрунтовані. Обвинувачена ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває у шлюбі із громадянином ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , має на утриманні неповнолітню доньку – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , має ряд хронічних захворювань та потребує постійного лікування, також на її утриманні перебувають батьки. Подав суду довідку від 09.07.2020 року № 3437 Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру про тяжку хворобу батька обвинуваченої та просив суд надати їй можливість попрощатися із батьком.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо продовження строку дії раніше обраного судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на строк до 60 днів, а також зміни запобіжного заходу на домашній арешт, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого її обвинувачують за ч. 3 ст. 307 КК України, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями проти здоров`я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р. із 06.07.2020 року перебуває кримінальне провадження №12020070030001859 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_15 в м. Ужгород, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянка України, раніше не судима, з повною середньою освітою, заміжня, має на утриманні доньку – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Надана суду довідка від 09.07.2020 року № 3437 Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру про тяжку хворобу батька обвинуваченої не приймається судом до уваги, оскільки тяжка хвороба батька не зменшує ризиків, встановлених судом.

Стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що вона залишаючись на волі, вона не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків та не буди вчиняти інших аналогічних кримінальних правопорушень, з урахуванням наявності обвинувачення у вчиненні нею іншого кримінального правопорушення проти здоров`я населення.

На цій стадії розгляду кримінального провадження, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому слід відмовити у задоволенні клопотання захисника Есенова Олександра Ремезаналійовича про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 .

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку дають колегії суддів підстави дійти висновку про необхідність продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків на строк два місяці, тобто до 17.11.2020 року, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Шевченко Вікторії Сергіївни про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 .

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Стецяк Тетяни Іванівни про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_3 .

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим та їх захисникам та і надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Н.В. Дергачова

Суддя Т.Р. Деметрадзе

Суддя Н.І. Зарева