Ухвала суду № 91737566, 14.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11709/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Скраль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ТОВ «Солум» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про розірвання договору найму та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Солум", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про зобов`язання надати житло для проживання,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ТОВ «Солум» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про розірвання договору найму та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Солум", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про зобов`язання надати житло для проживання.

08.07.2020 року через канцелярію суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду про його виселення.

В обґрунтування заяви вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширення на території України коронавірусу COVED-19» на території України з 11.03.2020 року введено карантин.

Зазначає, що він знаходиться вдома на самоізоляції та не може мати контакт з іншими особами та згідно законодавства, спрямованого на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», заборонено на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни здійснювати виселення з житла.

Враховуючи наявність обмежувальних заходів та неможливість дотримання вимог законодавства при здійсненні виконавчих дій, для недопущення порушення його прав та епідеміологічних правил, просить відстрочити виконання рішення суду на строк до закінчення дії карантину, пов`язаного з коронавірусом COVID-19.

Не погоджуючись із заявленими вимогами, представником ТОВ «Солум» Никитюк Н.О. подані заперечення, суть яких зводиться до наступного.

Вказує, що наведені відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення обставини, які нібито унеможливлюють виконання судового рішення про виселення, є безпідставними та необґрунтованими, а невиконання рішення суду у свою чергу без відповідних правових підстав може призвести до порушення охоронюваних законом прав та інтересів ТОВ «Солум», як власника займаного відповідачем майна.

Зауважує, що відповідачем не надано доказів необхідності перебування на самоізоляції та уникнення контактів з іншими особами, а також не надано інших доказів на підтвердження наявності виключних обставин, які можуть унеможливити або суттєво ускладнити виконання рішення суду. Більше того, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.05.2018 р. в частині виселення ОСОБА_1 із займаного ним житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , є фактично виконаним, підтвердженням чому є акт державного виконавця від 14.07.2020 р.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення рішення суду.

Сторони не скористалися правом на участь у судовому засіданні, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 03.05.2018 року позовну заяву ТОВ «Солум» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про розірвання договору найму та виселення задоволено частково. Ухвалено виселити ОСОБА_1 з житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Солум» судові витрати в розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) гривень. У задоволенні зустрічного позову представника відповідача ОСОБА_1 , поданого від його імені адвокатом Ракущинець Андрієм Андрашовичем до ТОВ «Солум», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про зобов`язання надати житло для проживання відмовлено.

Постановою Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду від 04.04.2019 року, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 травня 2018 року у частині виселення ОСОБА_1 з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнення судових витрат у розмірі 1 600 грн. скасовано і в цій частині позовних вимог ТОВ «Солум» відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 року, постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року скасовано, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року залишено в силі.

На підтвердження доводів заяви про відстрочення виконання рішення, заявник вказує, що перебуває на самоізоляції та не може мати контакт з іншими особами, а також відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненнію і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», заборонено на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни здійснювати виселення з житла.

Згідно приписів ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Виходячи із вимог даної норми, відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Відповідно до п. 6 та 7 ч.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Посилання заявника на перебування на самоізоляції не підтверджене у судовому засіданні жодними доказами. Також, займане відповідачем ОСОБА_1 не перебуває у його власності та підставою його виселення не є заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, як вбачається з Акту державного виконавця від 14.07.2020 року, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.05.2018 р. в частині виселення ОСОБА_1 із займаного ним житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , є частково виконане ним самостійно.

Такими чином, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про відстрочення виконання судового рішення, а тому у задоволенні задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 268, 271, 353-354, 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ТОВ «Солум» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про розірвання договору найму та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Солум", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про зобов`язання надати житло для проживання – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.Р. Деметрадзе