Рішення № 91730045, 10.09.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/233/20

Провадження № 2/629/421/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання - Заводяної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, Лозівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та уточненим позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, Лозівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вели сімейне життя без укладання шлюбу з лютого 2013 року по 2014 рік. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 , батьком якого є відповідач по справі, який відмовився надати в органи реєстрації цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства, не надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Враховуючи викладене, просив визнати відповідача батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, витрати на правничу допомогу адвоката та судовий збір.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явились, представник позивачки надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, відзив на позов не надав.

Представник служби у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутність.

Представник Лозівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, та вирішення справи на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками останнього записані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження (а.с.5).

З копії довідки Комунального закладу «Краснопавлівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Оленка» Лозівської районної ради Харківської області від 11.05.2019 року №28 вбачається, що ОСОБА_4 відвідує заклад з 01.09.2017 року по теперішній час (а.с.8).

На фотографіях(а.с.9-14, 16-17) зображено сторони по справі, які разом проводять час на березі водоймища, в басейні(відповідач з дитиною), в приміщенні, біля новорічної ялинки, на прогулянках, при цьому відповідач обіймає позивачку, в т.ч. вагітну, та зображені сторони разом з дитиною. На всіх фотографіях сторони по справі і дитина усміхнені, обнімаються, та одночасно цілують хлопчика.

З родруківок скриншотів переписки вбачається, що відповідач вітає хлопчика з Днем народження(а.с.15), позивачка повідомила відповідачу про намір звернутися до суду з позовом, та відповідач повідомив останню, що не відмовляється від дитини, проте за змістом переписки, сторони не вирішили питання щодо юридичного оформлення батьківства в позасудовому порядку(а.с. 18).

Частинами 1 та 2 ст. 128 Сімейного кодексу України (далі- СК України) передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо предмету доказування у даній категорії справі, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов в частині визнання батьківства обґрунтований та повністю підтверджений матеріалами справи та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, то суд зазначає наступне.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що відповідач працездатний, дитина проживає разом з позивачкою, а тому дитина має право на утримання від відповідача по справі.

Отже, виходячи з принципу справедливості, розумності, з урахуванням потреб дитини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що днем пред`явлення позову позивачем є 23 січня 2020 року, що підтверджується відміткою на 1 примірнику позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем до позовної заяви додано ордер, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія книги обліку доходів, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу(а.с. 19-22, 54). Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4159,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача та держави, підлягає стягненню судовий збір по 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 137, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 128, 182-183,191 СК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація народження якого проведена 12 березня 2014 року Виконавчим комітетом Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, Україна за актовим записом № 10.

Внести зміни до актового запису № 10 від 12.03.2014 р. про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Виконавчим комітетом Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, а саме: в графі Відомості про батька прізвище змінити з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », та доповнити датою народження батька « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і.п.н. НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 23.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і.п.н. НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4159 гривень 20 копійок, а всього 5000(п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень. (отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С.А. Мицик