Рішення № 91729834, 23.09.2020, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/400/17

Провадження № 2-др/625/3/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Коломацький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - судді Лосєва Д.К.,

за участі секретаря судового засідання Рахімової О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Різуненкове заяву представника відповідачки адвоката Мирось Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача Мирось С.В. звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки у такому не вирішено питання про судові витрати, які понесла відповідачка при розгляді справи, та які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12375 грн. Просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача на користь відповідачки вищезазначені судові витрати.

В судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;судом не вирішено питання про судові витрати;суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представництво у суді адвокат Мирось С.В. здійснювала на підставі договору про надання правової допомоги від 05 лютого 2020 року.

На підтвердження понесених позивачами витрат на правову допомогу представником надано акт виконаних послуг від 01 липня 2020 року та дві квитанції про сплату вказаних послуг, з яких вбачається, що вартість робіт за договором про надання правовової допомоги від 05 лютого 2020 року із відповідачкою становить 12375, 00 гривень.

Дослідивши заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді, дослідишви матеріали справи, суд вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду були надані поперідній розрахунок понесених судових витрат та орієнтованих витрат Клієнта за Договором про надання правової допомоги від 05 лютого 2020 року, квитанції про сплату вказаних витрат, з яких вбачається, що за правничу допомогу було сплачено 7500 гривень, завдання-доручення клієнта від 05 лютого 2020 року, акт виконаних робіт від 01 липня 2020 року та розрахунок суми судових витрат за вкзааним договором про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року (а.с. 187-191).

Враховуючи доведеність представником відповідача адовкатом Миросем С.В. належними і допустимими доказами лише частини понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду вказаної справи судом, а також залишення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» без задоволення, суд приходить до висновку, що з позивача слід стягнути лише 7500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 270 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідачки адвоката Мирось Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот гривень) гривень 00 копійок.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Додаткове рішення суду є невід`ємною частиною рішення від 02 липня 2020 року.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Коломацький районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

Суддя: Д.К. Лосєв