Постанова № 91729277, 17.09.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12441/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Бучко Т.М.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 20 липня 2020 року № 854-3/3. В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана постанова винесена неправомірно, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Він працює на посаді заступника начальника цеху СМД (технічний керівник) ПрАТ «Рівнеазот». Відповідно до постанови ним вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.82-6 КУпАП та ст.42 Закону України «Про відходи», а саме - будучи відповідальною особою допустив з необережності порушення встановлених правил експлуатації місця зберігання (видалення) відходів піритного огарку поряд із секцією №2 шламонакопичувача ПрАТ «Рівнеазот». Однак, матеріалами справи не встановлено та не підтверджено, що він є особою, відповідальною за ту ділянку роботи, за порушення вимог щодо якої інспектор притягує його до відповідальності. Ні протокол про адміністративне правопорушення, ні оскаржувана постанова не містить посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за порушення, яке він нібито вчинив. Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 9 вересня 2020 року від довіреної особи ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до ч.3 ст.55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (само представництво юридичної особи), або через представника. Повноваження представників сторін та інших учасників справи згідно ч.1 ст.59 КАС України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч.8 ст.59 КАС України).

В порушення вказаних вимог довіреною особою не надано до відзиву довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника. Крім того, до відзиву не додано документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

В судове засідання позивач не з`явився. У поданій 17 вересня 2020 року до суду заяві представник позивача просить судове засідання провести без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про місце, дату та час судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.3, ч.9 ст.205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 20 липня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Крук В.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 854-3/3, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.82-6 КУпАП та ст.42 Закону України «Про відходи» та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , являючись відповідальною особою, допустив з необережності порушення встановлених правил експлуатації, місця зберігання (видалення) відходів піритного огарку поряд із секцією № 2 шламонакопичувача ПрАТ «Рівнеазот». Постанова складена за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 17 липня 2020 року № 006753. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , являючись відповідальною посадовою особою, допустив з необережності порушення встановлених правил експлуатації місця зберігання (видалення) відходів - піритного огарку поряд із секцією № 2 шламонакопичувача ПрАТ «Рівнеазот», що є порушенням п.«в», «з» ч.1 ст.17, ст.26, ст.28, ст.33 Закону України «Про відходи», ч.2 ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Статтею 82-6 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

Суб`єктом адміністративної відповідальності за правопорушення, що передбачене ст.82-6 КУпАП, є посадова особа (спеціальний суб`єкт), яка наділена відповідними адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями (обов`язками).

Відповідно до ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Позивач на момент складення постанови перебував на посаді заступника начальника цеху СМД технічний керівник ПрАТ «Рівнеазот». Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як посадову особу.

Однак, відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та притягненні позивача до адміністративної відповідальності не було з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема: чи за посадовими обов`язками він є саме тією особою, яка відповідальна за дотримання правил експлуатації, місця збереження (видалення) відходів піритного огарку поряд із секцією №2 шламонакопочувача. Тобто, чи є саме позивач суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.82-6 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього додається лише акт про проведення позапланової перевірки. Зазначення про будь-які накази, посадові інструкції, з якими позивача було ознайомлено та які покладали на нього відповідні обов`язки, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова про накладення адміністративного стягнення не містять.

Згідно оскаржуваної постанови позивач притягується до адміністративної відповідальності за порушення встановлених правил експлуатації місця зберігання (видалення) відходів піритного огарку поряд із секцією N»2 шламонакопичувача.

Однак, факт перебування на балансі цеху СМД (заступником начальника та технічних керівником якого являється позивач) секції №2 шламонакопичувача не встановлено та не підтверджено жодними документальними чи іншими доказами в розумінні ст.251 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу, що диспозиція правопорушення, передбаченого статтею 82-6 КУпАП, є бланкетною. У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо позивача, та оскаржуваній постанові вказано, що останній порушив вимоги ст.42 Закону України «Про відходи».

Стаття 42 Закону України «Про відходи» містить 15 видів правопорушень у сфері поводження з відходами. За відсутності посилання відповідачем у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові на відповідний пункт ст.42 Закону України «Про відходи» неможливо встановити, яке саме порушення вчинив позивач.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оскаржувана постанова не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82-6 КУпАП.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким є Державна екологічна інспекція Поліського округу.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, і відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови, відповідачем не спростовані, а тому суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.9, 90, 244- 246, 255, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Крука В.А. № 854-3/3 від 20 липня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82-6 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Державна екологічна інспекція Поліського округу, місцезнаходження: м.Житомир, вул.Леха Качинського,12а; код ЄДРПОУ 42163803.

Суддя :