Рішення № 91727343, 23.09.2020, Миронівський районний суд Київської області

23.09.2020 Єдиний унікальний № 371/1010/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/1010/19

Провадження № 2/371/278/20

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Миронівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що на початку 2016 року вона познайомилася з відповідачем ОСОБА_2 . Між ними виникла взаємна симпатія, певний час вони зустрічалися і згодом почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу в будинку під номером АДРЕСА_1 , який належить його батькам. У вказаному будинку вони проживали як сім`я, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, приймали гостей.

На час знайомства відповідач перебував в офіційно зареєстрованому шлюбі, проте тривалий час з дружиною стосунків не підтримував.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано рішенням Миронівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року.

На початку 2017 року відносини між ними погіршилися, почали виникати безпричинні сварки. Іноді в неї виникала підозра, що відповідач вживає наркотичні засоби. В такі моменти він ставав агресивним та ображав її.

23 березня 2017 року вона дізналася, що є вагітною, про що повідомила відповідача. Він спочатку визнавав себе батьком дитини, проте через сварки, які виникали між ними, 28 березня 2017 року вона змушена була зібрати речі і піти проживати до своїх батьків. Зареєструвати шлюб з нею відповідач відмовився.

Під час вагітності її підтримували як її батьки так і батьки відповідача, а також його сестра. Його сестра супроводжувала її до лікаря під час першого візиту з приводу вагітності. В серпні 2017 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Миронівській ЦРЛ в зв`язку з загрозою переривання вагітності. В цей час в лікарні її провідували батьки та сестра відповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в неї народився син ОСОБА_4 .

Відповідач не виявив бажання написати заяву про визнання батьківства, відомості про батька дитини були записані в актовому записі згідно з частиною 1 статті 135 Сімейного кодексу України. Прізвище дитини записано за прізвищем позивача « ОСОБА_5 », а по батькові було зазначено ім`я відповідача, оскільки він являється батьком дитини. ОСОБА_6 вона назвала сина на честь дідуся по батьковій лінії. Оскільки відповідач своє батьківство відносно дитини не визнає, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, просила суд визнати відповідача батьком дитини та стягнути з нього аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 1 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року за клопотанням позивача у справі призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу для з`ясування питання чи є відповідач ОСОБА_2 біологічним батьком дитини позивача ОСОБА_4 .

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 10 березня 2020 року в зв`язку з надходженням від експертної установи повідомлення про проведення експертизи та експертного висновку провадження у справі поновлено, справу призначено до підготовчого розгляду.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 28 квітня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року до участі у цивільній справі, як правонаступника третьої особи Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області залучено Миронівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідач відзиву на позов не подав.

Аргументи учасників справи

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, в поданій до суду заяві просили розгляд справи проводити за їх відсутності, зазначили, що позовні вимоги підтримують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про проведення розгляду справи у його відсутності, зазначив, що позовні вимоги не визнає.

У судове засідання представник третьої особи Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника вказаного відділу.

Фактичні обставини справи

В судовому засіданні встановлено, що сторони з 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, взаємні права та обов`язки. Проживали в будинку під номером АДРЕСА_1 , який належить батькам відповідача.

Такі обставини зазначені позивачем та не спростовувались відповідачем, який позов визнав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 .

Відомості про батька дитини були записані в актовому записі про народження згідно з ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Оскільки мати дитини не перебувала у шлюбі та не було спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.

У свідоцтві про народження дитини у графі «батько» зазначено « ОСОБА_7 ».

Вказані обставини підтверджуються даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 13 грудня 2017 року, Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України № 00019213986 (а.с., а.с. 11,12).

Такі обставини підтверджують той факт, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

За результатами проведеної експертизи молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,99 відсотків. Таким чином біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 практично доведено.

Такі обставини підтверджені висновком судово-медичної генетичної ідентифікації № 103-448-2019 від 19 лютого 2019 року, складеним експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (а.с., а.с. 69-72).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Щодо визнання батьківства

Відповідно до частини 1 статті 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Частиною 2 передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Статтею 128 Сімейного кодексу України встановлено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд має вирішувати відповідно до норм Сімейного кодексу, зокрема частини 2 статті 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

За положеннями частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що відповідач ОСОБА_2 є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачем не надано, а судом не здобуто жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності кровного споріднення між відповідачем та малолітнім ОСОБА_4 , чи факту походження дитини від іншого чоловіка.

Щодо внесення змін в актовий запис про народження

Статтею 134 Сімейного кодексу України передбачено, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 постановлено, що у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2, з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Згідно п. 2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану є відповідне рішення суду, в якому зазначено, які саме зміни необхідно внести до того чи іншого актового запису цивільного стану.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Вказані норми матеріального права встановлюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення повноліття з урахуванням істотних обставин, що можуть впливати на розмір такого утримання, і це повинно бути доведено сторонами спору належними та допустимими доказами.

Відповідачем не подано відзиву на позов, не повідомлено суд про наявність обставин, передбачених статтею 182 Сімейного кодексу України, які мають братися судом до уваги при визначенні розміру аліментів на дітей, зокрема щодо її незадовільного стану здоров`я, наявності інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 являється біологічним батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як наслідок встановленням батьківства у відповідача виник обов`язок по утриманню сина, а тому з нього підлягають стягнення аліменти на утримання дитини.

В зв`язку з встановленням батьківства до актового запису № 235 від 13 грудня 2017 року складений Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про народження ОСОБА_4 підлягають внесенню наступні зміни щодо відомостей про батька дитини та прізвища дитини.

За правилом частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення в частині стягнення аліментів з відповідача в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами частини 2 та частини 3 вказаної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За правилами частини 6 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок.

Позивачем відповідно до додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 28/2019 від 27 червня 2019 року було отримано правничу допомогу в зв`язку з чим понесено витрати. Разом з позовною завою відповідачем надані докази розміру витрат на правничу допомогу, які становлять 1600 гривень. Вказаний розмір витрат підтверджений актом прийняття - передачі виконаних робіт від 30 липня 2019 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 25 від 27 червня 2019 року.

Представником позивача до матеріалів справи додано квитанцію № 28 від 10 лютого 2020 року, згідно з якою позивачем сплачено на рахунок Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз 6620 гривень 70 копійок за проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Вказані витрати документально підтверджені, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

З огляду на викладене, понесені позивачем витрати, гідно з правилами ст.ст. 137, 141 ЦПК України, підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Миронівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українця, громадянина України, уродженця села Козин Миронівського району Київської області, адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 235, складений 13 грудня 2017 року Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київської області.

Миронівському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 № 235, складеного 13 грудня 2017 року Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київської області:

Виключити з актового запису відомості про ОСОБА_7 як батька ОСОБА_4 ;

Змінити запис про батька, вказавши « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_7 »;

Змінити прізвище дитини, вказавши « ОСОБА_8 », замість « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до її повноліття.

Аліменти стягувати з 31 липня 2019 року.

Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 в межах суми платежу за один місяць за період з 31 липня 2019 року по 31 серпня 2019 року в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 1600 гривень, витратити на проведення експертизи в розмірі 6620 гривень 70 копійок, всього 8989 гривень 10 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Миронівським РС УДМС України в Київській області 30 листопада 2012 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 .

Третя особа: Миронівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 23567436, адреса місцезнаходження: будинок під номером 58а, вулиця Соборності, місто Миронівка, Київська область.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук