Вирок № 91726692, 23.09.2020, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2177/19

Провадження № 1-кп/352/108/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурора Соф`як А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Дубіцької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019090250000389 від 30.09.2019 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, утриманці відсутні, з середньою освітою, працюючого неофіційно на сезонних роботах за кордоном, не судимого, депутатом не обирався, військовозобов`язаного, українця, громадянина України, якому пам`ятка про його права та обов`язки вручена, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

в с т а н о в и в :

підсудний ОСОБА_1 , вчинив пособництво в підробленні посвідчення водія, яке видається державною установою і надає спеціальне право, з метою подальшого використання. Крім того, підсудний ОСОБА_1 , використав завідомо підроблений документ.

Вказані кримінальні правопорушення скоєно при наступних обставинах:

В березні 2019 року ОСОБА_1 вирішив придбати підроблене посвідчення водія, з метою отримання можливості керувати транспортними засобами.

Згідно п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 р. «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС.

Таким чином, достовірно знаючи що для отримання посвідчення водія у відповідності до вимог чинного законодавства необхідно пройти підготовку водіїв та скласти теоретичний і практичний іспити, діючи всупереч встановленому порядку, ОСОБА_1 вирішив придбати підроблене посвідчення водія з метою подальшого його використання.

В такий злочинний спосіб, ОСОБА_1 в березні 2019 року через мережу Інтернет, використовуючи свій власний мобільний телефон, перебуваючи за його місцем проживання по АДРЕСА_2 , на сайті «ОЛХ» знайшов оголошення про продаж посвідчень водія. Діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_1 шляхом телефонної розмови ввійшов у злочинну змову з невстановленою слідством особою, яка повідомила, що за грошову винагороду у сумі 5000 гривень зможе виготовити посвідчення на право керування транспортними засобами на ім`я ОСОБА_1 категорій «А, В, С, D1, D, BE».

При цьому, невстановлена особа повідомила ОСОБА_1 про необхідність передачі фотокартки, з метою її розміщення на посвідченні на право керування транспортними засобами. В свою чергу ОСОБА_1 , виступивши пособником злочинних дій невстановленої особи, достовірно знаючи, що його фотокартка буде використана для виготовлення підробленого офіційного документа - посвідчення на право керування транспортними засобами, перебуваючи в м. Івано-Франківськ поблизу автомобільного вокзалу передав невстановленій особі свою фотокартку, тобто надав засоби та сприяв підробленню офіційного документа.

В подальшому, невстановлена особа виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 21.09.2016 р. категорії «А, В, С, D1, D, BE» на ім`я ОСОБА_1 та через сервіс «Блаблакар» в березні 2019 р. направила останньому для подальшого використання указаний підроблений документ.

У подальшому, ОСОБА_1 , після отримання вищевказаного посвідчення водія із березня 2019 року до 29 вересня 2019 року, усвідомлюючи, що він порушує вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», умисно використовував завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 21.09.2016 категорії «А, В, С, D1, D, BE», виданого на своє ім`я у власних потребах, а саме для керування автотранспортним засобом марки «BMW 525» н.з. НОМЕР_2 (Республіка Польща).

29.09.2019 р. о 12 год. 01 хв. інспекторами СРПП №2 Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області зупинено транспортний засіб марки марки «BMW 525» н.з. НОМЕР_2 (Республіка Польща) під керуванням ОСОБА_1 в с. Майдан Тисменицького району, який рухався по автодорозі Н-10 із сполученням «Стрий-Чернівці» в сторону населеного пункту Боднарів, Калуського району.

В цей час, в ході перевірки документів працівниками СРПП №2 Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_1 , усвідомлюючи що він не проходив курсів навчання водіїв, посвідчення водія у встановлений законом спосіб йому не видавалось, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій пред`явив завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 21.09.2016 р. категорії «А, В, С, D1, D, BE» працівникам поліції, і такими діями використав підроблений документ.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/109/09-222ТД/19 від 10.10.2019 р. посвідчення водія серії та номером НОМЕР_1 за способом нанесення зображення та первинними елементами захисту не відповідає посвідченням водія, які знаходяться в офіційному обігу. Всі зображення в досліджуваному посвідченні водія виконані струминним способом друку за допомогою оперативної поліграфії.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищенаведених у вироці своїх неправомірних дій визнав, в скоєному щиро розкаявся та дав суду показання в яких повністю підтвердив обставини скоєних ним кримінальних правопорушень вищенаведеного у вироку. Дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок постійних переживань значно погіршився стан здоров`я. Просить суд суворо його не карати.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, так як він вчинив пособництво в підробленні посвідчення водія, яке видається державною установою і надає спеціальне право, з метою подальшого використання. Крім того, підсудний ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З врахуванням вищенаведеного, призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, як і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі покарання обставини судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги те, що останній негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, зі слів має незадовільний стан здоров`я.

Таким чином, беручи до уваги всі вищеперелічені обставин, дані про особу винного, суд вважає доцільним, призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

На переконання суду, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідає також принципу співрозмірності конкретного неправомірного діяння, вчиненого ним, з покаранням призначеним останньому.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень);

за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень)

Згідно ст. 70 ч. 1 КК України, остаточно визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код ЄДРПОУ - 37952250, розрахунковий рахунок -31112115700002, банк отримувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача - 899998) - 1884 гривень 12 коп. за проведення судової технічної експертизи № СЕ - 19/109/09-222 ТД/19 від 10.10.2019 р.

Речові докази: підроблений документ - посвідчення водія № НОМЕР_1 , видане 21.09.2016 р. категорії «А, В, С, D1, D, BE» на ім`я ОСОБА_1 , яке зберігається при матеріалах даного кримінального провадження - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику негайно після його проголошення.

Суддя Р.Р. Струтинський