Ухвала суду № 91726258, 23.09.2020, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1086/20

Провадження № 1-кс/342/172/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Городенка

Слідчий суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Гайдич Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

прокурора Вівчарук Л.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Жичицької С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області молодший лейтенант поліції Сторощука Д.Д., яке погоджене з прокурором Городенківського відділу Тисменицької місцевої Івано-Франківської області Вівчарук Л.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До суду 23.09.2020 поступило дане клопотання в кримінальному провадженні 12020090150000176 від 15.09. 2020.

Підозрюваний ОСОБА_1 прибув в судове засідання самостійно на підставі судового виклику. Підтвердженням надання підозрюваному копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 21.09.2020 та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є відмітка з датою, часом та підписом підозрюваного та його захисника про отримання клопотання, що ними також підтверджено в судовому засіданні.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України. Слідчий обгрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше судимий за майнові злочини, вчинив даний злочин під час іспитового строку. Слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з наведених в ньому підстав, просить задовольнити.

Пдозрюваний та захисник заперечили щодо задоволення даного клопотання в частині обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Ствердили, що йому можливо обрати інший більш м`який запобіжний захід. Захисник також наголосила, що якщо суд прийде до переконання про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою то щоб ОСОБА_1 також було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Слідчий суддя, заслухавши осіб, які беруть участь в розгляді клопотання, дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

19 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2, ч. 3 ст.185 КК України.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження такими матеріалами, як: допити свідків, потерпілої, протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту підозрюваного тощо.

Копією постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 16.09.2020 стверджується, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020090150000177 від 15.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020090150000176 від 15.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України об`єднано в одне провадження.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, та інші обставини в їх сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннь, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.2, ч.3 ст.185 КК України. Згідно санкції ч.2 та ч.3 ст.185 КК України він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Під час допиту підозрюваного ОСОБА_1 визнав вину у скоєному та виклав всі обставини вчиненненого ним кримінальних правопорушень.

Слідчим суддею враховується: суспільна небезпечність злочину в якому підозрюється ОСОБА_1 , також те, що він ніде не працює, розлучений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності вироком Снятинського районного суду від від 21.05.2019 року за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки, те що 14.08.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020090150000162 відносно ОСОБА_1 направлено до Городенківського районного суду за ч.3 ст.185 КК України після чого йому оголошено про підозру у вчиненні нових кримінальних правопорушень під час іспитового строку, ще суддею враховується і те, що відносно ОСОБА_1 вже було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання 13.08.2020 в іншому кримінальному провадженні і йому під час дії цього запобіжного заходу було оголошено підозру про вчинення кримінальних правопорушень вчинених саме після обрання цього запобіжного заходу.

Також прокурором доведено неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тому слідчий суддя враховуючи вищенаведене, приходить до переконання, що заслуговує на увагу те, що підозрюваний ОСОБА_1 зважаючи на можливість бути притягнутим до відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілих з метою зміни показів, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Що стосується визначення розміру застави, то вважаю наступне.

Ч.3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд визначає ОСОБА_1 заставу в розмірі, встановленому п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом прокурором доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, крім того, підозрюваний не заперечує щодо задоволення даного клопотання, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з 23 вересня 2020 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 закінчується 20 листопада 2020 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 84 080 (вісімдесять чотири тисячі вісімдесять ) гривень, яка може бути внесена як самим ОСОБА_1 , так і іншою фізичною або юридичною особою.

ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 84 080 (вісімдесять чотири тисячі вісімдесять) гривень на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- з`являтись за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатись з місця постійного проживання - по АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням відповідних обов`язків покласти на старшого групи прокурорів Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору, слідчому.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Городенківського відділу Тисменицької місцевої Івано-Франківської області Вівчарук Л.В.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: Гайдич Р. М.