Рішення № 91726191, 22.09.2020, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/752/20

Провадження № 2/338/338/20

22 вересня 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні належною йому квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право на користування зазначеним жилим приміщенням, в якому вони зареєстровані.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проживає в квартирі АДРЕСА_1 , та є власником зазначеної квартири. За вказаною адресою також зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак останні вже 15 років в ній не проживають. В той же час в добровільному порядку знятись з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 відповідачі не бажають. На час подання до суду позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в належній йому квартирі не проживають більш тривалий час аніж той, протягом якого за ними зберігається право на користування жилим приміщенням. Будь-якої домовленості про збереження за відповідачами житлової площі на період їх відсутності не існує, витрати з утримання квартири він несе самостійно.

З огляду на викладене, просить суд ухвалити рішення про усунення перешкод в користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_1 , визнати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування зазначеним житлом.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. 07 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву, в якій просить позов задоволити, справу розглянути без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, стягувати з відповідачів судові витрати не бажає.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. 01 вересня 2020 року до суду надійшла заява, в якій вона зазначила, що позовні вимоги визнає повністю, не заперечує щодо задоволення позову, оскільки тривалий час не користується квартирою, так як проживає за межами України. Справу просить розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує щодо задоволення позову, адже тривалий час проживає за кордоном та не користується житлом по АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 01 вересня 2020 року до суду надійшла заява, в якій він зазначає, що позов визнає та не заперечує щодо його задоволення, оскільки проживає за межами України та більше одного року не користується належною позивачу квартирою. Справу просить розглянути без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, з огляду на подані суду відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяви про визнання ними заявлених вимог, оскільки підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачами позову не встановлено, визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав, свобод чи законних інтересів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, це право закріплено в Конституції України та в ч. 1 ст. 321 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 Житлового кодексу України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 Житлового кодексу України з урахуванням ч. 1 ст. 405 Цивільного кодексу України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Цивільним Кодексом України передбачена спеціальна норма для визнання членів сім`ї власника такими, що втратили право користування житловим приміщенням (ч. 2 ст. 405 ЦК України), яка підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №35654417 від 27 вересня 2012 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності (розмір частки - 1/1) належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 91,7 кв.м, житловою площею - 54,1 кв.м (а.с. 7).

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 також зареєстровані відповідачі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належною на праві власності ОСОБА_1 квартирою понад 1 рік не користуються.

Факт відсутності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 понад один рік в належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 , в якій останні зареєстровані, підтверджується, зокрема, актами обстеження побутових умов від 24 жовтня 2019 року, 23 січня 2020 року та 20 березня 2020 року (а.с. 4 - 6).

Зазначена обставина не оспорюється й відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в надісланих на адресу суду заявах підтвердили, що проживають за межами України та більше одного року не користується квартирою АДРЕСА_1 , що належить позивачу у справі ОСОБА_1 .

Судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у житлі за адресою: АДРЕСА_2 відсутні з поважних причин.

З огляду на те, що відповідачі не користуються належною на праві приватної власності ОСОБА_1 кварторою більше одного року, домовленість між власником житла та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про збереження за останніми права користування житлом на період їх перебування поза межами країни відсутня, в добровільному порядку відповідачі знятись з реєстрації місця проживання наміру не виявляють, перебування останніх на реєстраційному обліку у вказаній квартирі порушує та обмежує права і охоронювані законом інтереси його власника, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог позивача про усунення перешкод належним йому майном та визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .

Судові витрати у справі залишити за позивачем, оскільки він не бажає стягувати такі з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 150, 156 Житлового кодексу України, ст.ст. 141, 206, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Л.Я. Рибка