Ухвала суду № 91725629, 08.09.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13296/19

6/295/179/20

УХВАЛА

08.09.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира у складі

Головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

представника ПП «ВЖРЕП №4» Іванчука В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про скасування виконавчого листа у справі

за позовом приватного підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ПП «ВЖРЕП №4» звернулося до Богунського районного суду м.Житомира з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

За результатами розгляду справи, 14.11.2019 прийнято рішення суду про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 2126 грн 69 коп за період з 01.09.2016 по 01.06.2018, а також 768 грн 40 коп судового збору.

Після набрання 17.12.2019 рішенням суду законної сили, 08.01.2020 видано виконавчий лист про стягнення вказаної заборгованості та судового збору.

В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування виконавчого листа та скасування судового збору.

Розглянувши вказану заяву, суддя Богунського районного суду м.Житомира Кузнєцов Д.В. оцінив заяву ОСОБА_1 за змістом як заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та дійшовши висновку, що вона не відповідає вимогам абз.2 ч.2 ст.183 ЦПК України (щодо надання доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень), повернув вказану заяву без розгляду, на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України.

28.08.2020 ОСОБА_1 надав до суду заяву про скасування виконавчого листа по справі №295/13296/19 провадження №6/295/179/20, додавши до заяви копію фіскального чеку на підтвердження надіслання рекомендованого листа ПП «ВЖРЕП №4», усунувши таким чином зазначені в ухвалі недоліки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Богунського районного суду м.Житомира від 28.08.2020 заяву розподілено на розгляд судді Воробйовій Т.А. 31.08.2020 справу передано судді.

Ухвалою суду від 01.09.2020 прийнято до свого провадження заяву ОСОБА_1 та призначено її до розгляду на 08.09.2020, про що повідомлено учасників справи.

В засідання суду ОСОБА_1 не з`явився, в заяві просив суд розглянути заяву на підставі доданих до заяви доказів, без виклику стягувача і боржника. Неявка заявника в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник позивача у справі - ПП «ВЖРЕП №4», ОСОБА_2 , в засіданні суду проти доводів заяви заперечив, вважає її безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню. Пояснив, що оскільки виконавче провадження про стягнення заборгованості за надані підприємством послуги з утримання будинку із співвласника квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 (матері заявника), було закрито у зв`язку зі смертю останньої, підприємство звернулось до суду із новим позовом до ОСОБА_1 , який також є співвласником вказаної квартири та успадкував належну матері частину квартири. Саме цей спір розглядався у справі №295/13296/19. Представник зазначив, що судом досліджувались усі наведені у заяві обставини, що вбачається зі змісту рішення.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заявника та подані ним в обґрунтування заяви докази, заслухавши пояснення представника позивача по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа, виданого у справі, таким, що не підлягає виконанню, з огляду на таке.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового виконавчого листа, виданого Богунським районним судом м.Житомира від 08.01.2020 у справі №295/13296/19, обґрунтовуючи свою заяву, зокрема, тим, що суд не взяв до уваги або не знав про існування уже діючого наказу, виданого 04.10.2018 у справі №295/1253/18 про стягнення боргу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2018 ВП №57853572. Заявник вказує, що суд не має права вимагати стягнення з боржника, оскільки є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами і з тих же підстав рішення суду. Заявник вважає, що ПП «ВЖРЕП №4» умисно, знаючи про відкриття виконавчого провадження, приховав це провадження від суду і подав нову позовну заяву 30.08.2019 №76/19 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 5316,73 грн та судового збору 1921 грн. Заявник стверджує також, що ПП «ВЖРЕП №4» в подальшому знову звертається про стягнення боргу на користь іншої юридичної особи, ПП «Нова Крошня-Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4», до якого заявник не має відношення, і 06.02.2020 Богунським районним судом м.Житомира видано судовий наказ №295/937/20 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 боргу на користь ПП «Нова Крошня-Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4». Після чого Богунським районним судом м.Житомира видано судовий наказ у справі №295/1265/20 від 07.02.2020 про стягнення боргу у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Посилаючись на наведені обставини, заявник вказує, що не погоджується з рішенням про стягнення з нього заборгованості за вказаним виконавчим листом у справі. Окрім того, заява містить доводи ОСОБА_1 стосовно незаконності видачі 08.01.2020 виконавчого листа по справі іншим суддею Гулак Н.А., а не суддею Кузнєцовим Д.В., яким приймалося рішення у справі. Заявник вважає, що суддя Гулак Н.А. позбавила його права протягом 15 днів з дня вручення копії виданого судом виконавчого листа подати заяву про скасування виконавчого листа до суду, не надіславши на адресу заявника виконавчого листа від 08.01.2020.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Богунського районного суду м.Житомира перебувала цивільна справа №295/13296/19 за позовом ПП «ВЖРЕП №4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 14.11.2019 позовні вимоги ПП «ВЖРЕП №4» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 2126,69грн за період з 01.09.2016 по 01.06.2018, а також 768,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, справу розглянуто за участю в судовому засіданні ОСОБА_1 . З протоколу судового засідання, який міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.83-84) вбачається, що в судовому засіданні 14.11.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду по вищезазначеній справі, яку було отримано сторонами, у т.ч. ОСОБА_1 того ж дня, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.86). Повне судове рішення було складено судом 18.11.2019 (а.с.88-91) та надіслано сторонам. Відповідно до поштового повідомлення ОСОБА_1 повний текст рішення отримано 22.11.2019 (а.с.95).

У відповідності до матеріалів справи, рішення суду у справі ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Після набрання 17.12.2019 рішенням суду законної сили, 08.01.2020 видано виконавчий лист про стягнення вказаної заборгованості та судового збору, за заявою стягувача.

За змістом до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.

Згідно зі ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Тобто, підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню має слугувати в першу чергу відсутність зобов`язань боржника перед стягувачем.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.

У Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року, звернути увагу суддів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, з аналізу вказаної правової норми вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов`язує лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Досліджуючи питання наявності таких обставин, які могли б слугувати підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа Богунського районного суду м.Житомира, виданого 08.01.2020 у справі №295/13296/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «ВЖРЕП №4» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 2126,69грн за період з 01.09.2016 по 01.06.2018, а також 768,40 грн витрат по сплаті судового збору, суд враховує, що дійсно, 04.10.2018 Богунським районним судом м.Житомира видано судовий наказ у справі №295/12532/18 про стягнення на користь ПП «ВЖРЕП №4» з боржника ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги в розмірі 6256,94 грн за період з 01.10.2015 по 31.05.2018, та 176,20 грн витрат по сплаті судового збору (а.с.7). За даним судовим наказом відкрито виконавче провадження постановою від 06.12.2018 у ВП №57853572 (а.с.8). У зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_3 08.01.2019, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2019 (а.с.9). Зазначені документи були наявні у матеріалах справи на момент винесення судом рішення у справі, відповідно, були предметом дослідження суду при розгляді справи.

Як уже зазначалось, у справі №295/13296/19 заявлявся позов про стягнення з ОСОБА_1 як співвласника квартири АДРЕСА_1 заборгованості за надані послуги ПП «ВЖРЕП №4» за період з 01.09.2016 по 01.06.2018 у розмірі 5 316,73 грн.

Судом при розгляді справи встановлено та відображено у рішенні суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла один із співвласників квартири АДРЕСА_1 та мати відповідача – ОСОБА_3 , та після її смерті відкрилась спадщина. З копії спадкової справи, заведеної до майна померлої, судом було встановлено та зазначено про це у рішенні суду, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері шляхом подання відповідної заяви на ім`я Житомирської державної нотаріальної контори. Встановивши таким чином, що позивач звернувся до суду до ОСОБА_1 в т.ч. як до спадкоємця ОСОБА_3 , в межах визначеного ЦК України строку у відповідності до ст.1281, 1282 ЦК України, взявши до уваги, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері у вигляді 1/5 частки квартири по АДРЕСА_2 та до нього перейшли обов`язки щодо утримання зазначеної частки та сплати послуг за надані житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 2 126,69 грн., пропорційно до належної йому частки (2/5) у праві спільної часткової власності на квартиру.

Таким чином, обставини, що передували розгляду даної справи, щодо попереднього стягнення за судовим наказом із ОСОБА_3 заборгованості на користь ПП «ВЖРЕП №4», нарахованої за період, який частково включає період нарахування заборгованості, заявленої у даній справі, досліджувались судом та були враховані ним при винесенні рішення у справі. Відтак, відсутні підстави вважати, що рішення суду було винесено за наявності рішення з того самого предмету та з тих самих підстав, а тим більше, за участі тих самих сторін.

Такі та інші доводи заяви переважно стосуються незгоди з рішенням суду у вказаній справі, при тому, що, як уже зазначалось, апеляційну скаргу на рішення суді у справі ОСОБА_1 не подавав.

Водночас, зазначені у заяві твердження ОСОБА_1 не доводять жодної із обставин, що може бути підставою для визнання виконавчого листа, виданого у справі, таким, що не підлягає виконанню.

Так, наведені заявником факти стягнення заборгованості за надані послуги стосуються або інших осіб (інших співвласників квартири у відповідних частках), або іншого періоду нарахування заборгованості, або взагалі іншої юридичної особи – стягувача, ПП «Нова Крошня-Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4», яким здійснювалося стягнення боргу у судовому порядку.

Не ґрунтуються на вимогах закону також доводи заявника про незаконність видачі виконавчого листа у справі іншим суддею, аніж тим, ким винесено рішення у справі. А доводи ОСОБА_1 про позбавлення його права на звернення про скасування виконавчого листа упродовж 15днів з дня отримання останнього мають основою неправильне тлумачення і розуміння норм ЦПК України, зокрема, щодо можливості скасування судового наказу, виданого судом в межах наказного провадження, та можливих дій сторони у справі позовного провадження після видачі виконавчого листа за рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, обставин, які б свідчили про помилкову видачу судом виконавчого листа у даній справі, а саме: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкова видача виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видача виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, тощо – у цій справі не встановлено. Відтак, підстав для задоволення заяви про скасування (визнання таким, що не підлягає виконанню) виконавчого листа, виданого у цій справі, суд не вбачає.

Керуючись статтями 258-261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого 08.01.2020 Богунським районним судом м.Житомира відповідно до рішення цього ж суду від 14.11.2019 у справі №295/13296/19 за позовом приватного підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Т.А.Воробйова

роздрук.прим.:

1- до справи

2 - заявнику

3 - позивачу