Постанова № 91724729, 22.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4268/20

№ 3/183/2234/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, директора ТОВ «Центральна Індустріальна Група», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

встановив:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 44499/04-36-04-02/43425460 від 31.07.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 керівник (директор, засновник) ТОВ «Центральна Індустріальна Група» вчинила порушення встановленого порядку ведення податкового обліку відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та порушення вимог пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: встановлено, що економічним ефектом господарської діяльності в квітні 2020 року ТОВ «Центральна Індустріальна Група» є накопичення податкового кредиту та повернення коштів з Державного бюджету. Основною метою таких операцій є податкова вигода у вигляді відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість без здійснення фактичної господарської діяльності, внаслідок чого у підприємства відсутнє право на відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, відображеної у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за квітень 2020 року у сумі 18100 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що в податкову вона подавала всі необхідні дані, з її боку жодних порушень податкового законодавства не було.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, вислухавши пояснення останньої, суд вважає, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.

Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області були кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

За змістом закону відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП настає, зокрема, у випадку відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.

Відповідно до ст. 256 КпАП України, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення.

Це означає, що суть адміністративного правопорушення, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення повинна відповідати фабулі статті за якою обвинувачується особа, суть правопорушення повинна бути конкретною та не містити протиріч, які можуть вплинути на неправильне сприйняття суті порушення.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Суд самостійно не може встановлювати склад та обставини вчинення адміністративного правопорушення, та розглядає справу в межах складу та обставин адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі.

Однак, як встановлено, зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 31.07.2020 року щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Так у протоколі не деталізовано суті правопорушення, а саме: не розкрито об`єктивну сторону правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі не зазначені суть адміністративного правопорушення - конкретні дії чи бездіяльність, які у разі їх скоєння полягали в порушенні чи нездійсненні ОСОБА_1 саме передбачених законодавством правил ведення податкового обліку.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не може вважатися такою, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї слід закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 251, 280, 284 КУпАП, суд,

постановив:

провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Лила В.М.