Рішення № 91721791, 17.09.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/145/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Маркова Ігоря Леонідовича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (вул. Білецька, 2-А, м. Чортків, Тернопільська область, 48500)

про стягнення 447684,65 грн заборгованості

За участю від:

позивача - Квятковський Д.В., Іжук Б.В.

відповідача - не з`явився

Суть справи.

Фізична особа - підприємець Марков Ігор Леонідович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 447684,65 грн заборгованості, яка складається з 235809,40 грн - основного боргу та 211875,25 грн - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом в частині, що стосується оплати за надані послуги перевезення.

Ухвалою суду від 27.02.2020 позовну заяву Фізичної особи - підприємця Маркова Ігоря Леонідовича було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст. 164 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч. 2 ст. 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В подальшому, ФОП Марков І.Л. подав до матеріалів справи супровідний лист б/н від 06.03.2020 (вх. №1805 від 11.03.2020) з документами на усунення недоліків. За результатами їх розгляду, ухвалою суду від 12.03.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/145/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у даній справі призначено на 02.04.2020.

Разом з цим, з 12 березня по 24 квітня 2020 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 №211 від 11.03.2020, на усій території України установлено карантин.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У зв`язку з наведеним, з метою вжиття заходів з мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення безпеки працівників і відвідувачів судів та органів системи правосуддя, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", рекомендації Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020, розпорядження заступника голови Господарського суду Тернопільської області №7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину" та рішення від 16.03.2020 оперативного штабу для координації дій щодо недопущення занесення і поширення на території Тернопільської міської територіальної громади випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом, виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай), враховуючи поважність причин, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, ухвалою від 20.03.2020 відкладено розгляд даної справи.

Окремим п. 2 ухвали від 20.03.2020 судом зазначено, що про дату, час та місце проведення судового засідання додатково буде повідомлено сторін.

Ухвалою суду від 01.06.2020 підготовче судове засідання у справі №921/145/20 призначено на 18.06.2020.

17.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позов №379 від 15.06.2020 (вх. №3769), в якому ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України просило відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з безпідставністю. З приводу цього ним зазначено:

- доданий до позову акт звірки не може бути належним доказом, оскільки не містить вказівки на те, хто з посадових осіб відповідача був уповноважений на проведення такої звірки та на підписання відповідного акту. Зазначений документ не може свідчити про визнання відповідачем боргу в сумі 235809,40 грн;

- обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на факт укладення з відповідачем договорів №Л-07п-2018 від 01.08.2018 та №АФ-01п - 2018 від 14.08.2018. При цьому долучені ФОП Марковим І.Л. до позову акти надання послуг з перевезення містять посилання на інший договір - №АФ-01/2-2018 від 14.08.2018;

- матеріали справи не містять доказів надання послуг перевезення за договором №АФ-01п - 2018 від 14.08.2018, а тому позовні вимоги в цій частині необґрунтовані. Надані позивачем акти надання послуг не є належними доказами надання послуг і не стосуються предмету доказування;

- відповідачем протягом серпня - вересня 2018 року не здійснювалось оформлення жодних замовлень позивачу на перевезення зернових культур у визначених п. 4.2 договорів порядку. Такі докази також не додані до позовної заяви;

- на даний час органами досудового слідства Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.ч.3,5 ст. 191 КК України, і проводиться перевірка обставин, внаслідок яких на ДП «Чортківський КХП» Державного агентства резерву України встановлено зловживання службовим становищем та заволодіння майном (зерновою продукцією), що перебувала на зберіганні на вказаному підприємстві, в особливо великих розмірах. Перевіркою здійснюється вивчення матеріалів відео фіксації вивозу - ввозу товарно-матеріальних цінностей у період з вересня 2018 року по січень 2020 року. Відповідач перебуває у процесі перевірки та на даний час вже встановлені факти неправомірних дій з боку колишнього керівництва підприємства, у т.ч. відображення у первинних бухгалтерських документах фактично не підтверджених послуг та придбаних товарів, внаслідок чого державі завдано збитків. На даний час підприємством відповідача вживаються заходи, направлені на встановлення фактичних обставин надання або ненадання з боку позивача послуг перевезення;

- до позовної заяви не додано доказів надання позивачем послуг перевезення, а саме товарно- транспортних накладних;

- в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок суми боргу по кожному договору окремо.

Ухвалою суду від 18.06.2020: прийнято до розгляду відзив відповідача на позов №379 від 15.06.2020 (вх.№3769 від 17.06.2020), з додатками; відкладено підготовче засідання на 02.07.2020.

Зміст письмових пояснень №401 від 30.06.2020 (вх. №4187 від 02.07.2020) зводиться до викладу відповідачем обставин, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представником позивача, разом з клопотанням (супровідним листом) б/н від 02.07.2020 (вх. №4224) подано до матеріалів справи оригінал акту звірки за період серпень 2018 року - грудень 2019 року, товарно-транспортні та податкові накладні. Разом з цим, ним в підготовчому судовому засіданні 02.07.2020, наведені усні доводи з приводу подачі цих матеріалів суду саме 02.07.2020.

Ухвалою суду від 02.07.2020 відкладено підготовче засідання та вирішення питання про прийняття додаткових доказів, наданих позивачем 02.07.2020, на 16.07.2020.

16.07.2020 представником позивача подано клопотання б/н від 16.07.2020 (вх. №4594). У ньому він, в порядку ст. ст. 80, 81 ГПК України, просив суд долучити письмові докази, подані 02.07.2020, а також зазначив обставини щодо несвоєчасного подання письмових доказів разом із позовною заявою.

Також, 16.07.2020 від представника позивача надійшло письмове клопотання б/н від 15.07.2020 (вх. №4589) про витребування у ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України наступних документів:

- належним чином завірені копії актів наданих послуг між ФОП Марков І.Л. та ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України у відповідності до договорів від 01.08.2018 року № Л-07п-2018 та від 14.08.2018 року № АФ-ОІп-2-18;

- належним чином завірені копії товарно - транспортних накладних відповідно до договорів від 01.08.2018 року № Л-07п-2018 та від 14.08.2018 року № АФ-ОІп-2- 18;

- належним чином завірену копію виписки по рахунку № НОМЕР_1 , який належить ФОП Марков І.Л. із вказанням договорів від 01.08.2018 року № Л-07п-2018 та від 14.08.2018 року № АФ-ОІп-2-18 за якими здійснювалося перерахування коштів, у випадку розбіжності в договорах вказати причини таких розбіжностей;

- довідку згідно яких договорів складався акт звіряння взаємних розрахунків за період: з серпня 2018 p.- по грудень 2019 років між ФОП Марков І.Л. та ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, у випадку розбіжності у вказаних договорах вказати причини таких розбіжностей.

Разом з цим, у клопотанні б/н від 16.07.2020 (вх. №4589) позивач просив викликати та допитати в якості свідків:

- директора підприємства, який здійснював свої повноваження на час укладення договорів, надання послуг на перевезення взаєморозрахунків Стефаняка П.О., жителя с. Нагірянка, Чортківського району Тернопільської області, який може повідомити суду чи дійсно укладалися договори, які є предметом спору в даній справі;

- головного бухгалтера ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України Шпендак Г.С., робоча адреса: м. Чортків Тернопільська область вул. Білецька, 2А, яка може повідомити суду обставини та умови проведення розрахунків за договорами з надання послуг перевезення та надати інформацію про розбіжності наявні в актах прийому-передачі наданих послуг;

- бухгалтера ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України Демкович В.І., робоча адреса: м. Чортків Тернопільська область вул. Білецька, 2А, яка може повідомити суду на підставі яких договорів проводився Акт звіряння взаємних розрахунків за період серпень 2018 року - грудень 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Марков Ігорем Леонідовичем і ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України;

- бухгалтера ФОП Марков І.Л. Гевко Н.М., с. Біла Чортківського району Тернопільської області, яка веде бухгалтерський облік позивача та може надати суду інформацію обставин укладання договорів, перерахунку коштів та наявної заборгованості.

Ухвалою від 16.07.2020 судом: задоволено клопотання представника позивача б/н від 16.07.2020 (вх. №4594 від 16.07.2020) про долучення письмових доказів, котрі надано позивачем 02.07.2020; відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача б/н від 15.07.2020 (вх.№4589 від 16.07.2020) про витребування доказів і виклик свідків; закрито підготовче провадження та призначено справу №921/145/20 до розгляду по суті на 28.07.2020.

У додаткових поясненнях №462 від 27.07.2020 (вх. №4888 від 28.07.2020) відповідачем повідомлено суд, що податкові накладні до актів наданих послуг не визнаються ним як належні докази, оскільки відсутні дані про їх реєстрацію. Решта змісту пояснень тотожні відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 28.07.2020 судом оголошувалась перерва до 17.09.2020.

17.09.2020 представником позивача подано клопотання б/н від 17.09.2020 (вх. №6393) про доручення доказів, а саме витягів з єдиного реєстру податкових накладних, які складаються з квитанцій про реєстрацію податкових накладних, а також податкові накладні. Посилаючись на ст. ст. 80, 81 ГПК України та зазначаючи, що Чортківський район віднесено до «червоної зони», в якій діють певні карантинні обмеження, перебування на самоізоляції, зазначено про фактичну неможливість подачі цих доказів разом з позовною заявою.

Представником позивача в судовому засіданні 17.09.2020 підтримано подане клопотання від 17.09.2020, а також позовні вимоги в цілому.

З врахуванням приписів ч.8 ст. 80 ГПК України, судом прийнято до розгляду документи, долучені до клопотання б/н від 17.09.2020. З приводу цього постановлено протокольну ухвалу від 17.09.2020.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 17.09.2020 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XE16D8140669C1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Між Фізичною особою - підприємцем Марков Ігорем Леонідовичем (перевізником) та Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" (замовником) 01.08.2018 укладено договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом №Л-07п-2018, згідно п 1.1 якого перевізник зобов`язався власними силами на підставі замовлень замовника надати в обумовлений термін послуги по перевезенню вантажним автомобільним транспортом зернові культури, умови надання яких встановлюються в узгоджених сторонами замовленнях (послуги), а замовник зобов`язався прийняти виконані послуги та сплатити за них обумовлену договором грошову суму.

Відповідно до п. 3.1 правочину перевізник зобов`язаний надати послуги у строки з 01 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року.

Згідно п. 3.2 договору перевізник має право надати послуги достроково.

У п. 3.5 правочину зазначено, що пункт відвантаження: Державне підприємство «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» (Волинська область, м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11); пункт призначення вантажу Державне підприємство "Чортківський комбінат хлібопродуктів" (Тернопільська область, м. Чортків, вул. Білецька, 2-А).

Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок перевізника, який вказаний в цьому договорі (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 правочину замовник має оплатити перевізнику вартість наданих послуг, яка визначена у замовленнях, в строк не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інші умови оплати не будуть узгоджені в замовленні.

Перевізник зобов`язаний виконати перевезення вантажів, що визначені у замовленнях (п. 5.1.1 договору).

Замовник зобов`язаний: сплатити перевізнику у строки та на умовах, які визначені в договорі, винагороду за надані послуги (п. 5.2.6 правочину); розглянути та підписати Акт приймання - передачі наданих послуг або надати мотивовану відмову від його підписання не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання замовником Акту приймання - передачі наданих послуг разом з товарно-транспортними документами, які свідчать про доставку вантажу до призначеного місця (п. 5.2.9 правочину).

Відповідно до п. 6.1 договору здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі наданих послуг, який складається і підписується перевізником і надсилається на розгляд замовника протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту доставки вантажу до місця призначення. Разом за Актом приймання - передачі наданих послуг, перевізник надсилає товарно-транспортні документи з відмітками про доставку вантажу до узгодженого місця. Замовник зобов`язаний в термін не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання - передачі наданих послуг підписати акт або надати мотивовану відмову від його підписання. Послуги перевізника, надані за цим договором, вважаються наданими перевізником та прийнятими замовником з моменту підписання Акту приймання- здачі послуг.

Перевізник зобов`язаний передати замовнику податкові накладні, зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних (п.2.6 договору).

У п. 9.5 правочину сторонами обумовлено, що за недотримання строку оплати наданих послуг замовник зобов`язаний сплатити перевізнику пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десятих) % від вартості наданих, але не сплачених послуг, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п. 10.2 договору закінчення строку його дії цього не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим договором.

Також, між Фізичною особою - підприємцем Марков Ігорем Леонідовичем (перевізником) та Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" (замовником) 14.08.2018 укладено договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом №АФ-01п-2018, згідно п. 1.1 якого перевізник зобов`язався власними силами на підставі замовлень замовника надати в обумовлений термін послуги по перевезенню вантажним автомобільним транспортом зернові культури - зерно пшениці для ПАП «Аграрний фонд» з АПП «Золота нива» (с. Бзовиця, Зборівського району, Тернопільської області) та ПАП «Маяк» (с. Серединці, Зборівського району, Тернопільської області), умови надання яких встановлюються в узгоджених сторонами замовленнях (послуги), а замовник зобов`язався прийняти виконані послуги та сплатити за них обумовлену договором грошову суму.

Відповідно до п. 3.1 правочину перевізник зобов`язаний надати послуги у строки з 15 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року.

Згідно п. 3.2 договору перевізник має право надати послуги достроково.

У п. 3.5 правочину зазначено, що пункт відвантаження: АПП «Золота нива» (с. Бзовиця, Зборівський р-н, Тернопільська область); ПАП «МАЯК» (с. Серединці, Зборівський р-н, Тернопільська область); пункт призначення вантажу: Державне підприємство «Чортківський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька, 2-а).

Положення пунктів 2.6,4.1,4.2, 5.1.1,5.2.6, 5.2.9,6.1, 9.5, 10.2 договору №АФ-01п-2018 від 14.08.2018 є аналогічними відповідним умовам договору №Л-07п-2018 від 01.08.2018.

В матеріалах справи міститься копія Акту наданих позивачем відповідачу послуг №4 від 17.08.2018 на суму 103264,20 грн. із зазначенням, що вини надані на виконання договору про надання послуг по перевезенню вантажів №Л-07п-2018 від 01.08.2018.

А також Акти надання позивачем відповідачу послуг №3 від 20.09.2018 на суму 231446,80 грн., №2 від 18.09.2018 на суму 388346,90 грн., №3 від 31.08.2018 на суму 371502,10 грн., №2 від 28.08.2018 на суму 348119,60 грн., №1 від 21.08.2018 на суму 353129,80 грн.

Усі перелічені Акти (на загальну суму 1 795 809,40 грн.) засвідчені печатками сторін спору і підписами, вчиненими від імені їх представників.

В Актах №3 від 20.09.2018, №2 від 18.09.2018, №3 від 31.08.2018, №2 від 28.08.2018, №1 від 21.08.2018 сторонами зазначено договір №АФ-01/2-2018 від 14.08.2018.

За твердженням позивача мала місце помилка в написані номера договору, а саме йшлось про договір №АФ-01п-2018 від 14.08.2018. Оскільки 14.08.2018 року угода №АФ-01/2-2018 між сторонами не укладалась. Доказів на підтвердження іншого відповідач протягом розгляду справи не надав.

На кожну суму транспортних послуг, зазначену в Актах надання послуг позивачем оформлено податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження наданих відповідачу транспортних послуг позивачем надано товарно-транспортні накладні за серпень - вересень 2018.

Відповідно до пояснень представників позивача та змісту заяв відповідача по суті справи , передбачені договорами замовлення сторони не складали.

В матеріалах справи містяться копії банківських виписок Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з руху коштів по рахунку позивача, які вказують про перерахування відповідачем коштів на загальну суму 1560000 грн.

Решта зобов`язань замовника по оплаті наданих йому послуг в сумі (1 795 809,40 грн. - 1 560 000 грн.) 235 809,40 грн. залишились не виконаним.

Проведеною частковою оплатою повністю погашено борг відповідача по Акту наданих транспортних послуг №4 від 17.08.2018 на суму 103 264,20 грн. за договором №Л-07п-2018 від 01.08.2018. Відтак, позовні вимоги торкаються стягнення основного боргу лише по договору №АФ-01п-2018 від 14.08.2018 (тому розрахунок суми боргу по двох правочинах окремо не надавався).

Надання позивачем відповідачу транспортних послуг у серпні - вересні 2018 на суму 1 795 809,40 грн., зарахування сторонами в рахунок її погашення коштів на суму 1 560 000 грн.) та існування у відповідача станом на 31.12.2019 боргу в сумі 235 809,40 грн. випливає із змісту підписаного сторонами спору Акту звіряння взаємних розрахунків, оригінал якого надано суду.

Отриманий від позивача Лист-претензію від 27.01.20 року про сплату 235 809,40 грн. відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За твердженням позивача, неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань, стало підставою для звернення до суду.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, учасників справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту п. 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст 14, ч 4 ст 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поданими суду доказами і розрахунками позивачем частково підтверджено обґрунтованість заявлених ним вимог.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст. 908 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК України, ч. 2 ст. 307 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом з`ясовано, що в порушення умов укладених правочинів, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України повний розрахунок по оплаті вартості отриманих транспортних послуг, в строк визначений у п.4.2 договорів, боржник не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 235 809,40 грн.

Прийняття відповідачем наданих йому позивачем транспортних послуг за договорами №Л-07п-2018 від 01.08.2018 та №АФ-01п-2018 від 14.08.2018 на суму 1 795 809,40 грн. підтверджується:

- обумовленими п.п. 5.2,6.1 договорів Актами надання послуг;

- оформленими і зареєстрованими у встановленому порядку податковими накладними (на суму наданих по Актах надання послуг), які відповідно до змісту ст.201 ПК України, складаються за наслідками постачання товарів/послуг;

- товарно - транспортними накладними, складання яких також передбачено укладеними сторонами у справі правочинами та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні;

- проведеною відповідачем і зарахованою сторонами частковою оплатою вартості транспортних послуг по перевезенню вантажів;

- складеним сторонами без заперечень Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2019, в якому відображенні дані названих Актів надання послуг і часткової оплати та погоджено суму боргу, котра є предметом примусового стягнення у даній справі. З урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 Акт звіряння також являється підтвердженням наявності боргу суб`єкта господарювання, його розміру, визнання боржником такого боргу.

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку за надані транспортні послуги станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 235 809,40 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Явно необґрунтованим та не підтвердженими з огляду на зібрані у справі докази та усталену судову практику є аргументи відповідача щодо невиконанням позивачем умов згаданих договорів через: частково невірне зазначення в окремих Актах надання послуг номера правочину; не оформлення сторонами попередніх замовлень на перевезення; сумніви в повноваженнях особи замовника, яка підписала Акт звіряння взаємних розрахунків і т.п..

Щодо існування на час розгляду господарського спору кримінального провадження №12020210000000100 від 18.02.2020 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.ч.3,5 ст. 191 КК України з приводу зловживання службовим становищем та заволодіння майном (зерновою продукцією), що перебувала на зберіганні у відповідача слід зазначити наступне.

Станом на 17.09.2020 року у названому кримінальному провадженні відсутнє рішення, яке б в силу ст. 75 ГПК України, мало для господарського суду при вирішенні даного спору преюдиційне значення. Саме існування такого кримінального провадження не є підставою для зупинення розгляду господарської справи (ст.ст.227,228 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача передбачену п 9.5 договорів пеню в сумі 211875,25 грн.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як вже зазначалось, згідно п 9.5 договорів від 01.08.2018 та від 14.08.2018 за недотримання строку оплати наданих послуг замовник зобов`язаний сплатити перевізнику пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десятих) % від вартості наданих, але не сплачених послуг, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За домовленістю сторін, що викладена в п 4.2 договорів від 01.08.2018 та від 14.08.2018, замовник мав оплатити перевізнику вартість наданих послуг, яка визначена у замовленнях, в строк не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів від дата підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інші умови оплати не будуть узгоджені в замовленні.

Операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача на виконання (підпункт 14.1.133. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013).

Судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми пені. Згідно проведеного перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, сум на які здійснювалось нарахування, приписів ч.6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", яка визначає максимальні відсоткові ставки при нарахування пені, встановлено, що правомірним є нарахування пені в сумі146117,50 грн. (проведений судом перерахунок в матеріалах справи).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 65757,75 грн. - пені є безпідставними та необґрунтованими, а відтак не підлягають до задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Маркова Ігоря Леонідовича підлягають до задоволення частково, шляхом стягнення із Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" 235 809,40 грн. - боргу та 146 117,50 грн. пені. В задоволенні позову щодо стягнення 65 757,75 грн. слід відмовити.

В порядку ст. ст. 123,129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (вул. Білецька, 2-А, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00956187) на користь Фізичної особи - підприємця Маркова Ігоря Леонідовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 235809 (двісті тридцять п`ять тисяч вісімсот дев`ять) грн 40 коп. - боргу, 146117 (сто сорок шість тисяч сто сімнадцять) грн 50 коп. - пені, 5728 (п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 90 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

2. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено 23 вересня 2020 року.

Суддя І.П. Шумський