Рішення № 91721639, 18.09.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2020 р. Справа № 917/628/20

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест", вул. Вікнтія Хвойки, 18/14, офіс 311, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 34933742

до Відділу освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради, вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 40448087

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" до відповідача - Відділу освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради про стягнення 252 287,04 грн. заборгованості, з них 239 605,84 грн. борг по договору № 152 від 01.04.2019 року, 11 093,92 грн. пеня та 1 587,28 грн. 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2020 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала суду від 21.04.2020 року у даній справі, надсилалась рекомендованим листом сторонам за їх юридичними адресами, про що свідчать повідомлення, які міститься в матеріалах справи.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання умов договору позивач виконав свої зобов`язання по договору, тобто поставив природний газ в повному обсязі, однак споживач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, а саме не оплатив вчасно кошти за отриманий природний газ, чим порушив умови договору.

07.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позов № 662/01-26 від 06.07.2020 року (вх. № 7114), в якому він проти позову заперечив.

Позивач направив до суду відповідь на відзив № 191-20 від 07.08.2020 року (вх. № 8527 від 10.08.2020 року та вх. № 8542 від 10.08.2020 року), в якому просить суд позов задовольнити повністю.

17.08.2020 року від відповідача надійшли заперечення № 755/01-26 від 13.08.2020 року (вх. № 8800) на відповідь на відзив.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України та після виходу судді з лікарняного.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

01.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (позивач, постачальник за договором) та Відділом освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради (відповідач, споживач за договором) було укладено договір № 152 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ (газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна сума договору складає 4 195 550,00 грн.

Загальний обсяг природного газу за договором: 610 000 м. куб.

Згідно п. 3.3. договору загальна вартість договору складається з місячних сум вартості фактично поставлених обсягів природного газу, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом періоду постачання.

Відповідно до п. 3.7. договору розрахунковим періодом за цим Договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки Споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у наступному порядку:

3.7.1. щомісячної 100 % поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку до Договору протягом місяця поставки природного газу.

Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За домовленістю сторін порядок оплати може бути змінений, про що укладається додаткова угода, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє в частині постачання природного газу з 01.04.2019 року до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

Додатковою угодою № 2 від 17.12.2019 року до договору № 152 від 01.04.2019 року продовжено термін дії Договору до 01.03.2020 року.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним поставлено природний газ у січні 2020 року, а відповідачем прийнято поставлений природний газ на загальну суму 474 633,98 грн.

Факт виконання позивачем договірних зобов`язань з постачання природного газу відповідачу та факт його отримання останнім підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року на суму 474 633,98 грн. (копія акту - в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що 14.02.2020 року направлено рахунок на оплату на суму 474 633,98 грн. та акт приймання - передачі природного газу на суму 474 633,98 грн. (експрес-накладна Нової пошти № 20450206237689), а Відповідачем отримано 17.02.2020 року рахунок та акт приймання-передачі природного газу, що підтверджується інформацією з сайту Нова пошта.

Відповідач оплату за природний газ провів частково на суму 235 028,14 грн.

Неоплаченими залишаються 239 605,84 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача 239 605,84 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 11 093,92 грн. пені та 1 587,28 грн. 3% річних.

Відповідач, заперечуючи проти позову вказує суду на те, що акт приймання-передачі від 31.01.2020 року (за січень 2020 року) на загальну суму 474 633,98 грн., не є первинним документом бухгалтерської звітності у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та не фіксує факт здійснення господарської операції згідно Договору.

Також відповідач вказує, що факт поставки природного газу за січень місяць 2020 року зафіксовано у акті приймання-передачі природного газу № 1 від 26.02.2020 року відповідно до укладеного Договору. Визначений акт погоджено та підписано сторонами. Обсяги поставленого природного газу відповідно до акту на суму 235 028,14 грн.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що:

- доказом направлення Відповідачу та отримання ним рахунку на оплату та акту приймання-передачі природного газу за січень 2020 року є експрес-накладна № 20450206237689 ТОВ "Нова пошта" від 14.02.2020 року.

- позивач з дати підписання Договору, щомісячно, направляє на адресу Відповідача акти приймання-передачі та рахунки на оплату за природний газ користуючись послугами ТОВ "Нова пошта" і жодного разу не виникало питань щодо не отримання Відповідачем актів та рахунків направлених "Новою поштою".

- остаточні відбори природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 року Відповідачем, підтверджено інформацією з інформаційної платформи AT "Укртрансгаз", де чітко зазначено постачальника природного газу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест", а споживачем - Відділ освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради.

У своїх запереченнях відповідач вказує, що належним доказом поставки газу за січень 2020 року вважає акт № 1 від 26.02.2020 року, який ними оплачено повністю.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини між суб`єктами ринку природного газу в Україні регулюються, зокрема Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила), Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Як встановлено судом, 01.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" та Відділом освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради було укладено договір № 152 постачання природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору постачальник поставив природний газ у січні 2020 року, а відповідач прийняв поставлений природний газ на загальну суму 474 633,98 грн.

Факт виконання договірних зобов`язань з постачання природного газу відповідачу та факт його отримання останнім позивач підтверджує актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року на суму 474 633,98 грн.

При дослідженні вказаного акту судом встановлено наступні обставини.

Згідно наданої позивачем в матеріали справи копії акту вбачається, що він підписаний тільки ним - постачальником природного газу, підпис споживача на даному документі відсутній.

Також судом враховано той факт, що відповідно до пп. 3.11 Договору на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ/ГТС, Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірника акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Постачальника.

Пунктом 3.12. договору споживач протягом двох днів з дня одержання акту приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмові формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи мотивованої відмови від підписання акта приймання - передачі природного газу відповідач позивачу на направляв.

Крім того, аналізуючи матеріали справи та заперечення відповідача, судом встановлено, що в акті приймання-передачі № 1 від 26.02.2020 року, на який посилається відповідач, вказано, що даний акт є проміжним. Обсяг газу поставленого за цим Актом буде включений до загального обсягу газу, поставленого в січні 2020 року, при складанні Сторонами підсумкового акту в останній день місяця.

А тому заперечення відповідача, щодо акту за січень від 31.01.2020 року судом відхиляються, оскільки споживач знав, що даний акт є проміжним, а ніяк не підсумковим, підписав даний акт без зауважень та заперечень.

З огляду на відсутність інших заперечень відповідача, при вирішенні спору суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджено факт виконання Позивачем договірних зобов`язань з постачання природного газу Відповідачу та факт його отримання останнім у січні 2020 року на суму 474 633,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково провів оплату за спожитий газ, а тому заборгованість складає 239 605,84 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ за січень 2020р. на суму 239 605,84 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов`язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим Договором, Споживач зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу .

Позивачем нараховано пеню за загальний період прострочення з 07.02.2020 року по 06.04.2020 року, що не суперечить вимогам п. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд встановив, що розрахована позивачем пеня не перевищує розрахованих судом сум, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 11 093,92 грн. є обґрунтованими.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в межах даної справи позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору у відповідності до норм ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних за несвоєчасну оплату отриманого природного газу за період з 07.02.2020 року по 06.04.2020 року в розмірі 1 587,28 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання розподілення між сторонами судових витрат.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 126, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 3 784,31 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 126, 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 40448087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (вул. Вікнтія Хвойки, 18/14, офіс 311, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 34933742) 239 605,84 грн. боргу, 11 093,92 грн. пені та 1 587,28 грн. 3% річних, 2 102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.09.2020 року.

Суддя Білоусов С. М.