Рішення № 91721409, 18.09.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2020 справа № 914/1698/20

За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

до відповідача: Військової частини А0807, м. Самбір, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Львівська область, Самбірський район, с. Бабина,

про: відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в сумі 101300,00грн

Суддя У.І.Ділай

Секретар О.Старостенко

За участі представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Васьків Андрій Ярославович - представник (довіреність № 16 від 08.01.2020)

Від третьої особи: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Моторного (транспортного) страхового бюро України, до відповідача: Військової частини А0807, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в сумі 101300,00грн.

Ухвалою суду від 16.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 06.08.2020.

23.07.2020 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому ВЧ А0807 заявила про позовну давність та просить залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 06.08.2020 представник позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.08.2020 заперечив проти позову та підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою від 06.08.2020 відкладено судове засідання на 10.09.2020 та залучено ОСОБА_1 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

06.08.2020 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

11.08.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

26.08.2020 від представника позивача до суду надійшов лист про долучення доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2020 підтримав позовні вимоги.

У судовому засіданні 10.09.2020 представники відповідача заперечили проти позову, а також подали клопотання про долучення доказів та клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 10.09.2020 позовну заяву залишити без руху та надано Моторному (транспортному) страховому бюро України строк п`ять днів з дня отримання цієї ухвали для виправлення встановлених судом недоліків, а саме: надати документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_2 на підписання позовної заяви в цій справі. Судове засідання призначено на 18.09.2020.

11.09.2020 представник позивача подав до суду лист про виконання ухвали від 10.09.2020.

У судове засідання 18.09.2020 представник позивача не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2020 заперечив проти позову, просив відмовити в повністю.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 16.09.2020. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

09 липня 2016р. на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ з вини громадянина ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини А0807, який керував автомобілем КАМАЗ з державними номерними знаками НОМЕР_1 , що належав військовій частині А0807, була скоєна дорожньо-трзнспортна пригода.

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року і Постановою Апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль Lend Rover з номерними знаками НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_3 . Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження №90/16 від 07.10.2016, складеного судовим експертом Лопатіним В.М., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Lend Rover з номерними знаками НОМЕР_2 , становить 367457797 грн.

Як зазначено в позові шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілим особам. На дату скоєння цієї пригоди автомобіль відповідача не був забезпеченим (не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7916571 терміном дії з 15.03.2016 до 14.03.2017.

У зв`язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 100 000,00 грн. (копія платіжного доручення №5516рв від 07 липня 2017 року).

У порядку досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв`язку з проведенням регламентної виплати потерпілим, а також витрат, понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів (1300,00 грн). В добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБ.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не компенсував позивачу понесених витрат. Відтак, Моторне (транспортне) страхове бюро України подало до Господарського суду Львівської області із позов про стягнення з відповідача витрат в розмірі 100000,00 грн понесених у зв`язку з проведенням регламентної виплати потерпілим та 1300,00грн послуги оцінювача по встановленню розміру збитку та збору документів.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.

Відповідно до облікових даних громадянин ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині А00807 та є учасником бойових дій з 06 квітня 2016 року.

Згідно із ст. 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

При цьому відповідач заявив про сплив строків позовної давності за вимогами позивача, оскільки у позивача перебіг строку давності розпочався з 08 липня 2017 року - день після здійснення виплати і закінчився 07 липня 2020 року.

Щодо вимоги про стягнення 1300,00 гривень витрат, понесених у зв`язку з встановленням розміру збитків та збір документів (за послуги аварійних комісарів) відповідач зазначив, що вони не входять до суми страхового відшкодування, оскільки не є складовою фактичного розміру завданої шкоди, а належать до господарських витрат, які необхідні для визначення розміру завданої шкоди.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1166 статтею 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Враховуючи постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року і Постанову Апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року, суди встановили, що внаслідок ДТП, яка трапилася 09.07.2016 з вини водія ОСОБА_4 , який керував автомобілем марки КАМАЗ з державними номерними знаками НОМЕР_1 , було завдано механічних пошкоджень Lend Rover з номерними знаками НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_5 .

Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 на час дорожньо-транспортної пригоди проходив військову службу за контрактом у військовій частині А0807, відшкодування майнової шкоди, завданої володільцю Lend Rover з номерними знаками НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди покладається на Військову частину А0807.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Пунктами 39.1, 39.2 статті 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

За змістом пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У підпункті 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регламентовано, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Факт виплати позивачем страхового відшкодування за заподіяну власнику Lend Rover з номерними знаками НОМЕР_2 , який належав О.В.Мамотько підтверджується платіжним дорученням № 5516рв від 07.07.2017 шкоду в сумі 100000,00 грн.

Покликання відповідача про застосування позовної давності у цьому спорі Господарський суд Львівської області відхиляє з огляду на те, що позов відправлений поштовим відділенням до суду 03.07.2020, а перебіг строку давності закінчується 07 липня 2020 року. Відтак, строки давності для звернення із вимогами у цьому спорі не спливли.

З огляду на наведене, Господарський суд Львівської області приходить до висновку про підставність позову в частині стягнення з відповідача 100000,00грн виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1300,00 грн, що складають вартість послуг оцінювача по встановленню розміру збитку та збору документів суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

МТСБУ здійснило оплату в сумі 1300,00 грн послуги за врегулювання по справ №35998 згідно з рахунком № 66/св/2016 від 03.11.2016, що підтверджується платіжними дорученнями №66/св/2016 від 14.03.2017.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Аналогічні положення закріплені в пункті 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат (пункті 41.4 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Вимога позивача щодо стягнення оплачених послуг оцінювача по встановленню розміру збитку та збору документів у сумі 1300,00 грн не входить до складу виплаченого страхового відшкодування. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, відповідальної за спричинену шкоду.

Покликання відповідача на те, що водій ОСОБА_1 , який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А0807 та є учасником бойових дій з 06 квітня 2016 року звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України відповідно до ст. 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» судом відхиляються, оскільки автомобіль КАМАЗ з державними номерними знаками НОМЕР_3 дату ДТП належав Військовій частині А0807. Відповідач в перелік осіб, що звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, визначених Законом, не входить. Відтак, саме відповідач повинен нести відповідальність у цій справі.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 191, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Військової частини А 0807 (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Івана Франка, 33; ідентифікаційний код 08081972) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131) 100000,00грн завданої шкоди в порядку регресу та 2075,03 грн судового збору.

3.У задоволенні вимоги про стягнення 1300,00грн - відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 23.09.2020.

Суддя У.І. Ділай