Ухвала суду № 91721130, 23.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.09.2020Справа № 910/10245/19

Суддя Господарського суду міста Києва Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/10245/19

за позовом Державної іпотечної установи

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про припинення зобов`язання

ВСТАНОВИВ:

Державна іпотечна установа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про припинення зобов`язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Пукшин Л.Г.) від 20.11.2019 у справі № 910/10245/19 позов задоволено, визнано припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за одинадцятий відсотковий період за облігаціями серій "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "А3", "В3", "С3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року. Здійснено розподіл судових витрат.

21.09.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/10245/19 в частині того, чи вважаються припиненими після набрання законної сили судового рішення зобов`язання ПАТ «Дельта Банк» перед Державною іпотечною установою 60 159 773,00 грн як наслідок припинення зарахуванням зустрічних однорідних зобов`язання Державної іпотечної установи у загальному розмірі 60 159 773,00 грн Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» щодо сплати відсоткового доході за одинадцятий відсотковий період за облігаціями серій «ВЗ», «СЗ» згідно Проспекту емісії облігацій серії «Z2», «АЗ», «ВЗ», «СЗ», «D3» Державної іпотечної установи 2013 року.

Згідно з частинами 1, 2 статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення заяви іншим учасникам справи є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Як встановлено судом, заявником в якості доказів направлення на адресу Державної іпотечної установи та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяви про роз`яснення рішення було долучено лише фіскальні чеки від 16.09.2020, без опису вкладення у лист.

З огляду на наведене, суд не може дійти висновку, що дійсно на адресу вищевказаних учасників було направлено заяву про роз`яснення рішення, оскільки відсутні описи вкладення.

Частиною 4 ст. 170 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляд.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачем подано заяву про роз`яснення судового рішення без дотримання вимог частини другої статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву відповідачу без розгляду.

При цьому, суд також звертає увагу заявника, що відповідно до пп.3 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про роз`яснення судового рішення сплачується судовий збір - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно, за подання заяви про роз`яснення рішення у даній справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 051,00 грн.

Суд зазначає, що доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі до заяви про роз`яснення судового рішення не подано.

Керуючись статтями 170, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/10245/19 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 23.09.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин