Рішення № 91721057, 23.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2020Справа № 910/4663/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Платінум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Дніпросталь» про стягнення 76026,75 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань поставити товар належної ваги, а саме, оскільки задокументована у накладній №ДС-0000112 від 27.01.2020 вага відрізняється від ваги фактичної.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджено залученим до справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений судом строк відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов від Відповідача станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі. Відтак, оскільки Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, але відзиву не подав, то суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

При цьому, враховано, що до суду не надходили передбачені п. 4 Прикінцевих положень ГПК України заяви про поновлення або продовження процесуальних строків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем, як суб`єктом господарювання, було замовлено, а Відповідачем поставлено товар, що підтверджується сукупністю наступних доказів, які за відсутності їх обґрунтованого заперечення або спростування з боку Відповідача, визнаються судом більш вірогідними згідно зі ст. 79 ГПК України: рахунок №ДС-0000178 від 14.01.2020, виставлений Відповідачем Позивачу, на поставку товару на суму 336922,50 грн., та платіжні доручення №469 від 24.01.2020 на суму 100000 грн. і №552 від 27.01 2020 на суму 236922,50 грн., якими поставку товару по вказаному рахунку було передплачено повністю; видаткова накладна №ДС-0000112 від 27.01.2020.

Вказані вище документи містять номенклатуру (асортимент) товару, його кількість та ціну, накладна містить підпис представника Позивача та скріплена печаткою Відповідача.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, враховуючи пояснення представника Позивача, та відсутність доказів на їх спростування з боку Відповідача, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не укладався (наведені у рахунку посилання на укладення договору не були реалізовані), судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб та у письмовій формі шляхом надання пропозиції товару та його оплати.

Тобто, судом з вищенаведеного встановлено укладення між сторонами договору поставки, який містить всі істотні умови господарського договору відповідно до ст. 180 ГК України - предмет (асортимент та кількість товару, наведені у рахунку і накладній), ціну (суму вартості товару за рахунком та накладною) та строк (договір без визначеного строку дії), та щодо виконання якого сторони виконували фактичні дії з передплати та поставки товару.

Відсутність будь-якої з істотних чи усіх істотних умов Відповідачем перед судом не доведена.

Суд зауважує, що хоча з боку постачальника (Відповідача) вказана видаткова накладна не підписана, а лише проштампована круглою печаткою, проте оскільки дана накладна визнається Позивачем і Відповідач проти неї не заперечує, то вона, як доказ у справі, приймається судом.

Також судом приймаються згідно зі ст. 79 ГПК України як такі, що не спростовані Відповідачем, надані Позивачем докази на наведені ним доводи, що у видатковій накладній №ДС-0000112 від 27.01.2020 помилково вказано назву товару «рулон 0,7Dx51D RAL9003», натомість, дійсною назвою товару (рулону) за розміром є «size 0,7x1250 RAL9003», що відповідає розмірам, вказаним в рахунку та підтверджується фото бирок зовнішнього маркування на рулонах фактично поставленого товару в додатку №1 до висновку експерта (буде описаний далі). При цьому, Позивач не має претензій до Відповідача стосовно назви, розмірів та якості товару згідно рахунку №ДС-0000178 від 14.01.2020 та видаткової накладної №ДС-0000112 від 27.01.2020, натомість, спірною є маса поставленого товару.

Натомість, предметом спору є те, чи було постановлено товар фактично тої ваги, яка задекларована у вищевказаних рахунку та накладній.

Так, товар за накладною Відповідачем було поставлено трьома запаяними рулонами з вагою вказаною на бирках виробника:

- брутто рулону 1 4925 кг, нетто - 4880 кг;

- брутто рулону 2 4829 кг, нетто - 4784 кг;

- брутто рулону 3 3831 кг, нетто - 3786 кг.

Тобто, вага нетто поставленого товару згідно маркування виробника відповідала заявленій вазі вказаній у рахунку та у видатковій накладній та складала 13450 кг, і Позивач здійснював приймання товару по вазі, зазначеній на бирках, оскільки при візуальному огляді товару у Позивача були відсутні обґрунтовані підстави сумніватися у його вазі - товар було промарковано та бирки містили записи про вагу, а візуально встановити, яка насправді фактична (а не документарна) вага товару не є об`єктивно можливим, і суд з цим твердженням Позивача погоджується.

Також судом приймаються на підставі ст. 79 ГПК України як такі, що не спростовані Відповідачем, твердження Позивача, що у нього були відсутні підстави сумніватися у фактичній вазі поставленого товару, враховуючи давню та надійну співпрацю з Відповідачем.

Таким чином, приймання товару Позивачем за вагою було здійснено 27.01.2020 згідно маркування на бирках виробника.

Наступного дня уже на виробництві Позивачем було здійснено зважування товару та виявлено, що фактична вага не відповідає вазі маркування виробника, і того ж дня, 28.01.2020, Позивачем було направлено на електронну адресу Відповідача лист №1576 від 28.01.2020 щодо невідповідності тоннажу товару вказаного на бирках, заявленому.

На лист від 28.01.2020 Відповідач відповів претензією № 29/01-1 від 29.01.2020, в якій зазначив, що кількість товару не є прихованим недоліком та недостача у кількості 3 т. є очевидною і мала бузи виявлена при прийманні, про що покупець мав заявити в процесі передачі товару, а також те, що з метою збереження партнерських відносин Відповідач проведе внутрішню перевірку щодо можливої недопоставки товару та у випадку підтвердження факту порушення, здійснить заходи для усунення можливих порушень.

Відповідно до ст. 687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Враховуючи характер і призначення товару (три об`ємних рулони металу) недостача у кількості 3 тонн не є очевидною, не могла бути виявленою при звичайному прийманні товару, яке було здійснено згідно з маркуванням виробника, а нестача виявлена після зважування наступного робочою дня, наступного ж дня 28.01.2020 постачальник і був повідомлений про недостачу, що є розумним строком в розумінні ст. 688 ЦК України. Доказом повідомлення про недостачу є лист позивача №1576 від 28.01.2020 та відповідь відповідача № 29/01-1 від 29.01.2020.

Як слідує із пояснень Позивача, 30.01.2020 він направив на електрону адресу Відповідача r21031@ukr.net та на його юридичну адресу претензію №1582 від 28.01.2020 про виявлення факту недостачі та з запрошенням на 31.01.2020 за вказаною адресою, представника Відповідача для складання двостороннього акта перевірки ваги товару, у зв`язку з тим, що фактична вага поставленого товару не відповідає заявленій та не відповідає вазі зазначеній постачальником на маркуванні. А також зазначив, що для перевірки ваги буде запрошено й представника Дніпропетровської торгово-промислової палати.

Дана обставина підтверджується залученими до матеріалів справи копіями вищевказаного листа та доказами на підтвердження його надіслання Відповідачу (опис вкладення до листа та поштова накладна № 4909804457995).

У відповідь на цей лист Відповідач надіслав претензію вих. №30/01-2 від 30.01.2020 у якій вказав, що Відповідач проводить внутрішню перевірку щодо поставки товару здійсненого за видатковою накладною №ДС-0000112 від 27.01.2020. До отримання результатів перевірки Відповідач не може погодитися з фактичною вагою, яку зазначає Позивач. При цьому, Відповідач у цьому листі зазначив, що у разі підтвердження факту недопоставки за результатами перевірки він здійснить усі можливі заходи для врегулювання ситуації. Також він не заперечував щодо можливості використання у виробництві Позивача металу, отриманого за видатковою накладною №ДС-0000112 від 27.01.2020. Крім того, просив перенести приймання 31.01.2020 товару на час проведення вказаної внутрішньої перевірки Відповідачам.

З пояснень Позивача слідує, що ним було враховано, що спірний товар Позивачем закуповувався з метою використання у виробництві світильників, зволікання на час проведення внутрішньої перевірки Відповідача спричинило б нанесення матеріальних збитків у господарській діяльності Позивача, тим більше, що Відповідач не зазначив конкретну дату в яку прибуде його представник, при цьому не заперечив щодо можливості використання товару, а тому вирішив не відкладати прийняття товару та перевірки його фактичної ваги із залученням третьої особи - Дніпропетровської торгово-промислової палати.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України (ч. 2 ст. 11 цього Закону).

31.01.2020 експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати надано висновок № ГО-283 від 04.02.2020, відповідно до якого за результатами зважування кожної пачки і підсумування отриманих показників, загальна фактична вага нетто 3-х рулонів 0,7Dx51D RAL9003 склала 10415 кг, що на 3035 кг менше даних зазначених у товаросупровідних документах і на зовнішній маркіровці рулонів.

Перевірялася продукція, що була поставлена Відповідачем Позивачу за видатковою накладною №ДС-0000112 від 27.01.2020 і рахунком-фактурою № ДС-0000178 від 14.01.2020.

Із зазначеного висновку також убачається, що кожна пачка упакована і маркована биркою виробника із зазначенням виробника, розміру, вати брутто/нетто, покриття, країни призначення. Упаковка без пошкодження і доступу до вмісту.

Копія цього висновку міститься у матеріалах справи.

Відповідач обставин, на які посилається Позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що нестача товару виникла до передачі його Позивачу, і Відповідач фактично передав Позивачу товар за спірною видатковою накладною фактичною вагою нетто 10415 кг.

Виходячи із рахунку № ДС-0000178 від 14.01.2020 та видаткової накладної №ДС-0000112 від 27.01.2020 вартість однієї тонни з ПДВ складає 25050 грн., а відтак Відповідачем було поставлено Позивачу товар на підставі зазначених супровідних документів на загальну суму 260895,75 грн. (25050 грн. х 10,415 тонн).

Таким чином, Відповідачем було недопоставлено товар на загальну суму 76026,75 грн. (336922,50 грн. - 260895,75 грн.).

Частиною 1 ст. 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З матеріалів справи та пояснень Позивача вбачається, що 20.02.2020 останній направив Відповідачеві на електрону адресу r21031@ukr.net, а 25.02.2020 на юридичну адресу претензію № 20/02-1 від 20.02.2020 кур`єрською службою Укрпошти з посиланням на експертний висновок № го-283 ВІД 04.02.2020, з вимогою допоставити товар згідно з рахунком ДС-0000178 від 14.01.2020 вагою 3035 кг, або повернути вартість недопоставленого товару у сумі 76026,75 грн.

Однак відповіді Відповідачем на ці листи надано не було.

Станом на момент розгляду справи Відповідачем товару допоставлено не було, і кошти не були повернуті також.

Зворотного матеріали справи не містять.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 76026,75 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., які підтверджені належними доказами: договір № 01/04-19 про надання правничої допомоги від 01.04.2019, додаткова угода № 2 до цього договору від 31.03.2020, акт приймання-передачі наданих послуг № 8 до цього ж договору від 11.06.2020, платіжне доручення №700 від 17.06.2020, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Що стосується покладення на Відповідача 2784 грн. витрат, сплачених Позивачем за надані експертні послуги Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, які Позивачем віднесено до судових витрат, то суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги, оскільки ці витрати у розумінні ст. 123 ГПК України не є судовими витратами (витратами, пов`язаними із розглядом справи).

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Дніпросталь» (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 114; ідентифікаційний код 42817110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Платінум» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Володі Дубініна, будинок 14, квартира 44; ідентифікаційний код 36441363) 76026,75 грн. (сімдесят шість тисяч двадцять шість гривень 75 копійок), а також 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору та 3000 грн. (три тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків