Рішення № 91720675, 21.09.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/615/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Бєлая О.С. дов. №31/19 від 02.01.2019 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік"

про стягнення 121 062,24 грн

Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" про стягнення 121 062,24 грн, із яких: 79 999,22грн основного боргу, 1 119,98грн інфляційних втрат, 15 999,84грн штрафу, 23 943,20грн процентів.

Окрім того, позивач просить зазначити в резолютивній частині рішення: "Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ТОВ "Агробалтік"; 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період: з 30.05.2020 і до моменту виконання цього рішення в частині cплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів із ТОВ "Агробалтік" на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору поставки №ЖВ-164 від 24.06.2019 в частині повної оплати поставленого товару.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст.546, 549, 550-554, 610-612, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.07.2020.

Ухвалою суду від 09.07.2020 підготовче засідання відкладено на 05.08.2020.

Ухвалою суду від 05.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/615/20 до судового розгляду по суті на 21.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

24.06.2019 між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №ЖВ-164 (далі - договір поставки), згідно якого у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і Специфікаціями до нього, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби, пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин і мікродобрива (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати цей товар й оплачувати його (п. 1.1. Договору поставки) (а.с. 12-18).

Погоджені сторонами асортимент, кількість і ціна товару вказуються в Специфікаціях до Договору поставки, що є невід`ємними його частинами (п. 2.1. Договору поставки).

Строк (термін) поставки товару також вказується в Специфікаціях (п. 4.3. Договору поставки).

Сторонами Договору поставки може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до нього. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках Договору поставки й не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній (п. 2.2. Договору поставки).

Згідно із укладеними між позивачем і відповідачем Специфікаціями до Договору поставки, позивач зобов`язався поставити відповідачу товар на загальну суму 121062,24грн (а.с.19-24), а саме:

- за Специфікацією №1 від 24.06.2019 на загальну суму 11 620,80грн;

- за Специфікацією №2 в редакції від 29.07.2019 на загальну суму 43 435,01грн;

- за Специфікацією №3 від 24.06.2019 на загальну суму 134 200,80грн;

- за Специфікацією №4 від 24.06.2019 на загальну суму 39 520,44грн;

- за Специфікацією №5 від 10.07.2019 на загальну суму 15 556,20грн;

- за Специфікацією №6 від 08.08.2019 на загальну суму 8 865,60 грн.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 253 198,86грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.25-32):

- №35436 від 27.06.2019 на суму 9 684,00грн;

- №36818 від 12.07.2019 на суму 1 936,80грн;

- №35438 від 27.06.2019 на суму 16 660,01грн;

- №37229 від 18.07.2019 на суму 26 775,01грн;

- №35449 від 27.06.2019 на суму 39 520,44грн;

- №35452 від 27.06.2019 на суму 134 200,00грн;

- №36578 від 10.07.2019 на суму 15 556,20грн;

- №39559 від 12.08.2019 на суму 8 865,60грн.

Факт здійснення позивачем відповідачу зазначених поставок підтверджується також й Актом звірки взаєморозрахунків від 09.07.2019 (а.с.34), який від імені відповідача підписаний його керівником. Акт звірки відповідачем підписаний без застережень, а в п.3 Акту відповідач підтвердив, що позивач свої зобов`язання з поставки товару за договором поставки виконав повністю та належним чином. Претензій до позивача стосовно виконання ним Договору поставки, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у відповідача немає.

Згідно з п. 5.2. Договору поставки оплата товару здійснюється відповідачем у гривнях у безготівковій формі шляхом переказу платіжним дорученням коштів на поточний рахунок позивача. Підставою для платежу є Договір поставки.

Відповідно до п. 5.1. і п.п. 6.1.1. Договору поставки відповідач зобов`язався оплатити позивачу товар у строки, що вказані в Специфікаціях.

Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 Специфікацій, згідно з якими граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 15.10.2019.

Відповідачем частково здійснено оплату отриманого товару на загальну суму 173 199,64грн, що підтверджується виписками із банківського рахунку (а.с.35-36).

23.09.2019, у зв`язку невиконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за Договором поставки, позивач надіслав ТОВ "Агробалтік" лист-нагадування (вих. №1 від 23.09.2019), який отримано відповідачем 09.10.2019 (а.с.33).

Проте, відповідач вказані вимоги позивача залишив без відповіді і задоволення, своїх обов`язків за Договором поставки не виконав, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом до відповідача.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 79 999,22грн основного боргу.

Суд зазначає, що позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 79 999,22грн належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 79 999,22грн основного боргу.

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 15 999,84грн штрафу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п.7.1.3. Договору за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором понад 20 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 20 календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 40 календарних днів.

Зважаючи на вищенаведені обставини, оскільки відповідачем порушено строки оплати отриманого товару більше ніж на 20 календарних днів, а заборгованість відповідача станом на дату звернення до суду (04.06.2020) становила 79 999,22грн, суд вважає вимогу позивача про стягнення 15 999,84грн 20% штрафу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 23 943,20грн 48% річних та 1 119,98грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані три проценти річних.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п.7.2.3. договору поставки в разі прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором покупець замість 3 % річних, передбачених ч.2.ст.625 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити постачальнику 48% річних від простроченої суми за весь час її прострочення.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 48% річних (а.с.8) за період із 16.10.2019 по 29.05.2020, суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

При цьому слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Тобто, враховуючи викладене, інфляційні втрати необхідно нараховувати лише за умови існування заборгованості повний місяць.

Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наведений позивачем (а.с.7) за період із листопада 2019 по квітень 2020 у сумі 1 119,98грн, суд вважає його обґрунтованим, а вимогу про стягнення інфляційних втрат такою, що підлягає задоволенню.

6. Щодо вимоги нарахування процентів (відсотків) на прострочену і несплачену ним суму основного боргу до моменту його виконання.

Частиною 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Зважаючи на законодавчо встановлену можливість встановлювати договором розмір відсотків, сторонами у спорі встановлений обов`язок відповідача сплачувати позивачу проценти в розмірі 48 % від простроченої суми (п.7.2.3 Договору поставки).

Вказаним підпунктом Договору і ч. 2 ст. 625 ЦК передбачено нарахування таких процентів на суму боргу за весь час її прострочення.

Враховуючи це і те, що позивачем проценти у твердій сумі нараховані лише за такий період прострочення відповідача: з 16.10.2019 (з наступного дня після граничної дати повного та остаточного розрахунку за товар) до 29.05.2020 року (дата складання позову), вимога позивача про зазначення судом в резолютивній частині рішення нарахування відповідачу процентів у розмірі 48 % річних (передбачених п. 7.2.3. Договору поставки) на прострочену і несплачену ним суму основного боргу починаючи з 30.05.2020 року і до моменту його виконання є законною і підлягає задоволенню.

7. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи факт невиконання ТОВ "Агробалтік" своїх зобов`язань на підставі договору поставки №ЖВ-164 від 24.06.2019 , позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 121062, 24грн , з яких 79 999,22грн - основного боргу, 1 119,98грн - інфляційних втрат, 15 999,84грн - штрафу, 23 943,20грн – процентів.

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ПП "Бізон-Тех 2006" задоволено, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" (11524, Житомирська обл., Коростенський район, с. Межирічка, вул.Гаврилюки, буд. 17, ідентифікаційний код 40819430) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (70605, Запорізька обл., м. Пологи, вул.Лесі Українки, буд. 162, кв. 11, ідентифікаційний код 34216986):

- 79 999,22грн - основного боргу,

- 1 119,98грн - інфляційних втрат,

- 15 999,84грн - штрафу,

- 23 943,20грн - процентів,

- 2 102,00грн - судового збору.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою:

(СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів

де: СОБ - сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданого на виконання цього рішення; 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період: з 30.05.2020 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти,

і стягнути отриману суму процентів з ТОВ "Агробалтік" (ідентифікаційний код 40819430) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (ідентифікаційний код 34216986).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.09.20

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)