Рішення № 91717728, 23.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Київ № 826/17807/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників спрваи питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування відповіді, зобов`язання вчинити дії,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру, відповідач) про:

скасування відповіді від 05.10.2018 №15705/0-9185/0/17 в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва орієнтовним розміром 0,1000 га, яка розташована на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

зобов`язання розглянути клопотання позивача від 30.07.2018 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність індивідуального садівництва орієнтовним розміром 0,1000 га, яка розташована на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 адміністративний позов задоволено частково:

визнано дії ГУ Держгеокадастру щодо відмови згідно з листом від 05.10.2018 №15705/0-9185/0/17 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва орієнтовним розміром 0,1000 га, яка розташована на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, - протиправними;

зобов`язано ГУ Держгеокадастру повторно у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.08.2018 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва орієнтовним розміром 0,1000 га, яка розташована на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Також вирішено питання розподілу між сторонами судових витрат позивача на сплату витрат на професійну правничу допомогу вирішити шляхом постановлення додаткового судового рішення.

Суд, вирішуючи вказане питання виходить з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 цього ж Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 Кодексу).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2019 та від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (адміністративне провадження №К/9901/17099/19, №К/9901/17108/19, №К/9901/18639/19).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19), від 24.10.2019 у справі №820/4280/17 (адміністративне провадження №К/9901/11712/19), від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (касаційні провадження №К/9901/17099/19, №К/9901/17108/19, №К/9901/18639/19), у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19 (адміністративне провадження №К/9901/5378/20).

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат суду надано копії договору про надання правової допомоги від 20.07.2018 №24/18 (т. 1 а.с. 97), прайс-листа вартості послуг правової допомоги (т. 1 а.с. 98), а також акт здачі-прийняття наданих послуг від 20.05.2020 (т. 1 а.с. 99), квитанцію до прибуткового касового ордера від 31.07.2020 №63 (т. 1 а.с. 100) на суму 10 380 грн.

Згідно з вказаним актом позивачу надано наступні послуги:

опрацювання нормативно-правової бази щодо спірних правовідносин - 1 год. (1 000 грн.);

підготовка, складання та друк адміністративного позову від 29.10.2018 - 3 год. (3 000 грн.);

відправка до суду адміністративного позову 29.10.2018 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 60 грн.;

підготовка, складання та друк клопотання про долучення доказів від 07.12.2018 - 0,3 год. (300 грн.);

відправка відповідачу та суду клопотання про долучення доказів від 07.12.2018 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн.;

підготовка, складання заяви щодо розміру судових витрат від 13.02.2019 - 0,2 год. (200 грн.);

відправка заяви щодо розміру судових витрат від 13.02.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 60 грн.;

підготовка, складання та друк адвокатського запиту від 22.02.2019 №31/02-2019 - 0,5 год. (500 грн.);

відправка поштою адвокатського запиту від 22.02.2019 №31/02-2019 - 60 грн.;

підготовка, складання та друк клопотання про долучення доказів від 22.02.2019 - 0,3 год. (300 грн.);

відправка відповідачу та суду клопотання про долучення доказів від 22.02.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн.;

підготовка, складання та друк заяви про зміну позовних вимог від 11.03.2019 - 2 год. (2 000 грн.);

відправка відповідачу та суду заяви про зміну позовних вимог від 11.03.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн.;

підготовка, складання та друк відповіді на відзив від 08.04.2019 - 2 год. (2 000 грн.);

відправка відповідачу та суду відповіді на відзив від 08.04.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн.;

підготовка, складання та друк клопотання про долучення доказів - 0,3 год. (300 грн.);

відправка відповідачу та суду клопотання про долучення доказів (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн.

Загальна вартість послуг з правової допомоги становить 10 380 грн.

Заперечуючи проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу представник відповідача (т. 1 а.с. 91-93) вважає, що наведені розрахунки є занадто завищеними, так як у представника позивача адвоката Татунця В.В. є щонайменше дві аналогічні справи №320/367/19 та №640/1230/19 (аналогічні позовні вимоги та заяви про зміну позовних вимог).

Також представник відповідача посилається на те, що опрацюванням нормативно-правової бази (послуга №1) адвокати мають займатися до складання кваліфікаційного адвокатського іспиту та в подальшому самовдосконалюватись, але не за рахунок клієнта, а враховуючи той факт, що адвокат має щонайменше дві аналогічні справи, вважає за недоречне включати зазначену позицію в перелік наданих послуг.

Витрати на підготовку, складання та друк адміністративного позову аж 3 години також є явно завищеними. Фактично аналогічні аргументи наводить представник відповідача щодо деяких інших витрат.

Зрештою, на думку представника відповідача, розмір витрат на правову допомогу підлягає зменшенню до 4 180 грн.

У додаткових поясненнях (т. 1 а.с. 96-97) представник позивача заперечує проти зменшення витрат на правничу допомогу, обґрунтовуючи їх об`ємами викладених обставин, норм чинного законодавств та практики Верховного Суду.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу у даній справі, в розрізі наданих представником відповідача заперечень, суд враховує наступне.

(1) Зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, а також зміст позовної заяви, суд вважає, що даний спір є типовим та не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат.

(2) Опрацювання нормативно-правової бази щодо спірних правовідносин до судових витрат у розмірі 1 000 грн. за висновком суду включенню не підлягає не стільки з міркувань, які висловлені представником відповідача та на думку суду є обґрунтованими, скільки з огляду на відсутність у прайс-листі представника позивача такої послуги, а також виходячи з того, що підготовка адміністративного позову включає в себе відповідне опрацювання нормативно-правової бази щодо спірних правовідносин.

(3) На переконання суду, підготовка, складання та друк адміністративного позову протягом трьох годин, зважаючи на вказані обставини, зокрема, типовість спору, та наявність аналогічних справ, в яких представник позивача представляє інтереси, що останній не заперечує, не є виправданим, а відтак підлягає зменшенню.

(4) Підготовка, складання та друк заяви про зміну позовних вимог від 11.03.2019 у розмірі 2 000 грн., для професійного досвідченого адвоката, не вимагає за висновком суду великого обсягу аналітичної роботи та затрат часу, з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню, особливо зважаючи на те, що зазначена вартість майже збігається з вартістю підготовки, складання та друку адміністративного позову.

(5) Те саме стосується підготовки, складання та друку відповіді на відзив - протягом двох годин, який не містить складного та глибокого правового аналізу у взаємозв`язку обставин справи та правових норм, тобто є явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

(6) Щодо підготовки, складання та друку адвокатського запиту від 22.02.2019 №31/02-2019 - 0,5 год. (500 грн.) та відправки поштою такого запиту - 60 грн., слід зазначити, що матеріали справи не містять ні самого запиту, ні доказів на підтвердження його відправки, що унеможливлює встановити не тільки факт його існування, а і приналежність до даної справи, тобто пов`язаність здійснення таких витрат з наданням правової допомоги в межах даної справи.

(7) Судом також враховується, що витрати, пов`язані з наданням вказаних послуг - здійснення відправки тільки відповідачу або відповідачу та суду (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) у відповідних розмірах, обліковується адвокатом окремо, а не у складі відповідної послуги, що також є певним чинником для зменшення витрат на відповідну суму.

(8) З приводу вартості здійснення відправки відповідачу та суду клопотання про долучення доказів від 07.12.2018 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн., слід зауважити, що згідно з фіскальним чеком від 07.12.2018 (т. 1 а.с. 38) вбачається здійснення оплати у розмірі 30 грн.

Отже, вартість відправки відповідачу вказаного клопотання становить 30 грн., натомість будь-яких інших доказів на підтвердження понесення витрат на решту суми - 90 грн. (120 грн. - 30 грн.) представником позивача суду не надано, а відтак не може бути відшкодовано як витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, за рахунок відповідача.

Аналогічна ситуація з іншими процесуальними документами, а саме:

відправка відповідачу та суду клопотання про долучення доказів від 22.02.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн., проте на підтвердження понесення таких витрат надано лише чек на суму у розмірі 42,20 грн. (т. 1 а.с. 51);

відправка відповідачу та суду заяви про зміну позовних вимог від 11.03.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн., проте з накладної №0413603197421 вбачається сплата на суму у розмірі 42,20 грн. (т. 1 а.с. 56);

відправка відповідачу та суду відповіді на відзив від 08.04.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 120 грн., проте з накладної №0413603196786 вбачається сплата на суму у розмірі 42,20 грн. (т. 1 а.с. 74).

Так само представником позивача не надано доказів на підтвердження понесення витрат по відправці до суду адміністративного позову 29.10.2018 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) у розмірі 60 грн., заяви щодо розміру судових витрат від 13.02.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) у тому ж розмірі, та клопотання про долучення доказів (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) у розмірі 120 грн.

Таким чином, з огляду на складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, суд вважає заявлені витрати обґрунтованими частково, оскільки вони є неспівмірними із заявленою сумою витрат на правовому допомогу, а також через відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем судових витрат у вказаних частинах.

Враховуючи викладене у сукупності, а також фактичний об`єм виконаної роботи та не таку значну складність, суд вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 3 056,60 грн. за всіма визначеними у названому акті складовими професійних правничих послуг та пов`язаними з ними витратами.

У контексті цієї справи суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 252 КАС України,

вирішив:

Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 056,60 грн. (три тисячі п`ятдесят шість гривень шістдесят копійок).

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Київській області (місцезнаходження юридичної особи: 03115, місто Київ, вулиця Серпова, будинок 3/14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39817550).

Суддя О.М. Чудак