Рішення № 91717650, 10.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Київ № 640/14803/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Марусенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування в частині наказів № 436 від 13.06.2019р. та № 500 о/с від 08.07.2019р.,

поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку

за участю представників сторін:

позивача: Шевченко О.М., Охман О.В.

відповідач: Любачевський В.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції №436 від 13.06.2019р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора роти №3 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0010899) та звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №500 о/с від 08.07.2019 року в частині звільнення інспектора роти №3 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0010899) та звільнення зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 в органах Національної поліції України на посаді інспектора роти №3 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 09.07.2019 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв не на підставі чинного законодавства України, а відтак оскаржувані накази підлягають скасуванню.

Як зазначає позивач, відповідач звільняючи позивача з посади інспектора роти №3 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП не дотримався будь-якого порядку доведення його винуватості, чим безперечно порушив приписи ст. 62 Конституції України. Також в наказі № 436 від 13.06.2019 року відсутні посилання на статтю Закону України «Про Національну поліцію» на підставі якої позивача звільнено з ОВС. Крім того, під час проведення службового розслідування позивача не було ознайомлено з наказом №681 від 15.04.2019 року про призначення службового розслідування, під час відбирання пояснення було порушено вимоги ч.2 п. 5 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»

Відповідач у поданому відзиві проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Як зазначив відповідач, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції згідно з висновками службового розслідування, відповідно до ст. 11-14 Дисциплінарного статуту НПУ наказом ДПП від 13.06.2019 №436 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Звільнення позивача зі служби в поліції є цілком обґрунтованим, пропорційним, неупередженим і адекватним видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни.

Також до відзиву відповідачем було додано належним чином засвідчену особову справу ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 13.02.2020р. було допито свідка ОСОБА_2 , а 04.06.2020р. було допито свідка ОСОБА_3 .

Позивач та його представник у судовому засіданні 10.09.2020р. позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві та наданих письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.09.2020р. проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримав правову позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 10.09.2020р. було проголошено скорочене судове рішення.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи трудової книжки, ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 14.02.2014р. по 07.11.2015р., на службі в поліції з 07.11.2015 року по 08.07.2019 року.

Також, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 під час проходження служби в ОВС та Національній поліції України працював на різних посадах. Останнім місцем служби є посада інспектора роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Києві ДПП). За час перебування на службі в Національній поліції отримав звання лейтенанта поліції. Загальний стаж роботи в правоохоронних органах складає 06 років 04 місяців 24 дні.

Судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 15.04.2019 № 681 проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором інспектора роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4 , що виразилось у самовільному полишенні району патрулювання та можливим неправомірним застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів.

Згідно з висновками службового розслідування, відповідно до ст. 11-14 Дисциплінарного статуту НПУ наказом ДПП від 13.06.2019 №436 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом № 436 від 13.06.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено із займаної посади інспектора роти №3 батальйону №3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 6, пункту 2 розділу ХІ Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України від 12.10.2018 № 945, абзацу 11 пункту 1, розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179, частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" частини 1, 2 розділу 4 Інструкції з питань супроводження транспортних засобів спеціальними автомобілями Національної поліції і забезпечення безпеки дорожнього руху під час його здійснення, затвердженої наказом МВС від 29.11.2016 року №1259, пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-8, частини 1, 7 статті 266 КУпАП, розділу 9 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-8.

Наказом Начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №500 о/с від 08.07.2019р. відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у місті Києві.

Позивач не погоджуючись з правомірністю притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільненням зі служби в поліції звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходив з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Виходячи зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2016 №326, затверджено Правила етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС. Ці Правила як зібрання основних професійно-етичних норм визначають для працівників МВС принципи етики, якими є зокрема гідна поведінка: повага до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Виходячи з наведеного, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1 та 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Частиною 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту, обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

З викладеного слідує, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Зазначені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Як вбачається з наказу № 436 від 13.06.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , останній прийнято за наслідками проведення службового розслідування у зв`язку з фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором роти №3 батальйону №3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 , що виразилось у самовільному полишенні району патрулювання, можливому отриманні неправомірної вигоди та безпідставному застосуванню фізичної сили та спеціальних засобів.

Службове розслідування було призначено Наказом НПУ № 681 від 15.04.2019р.

За наслідками службового розслідування було прийнято висновок від 14.05.2019р., яким було встановлено, що до начальника УПП у місті Києві ДПП сержанта поліції ОСОБА_5 , із рапортом (1091 вн/41/11/2-2019 від 12.03.2019) звернулися старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення (далі - ВМАЗ) УПП у м. Києві ДПП рядовий поліції ОСОБА_15 та старший інспектор ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_6 у якому останні пояснюють, що під час нічної зміни з 02.03.2019 по 03.03.2019 ними було виявлено авто патруль УПП у м. Києві ДПП «Рубін - 0603», на службовому автомобілі Skoda Rapid, номерний знак (далі - НОМЕР_1 , у складі: інспектора ОСОБА_1 та інспектора роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , котрі покинули межі Печерського району міста Києва, не зважаючи на те, що відповідно до розстановки сил та засобів повинні були здійснювати патрулювання визначеної території саме Печерського району міста Києва. Зазначений екіпаж було виявлено на фото-відеофіксації камер спостереження встановлених по місту Києву.

Також, 20.03.2019 до УПП у місті Києві ДПП надійшло звернення від громадянина ОСОБА_7 (вх. УПП ум. Києві ДПП № Д - 3276 від 20.03.2019) про те, що 03.03.2019 в період часу з 04:00 по 06:00 поліцейські на службовому автомобілі Skoda Rapid, НЗ, 11*4891, із застосуванням погроз та фактичним застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів отримали від нього грошові кошти у сумі 1600 грн. за не складення відносно нього адміністративних матеріалів за статтею 130 КУпАП.

Відповідно до розстановки сил та засобів УПП у місті Києві ДПП 02.03.2019 в нічну зміну у складі авто патруля «Рубін - 0603» на службовому автомобілі Skoda Rapid, НОМЕР_1 (на синьому фоні) заступив інспектор ОСОБА_1 та інспектор ОСОБА_3 , які здійснювали патрулювання визначеної території Печерського району міста Києва.

Під час перевірки інформації викладеної у поясненнях гр. ОСОБА_7 було зроблено спробу відслідкувати за допомогою ІПНП трекінг руху авто патруля «Рубін - 0603», але поліцейські вказаного екіпажу у програмі Lis - М не реєструвалися, та при цьому помічено, що у період часу з 00:30 по 03:00 03.03.2019 під позивним «Рубін - 0603», пройшов реєстрацію рядовий поліції ОСОБА_8 , котрий, відповідно до розстановки сил та засобів УПП у м. Києві ДПП, перебував у складі патруля «Рубін - 0611».

Опитаний у ході службового розслідування поліцейський роти № 7 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП рядовий поліції ОСОБА_8 повідомив, що близько 00:27 03.03.2019 під час несення служби у складі автопатруля «Рубін - 0611» спільно із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 на його мобільний телефон зателефонував лейтенант поліції ОСОБА_1 та попросив надати йому логін і пароль користувача системи ІПНП, аргументуючи це тим, що його логін та пароль не дійсні. Одразу після розмови опитуваний за допомогою додатку «Telegram» надіслав логін/пароль лейтенанту поліції ОСОБА_1 . На підтвердження своїх слів, ОСОБА_8 надав фотознімок надісланого повідомлення.

Опитаний у ході службового розслідування інспектор ОСОБА_1 (позивач) повідомив, що під час несення служби з 02.03.2019 по 03.03.2019 логін та пароль у ОСОБА_8 не брав, та не використовував його. Стосовно поставлених питань щодо залишення меж району патрулювання, зупинки ТЗ Audi А 5, а також щодо застосування фізичної сили до водія вказаного ТЗ, та отримання від нього неправомірної вигоди нічого пояснити не зміг, посилаючись на давність події.

Опитаний у ході службового розслідування інспектор ОСОБА_3 повідомив, що з 02.03.2019 по 03.03.2019 заступив на чергування у складі авто патруля «Рубін - 0603», спільно з інспектором ОСОБА_1 , та при цьому одразу зазначив, що пройшли реєстрацію в програмі Lis - М за допомогою логіну та паролю ОСОБА_8 . На питання стосовно зупинки ТЗ Audi А 5, а також застосовування фізичної сили до водія, в тому числі отримання від нього неправомірної вигоди, а також стосовно полишення меж району патрулювання пояснити нічого не зміг, аргументуючи це тим, що не здатний пригадати обставини несення служби з 02.03.2019 по 03.03.2019. Пояснення ОСОБА_3 також фіксувалися за допомогою нагрудного відеореєстратора АА 00272.

Під час надання пояснень ОСОБА_1 своїми діями демонстрував небажання встановити обставини події котра мала місце 03.03.2019. Також, не відповідаючи на поставлені питання жодним чином не сприяв встановленню всіх обставин події та проведенню службового розслідування.

Опитаний у ході службового розслідування командир роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 повідомив, що під час несення служби з 20:00 02.03.2019 по 08:00 03.03.2019, поліцейські авто патруля «Рубін - 0603» не інформували його про використання логіну та паролю ОСОБА_8 . Інформації стосовно зупинки ТЗ Audi А 5 від вказаних поліцейських йому не надходила. Також опитуваний зазначив, що дозволу на залишення визначених меж Печерського району міста Києва авто патрулю «Рубін - 0603» ним не надавалося.

Таким чином, було встановлено факт передачі своїх персональних атрибутів (логін/пароль) для доступу до ІІПС «Армор» рядовим поліції ОСОБА_8 та факт здійснення доступу до ІІПС «Армор» під атрибутами інших користувачів поліцейським автопатруля «Рубін - 0603» інспектором ОСОБА_1 .

З детального дослідження відеозаписів, було підтверджено обставини викладені в поясненні гр. ОСОБА_7 , що дійсно 03.03.2019 авто патрулем «Рубін - 0603», на службовому автомобілі Skoda Rapid, НОМЕР_1 , було зупинено автомобіль Audi А 5, НЗ, НОМЕР_2 , поряд із Європейською площею та супроводжено його до вул. М. Кривоноса. При цьому, вказаний авто патруль покинув межі Печерського району міста Києва. На додатку складено встановлений маршрут руху автомобіля Audi А 5, НЗ, НОМЕР_2 , та ТЗ, Skoda Rapid, НЗ, 11*4891.

Враховуючи вищевикладене, було встановлено факт слідування авто патруля «Рубін - 0603», на службовому автомобілі Skoda Rapid, НОМЕР_1 , за автомобілем Audi А 5, НЗ, НОМЕР_2 . Тобто факт супроводження вказаного автомобіля від Європейської площі у місті Києві, через вул. Хрещатик, вул. Антоновича, до вул. Максима Кривоноса, знайшов своє підтвердження.

За результатами службового розслідування встановити чи спростувати відомості щодо отримання інспектором ОСОБА_4 та інспектором ОСОБА_3 неправомірної вигоди, а також нанесення останніми тілесних ушкоджень ОСОБА_10 не вдалось за можливе. Однак було зазначено, що поліцейські можуть зупиняти транспортні засоби лише за наявності підстав визначених вимогами статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», але ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жодних адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_7 не склали та не доповіли своєму безпосередньому командиру про зупинку вищевказаного транспортного засобу та в службовому планшеті завдання щодо зупинки автомобіля не встановлювали.

В судовому засіданні 13.02.2020р. судом було допито свідка ОСОБА_2 , який є командиром роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП. Свідок ОСОБА_2 повідомив, що про вказану подію йому стало відомо лише через певний проміжок часу. Також ОСОБА_2 повідомив, що 03.03.2019р. його не повідомляли про використання ОСОБА_11 логіну та паролю іншої особи (екіпажу) під час несення служби. Також йому не було повідомлено ОСОБА_11 про покидання району чергування, а також про проблеми зі зв`язком під час здійснення чергування.

Також в судовому засіданні 04.06.2020р. судом було допито свідка ОСОБА_3 , який на той час працював в патрульній поліції міста Києва. ОСОБА_3 повідомив, що 03.03.2019р. заступив на службу разом з позивачем, однак ні у нього, ні у ОСОБА_1 не було відповідного паролю для планшету, тому вони отримали пароль від іншого поліцейського. Після зупинки автомобіля Audi А 5, НЗ, НОМЕР_2 та перевірки документів, вони виявили, що не працює планшет, що унеможливило перевірку автомобіля, у зв`язку з чим вони прослідували за автомобілем за межі району до того часу, поки не запрацював планшет та не з`явилась інформація про автомобіль, після чого екіпаж повернувся в район несення служби. Про те, що патрульний автомобіль залишив район несення служби екіпаж повідомляв своє керівництво.

Аналізуючи вказані показання свідків, враховуючи зазначені у висновку від 14.05.2019р. показання опитаних осіб, а також з урахуванням отриманих доказів під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обставини проведеного розслідування, що викладені у висновку від 14.05.2019р. знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що наказ № 436 від 13.06.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 прийнято за порушення:

- пункту 6, пункту 2 розділу ХІ Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України від 12.10.2018 № 945;

- абзацу 11 пункту 1, розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179,

- частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" частини 1, 2 розділу 4 Інструкції з питань супроводження транспортних засобів спеціальними автомобілями Національної поліції і забезпечення безпеки дорожнього руху під час його здійснення, затвердженої наказом МВС від 29.11.2016 року №1259,

- пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-8,

- частини 1, 7 статті 266 КУпАП,

- розділу 9 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-8.

Відповідно до Наказу ГУНП у місті Києві № 638 від 17.05.2018 «Про затвердження Інструкції з порядку надання та розмежування прав доступу до інтегрованої інформаційно - пошукової системи «Армор» ГУНП у м. Києві», користувачам ІІПС «Армор» забороняється передавати свої персональні атрибути іншим особам та здійснювати доступ до ІІПС «Армор» під атрибутами інших користувачів.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2 розділу XII наказу Національної поліції України від 10.05.2018 № 385 «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України», інформація, що розкриває паролі або коди доступу до інформаційно-телекомунікаційних та комп`ютерних мереж для відкритої та конфіденційної інформації являє собою службову інформацію.

Згідно з абзацом 11 пункту першого розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_8 передав свої персональні атрибути (логін/пароль) доступу до ІПНП, а ОСОБА_1 прийняв їх від останнього, та використовував в подальшому під час несення служби, що є порушенням:

- вимог підпункту 6 пункту 2 розділу XII наказу Національної поліції України від 10.05.2018 № 385 «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України»

- абзацу 11 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Наказу ГУНП у місті Києві № 638 від 17.05.2018 «Про затвердження Інструкції з порядку надання та розмежування прав доступу до інтегрованої інформаційно - пошукової системи «Армор» ГУНП у м. Києві»,

Відповідно до пункту 11, 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та здійснює супроводження транспортних засобів у випадках, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 52-3 Закону України «Про Дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить - організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення.

Відповідно до частини 1 статті 52-3 Закону України «Про Дорожній рух» Національна поліція також здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням установлених

Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних засобів у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів (коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання, відповідно до закону тимчасово вилучає посвідчення водія.

Відповідно до частини 1, 2 Розділу IV Наказу МВС № 1259 від 29.11.2016 «Про затвердження Інструкції з питань супроводження транспортних засобів спеціалізованими автомобілями Національної поліції і забезпечення безпеки дорожнього руху під час його здійснення» супроводження спеціалізованими автомобілями Національної поліції транспортних засобів здійснюється виключно по території обслуговування.

Супроводження здійснюється згідно з Правилами дорожнього руху спеціалізованими автомобілями Національної поліції, які мають спеціальне кольорографічне пофарбування та розпізнавальні знаки, а також обладнані спеціальними світловими і звуковими сигналами.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_3 здійснили супроводження автомобіля Audi А 5 Н3 НОМЕР_3 в порушення:

- частини 1, 2, Розділу IV Наказу МВС № 1259 від 29.11.2016 «Про затвердження Інструкції з питань супроводження транспортних засобів спеціалізованими автомобілями Національної поліції і забезпечення безпеки дорожнього руху під час його здійснення»,

- пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ.

Також згідно з частиною першої та сьомої статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини 1 статті 265-1 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не склали відповідні адміністративні матеріали та не відсторонили від керування ОСОБА_7 , що є порушенням:

- частини 1, 7 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

- Розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Таким чином ОСОБА_1 всупереч розстановці сил та засобі 3-го батальйону УПП у місті Києві ДПП з 20:00 02.03.2019 по 08.00 03.03.2019 покинув визначені межі території патрулювання Печерського району міста Києва що є порушенням:

- ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»;

- присяги працівника поліції;

- ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НП.

Матеріали дисциплінарної справи відносно позивача, зокрема відеозаписи з камер відеоспостереження, віднесених до комплексної системи відеоспостереження м. Києва «Безпечне місто», відібрані письмові пояснення, розстановка сил та засобів та інші матеріали досліджувались відповідачем під час проведення службового розслідування та враховувалися при оформленні висновку за його результатами. Відтак вони є доказами в адміністративному судочинстві, а отже підлягають оцінці адміністративним судом у зв`язку з розглядом цієї адміністративної справи.

Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

Отже, вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про національну поліцію" та Правил етичної поведінки поліцейських.

Крім того, як встановлено судом, відповідно до особової справи ОСОБА_1 , за час проходження служби ОСОБА_1 двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (29.12.2018р.) та суворої догани (03.05.2019р.).

Як вбачається з послужного списку позивача, на час накладення оскаржуваного дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 мав не зняте дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, накладене наказом ДПП № 347 від 03.05.2019р. (том І, а.с. 68).

Таким чином, під час вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 та звільнення його зі служби в поліції було враховано також наявність у останнього не знятого дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували вчинені правопорушення, сторонами не наведено та судом під час розгляду справи не встановлено.

Судом встановлено, що позивач за період служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції зарекомендував себе посередньо. З покладеними на нього обов`язками не завжди справляється в повному обсязі. При виконанні службових завдань не завжди присутня витримка, цілеспрямованість, уміння довести розпочату справу до логічного завершення. По відношенню до громадян, підлеглих та товаришів по службі не завжди ввічливий, тактовний. Не користується повагою серед особового складу підрозділу. В стройовому відношенні недисциплінований, не завжди дотримується правил носіння форменого одягу (том І, а.с. 250).

Частинами першою та дев`ятою статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Таким чином, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Підсумовуючи вищенаведене суд вважає, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, обставин, що обтяжують відповідальність, особу порушника, його попередню поведінку та ставлення до виконання службових обов`язків, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, а оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах наданих повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів Національної поліції і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.

Дана правова позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20 жовтня 2015 року №21-2440а15 та №21-2103а15.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви№ 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви№ 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально- правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, враховуючи матеріали справи та матеріали службового розслідування, суд приходить до висновку, що у діях лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пункту 6, пункту 2 розділу ХІ Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України від 12.10.2018 № 945, абзацу 11 пункту 1, розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179, частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" частини 1, 2 розділу 4 Інструкції з питань супроводження транспортних засобів спеціальними автомобілями Національної поліції і забезпечення безпеки дорожнього руху під час його здійснення, затвердженої наказом МВС від 29.11.2016 року №1259, пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-8, частини 1, 7 статті 266 КУпАП, розділу 9 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-8.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства субєктом владних повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. У задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 22.09.2020 року